Четвер, 30 Липня, 2026

Україна є запобіжником для Молдови, – Мая Санду

Важливі новини

Сніг, дощ та ожеледиця: чого очікувати від природи сьогодні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Снігова і дощова активність розпочалася вночі на сході країни, а також у Карпатах та Закарпатті. Зранку і вдень негода пошириться на більшість областей. Закарпаття отримає найбільшу порцію опадів, а в гірських районах Карпат очікується значний сніг із хуртовинами.

Температурні показники відчутно різнитимуться залежно від географії. На заході, півночі, Вінниччині та Черкащині вночі очікується -1…-6°, вдень — від -1° до +4°. У центральних, східних та південних областях нічна температура буде трохи вищою, від -3° до +2°, а вдень потеплішає до +7°. На півдні України стовпчики термометрів сягнуть +13°, забезпечуючи більш комфортну, хоча й дощову, погоду. У Карпатах пануватиме справжня зима: вночі -6…-11°, а вдень — до -5°.

Сильний південний вітер набиратиме швидкість до 20 м/с, особливо вдень. Це стане додатковим випробуванням для жителів більшості регіонів.

У Києві та області погода також буде неспокійною. Ніч обіцяє мороз до -3…-6°, вдень потепліє до +1…+4°. У столиці очікується мокрий сніг, який переходитиме у дощ, а на дорогах слід бути обережними через ожеледицю.

Синоптики попереджають про можливі ускладнення через негоду: слизькі дороги, поривчастий вітер і погіршення видимості через опади. Водіям варто дотримуватися обережності на автошляхах, а пішоходам — бути уважними на тротуарах.

У Львові чоловік намагався «купити» інвалідність — суд призначив 18,7 тис. грн штрафу

Франківський районний суд Львова виніс вирок Назару Яремі, який намагався за хабар відновити третю групу інвалідності через посередників. За спробу підкупу працівників медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) чоловіка оштрафували на 18,7 тисячі гривень. Як встановило слідство, у липні 2024 року у Франківській міжрайонній МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи було налагоджено корупційну схему. Її організаторами стали […]

Підозрілі закупівлі в окупованому Маріуполі та питання прозорості використання коштів

У центрі уваги опинилися закупівлі, оголошені виконавчим комітетом Маріупольської міськради, який діє на території, що перебуває під російською окупацією. Попри те, що місто фактично втратило можливість повноцінного функціонування в українському правовому полі, на платформі Zakupivli.pro з’явився перелік тендерів на мільйони гривень, що викликають серйозні сумніви у своїй доцільності. Створюється враження, що ці оголошення більше відповідають ознакам фінансових маніпуляцій, ніж реальним потребам адміністрації, яка давно втратила можливість здійснювати легітимну діяльність.

Серед найбільш показових пунктів — намір придбати канцелярські товари на суму, яка перевищує сто тисяч гривень. Йдеться про кулькові ручки, офісний папір, скріпки та інші дрібні матеріали. Для міста, де більшість адміністративних будівель зруйновані, а структура управління працює в умовах окупаційного контролю, такі суми виглядають непропорційними та необґрунтованими.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

Санкції проти Дмитра Фірташа та запитання до Національного банку

Після того як бізнесмена Дмитра Фірташа офіційно внесли до санкційного списку України, громадський сектор зосередив увагу на ролі державних регуляторів у фінансовій системі. Особливий інтерес викликала позиція Національного банку України та його рішення стосовно банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого, за даними відкритих джерел і заяв активістів, вважається саме Фірташ або структури, пов’язані з ним.

Громадські організації та експертне середовище наголошують, що запровадження санкцій проти великого бізнесу не може обмежуватися лише формальним включенням до списків. На їхню думку, важливим є комплексний підхід, який охоплює фінансові установи, що можуть прямо чи опосередковано перебувати під впливом підсанкційних осіб. У цьому контексті дії або бездіяльність Національного банку розглядаються як індикатор реальної ефективності санкційної політики держави.

На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

Президентка Молдови Мая Санду підкреслила, що роль України у забезпеченні безпеки її держави є критично важливою, оскільки саме Україна стримує російські війська, не дозволяючи їм наблизитися до молдовських кордонів. Ці заяви вона зробила під час спільної пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським у Києві.

Санду зазначила, що завдяки стійкості українського народу створюються умови для політичного розв'язання конфлікту в Придністров'ї. Вона акцентувала увагу на тому, що українські збройні сили утримують російські війська на відстані, що зменшує ризики для молдовського регіону та відкриває можливість для переговорів про реінтеграцію Придністров'я до Молдови.

Президентка додала, що Кишинів активно співпрацює з Європейським Союзом, формуючи бачення розвитку Придністров'я. Мова йде не лише про політичні зміни, але й про комплексні реформи, які включають виведення іноземних військ, обмеження впливу олігархії, запровадження демократичних інститутів та економічну інтеграцію.

На її думку, реалізація цих планів вимагає широкої міжнародної підтримки. Без належних гарантій безпеки та політичної підтримки з боку партнерів досягти стійкого прогресу буде складно.

Володимир Зеленський у свою чергу підтвердив, що Україна підтримує територіальну цілісність Молдови й прагне стабільності в регіоні. Він акцентував, що вирішення придністровської проблеми має відбуватися виключно мирними шляхами та в рамках міжнародних норм.

Особливу увагу учасники пресконференції приділили енергетичним викликам, адже Придністров'я залишається залежним від російських енергоресурсів, що створює додаткові загрози для Молдови. Україна пропонувала альтернативні варіанти енергопостачання, але їх реалізація відбувається поступово та у співпраці з молдовською стороною.

Кишинів вважає присутність російських військ у Придністров'ї одним з основних чинників нестабільності в регіоні, що гальмує розвиток країни та ускладнює її європейську інтеграцію. На тлі війни Росії проти України безпекова ситуація в Східній Європі суттєво змінилася, що робить Україну важливим елементом стримування.

Санду також висловила готовність Молдови долучитися до міжнародних безпекових ініціатив, зокрема до «коаліції охочих», незважаючи на закріплений у конституції нейтральний статус. Це свідчить про бажання Кишинева посилювати безпекову співпрацю з міжнародними партнерами.

Зустріч Зеленського і Санду пройшла на тлі річниці Чорнобильської катастрофи і була присвячена обговоренням питань безпеки, європейської інтеграції та регіонального співробітництва. Сторони підтвердили намір посилити взаємодію у вирішенні спільних викликів, пов'язаних із російською агресією, що підкреслює стратегічну роль України у забезпеченні безпеки не лише для себе, а й для Молдови.

Останні новини