Вівторок, 21 Липня, 2026

Україна залучила понад 700 мільйонів доларів від Світового банку на розвиток

Важливі новини

Харківський футбольний клуб «Металіст 1925» звільнив головного тренера

У харківському «Металісті 1925» стався тренерський переворот — керівництво клубу відсторонило Патріка ван Леувена від обов’язків головного тренера. Про це офіційно повідомив сайт клубу. Хто готуватиме команду до вирішального поєдинку проти «Агробізнеса», поки невідомо. Після поразки у передостанньому турі Першої ліги від «Епіцентра» з рахунком 1:3, «Металіст 1925» втратив лідерські позиції. Харків’яни опустилися на третю […]

Дружина ведучого Володимира Остапчука розсекретила плани на грандіозне весілля

Дружина українського ведучого Володимира Остапчука — Катерина — поділилася планами на майбутнє весілля пари. Хоча офіційно вони оформили свої стосунки ще у 2024 році, тоді це сталося несподівано і в таємниці навіть від близьких — батьки та друзі не знали про розпис. Нині подружжя хоче влаштувати справжнє святкування. За словами Катерини, весілля відбудеться у 2026 […]

Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

“І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

“Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

“Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

“Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

Пенсійна реформа в Україні: що чекає на пенсіонерів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Ткаченко, питання пенсійної реформи буде актуальним для українців протягом довгого часу. В Україні на сьогодні налічується близько 10 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становить лише 5 тисяч гривень. Незважаючи на це, витрати на пенсії залишаються одними з найбільших серед інших соціальних видатків. “Бюджет Пенсійного фонду — це шалені гроші”, — зазначила експертка.

Накопичувальна система: на індивідуальних рахунках

Одна з основних пропозицій реформ — впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Відрахування з зарплат українців більше не надходитимуть до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного платника податків у новому Державному накопичувальному пенсійному фонді. Кабінет Міністрів ще має розробити механізм його створення.

Лідія Ткаченко підкреслила, що така система може бути дуже корисною, адже кошти, що надходитимуть до накопичувального фонду, можна буде інвестувати, зокрема, у внутрішні державні облігації. Це дозволить створити гарантованого покупця для цих облігацій.

Бальна система нарахування пенсій

Друга частина реформи — це бальна система нарахування пенсій. У рамках цієї системи страхові внески, які сплачують або сплачували громадяни до Пенсійного фонду, переводитимуться у бали, що залежатимуть від співвідношення заробітної плати людини та середньої заробітної плати в Україні. Щороку нараховані бали перераховуватимуться відповідно до актуальної середньої зарплати, що дозволить підтримувати актуальність пенсійних виплат для тих, хто вже вийшов на пенсію.

Прогнози та виклики реформи

Лідія Ткаченко наголосила, що питання пенсійної реформи залишатиметься в центрі уваги українців на довгий час. Зокрема, вона зазначила, що норма, закладена у законопроєкті про державний бюджет на наступний рік, не містить достатньо конкретики щодо запровадження пенсійної реформи. Проте вона припускає, що цей законопроєкт може передбачати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.

Зараз в Україні діє солідарна система, при якій працевлаштовані особи сплачують єдині соціальні внески, частина з яких йде на пенсійні виплати. Реформа має на меті поступову зміну цієї системи, щоб забезпечити більш стабільну і справедливу пенсійну систему в країні.

Татарівська мережа: кола впливу суддів, правоохоронців та адвокатів, що ламають шаблони влади

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.

У зв'язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов'язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об'єктом судового переслідування, існує системний зв'язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв'язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв'язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов'язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.

У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв'язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов'язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв'язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.

У рамках проєкту “PEACE in Ukraine” Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно. Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. “Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України”, – зазначила вона. “Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання”, – додала фон дер Ляєн.

Україна отримала важливий другий транш фінансування від Світового банку у розмірі 760 мільйонів доларів у рамках проєкту “PEACE in Ukraine”. Ці кошти спрямовані на підтримку соціальних секторів, зокрема, пенсійних виплат, оплату праці працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та педагогів. Також президент Європейської комісії висловила ініціативу використання прибутку від заморожених російських активів на закупівлю військового обладнання для зміцнення безпеки України та Європи. Ці кроки сприятимуть зростанню стабільності та забезпечать безпеку не лише в Україні, а й у всьому регіоні.

Останні новини