Україна заплатила $32 млн за зброю, яку так і не отримала

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.

Багато артистів для сцени обирають звучні та яскраві псевдоніми, але є й ті, хто вирішує зробити крок далі і офіційно змінити своє ім’я чи прізвище в документах. Це може бути частиною створення сценічного образу, який, на їхню думку, більше відповідає їхній творчій суті або звучить більш привабливо для публіки. Радіо МАКСИМУМ, посилаючись на видання «Люкс», розповіло про знаменитостей, які пішли цим шляхом та офіційно змінили свої дані.

Однією з таких зірок є популярна співачка Тіна Кароль. Її сценічне ім’я стало відомим ще під час участі в конкурсі «Нова хвиля», де вона виступала під цим ім’ям. Тіна Кароль, на той час, була ще молодою артисткою, але вже здобула серйозне визнання завдяки своїй вокальній майстерності та харизмі. З часом, після того як ім’я стало популярним, вона вирішила офіційно змінити свої дані в паспорті, закріпивши за собою сценічне ім’я, що вже стало частиною її публічного образу.

Артистка зізнавалася, що з дитинства мріяла мати інше ім’я. Вона вважала, що «Інна» не підходить її характеру. В дорослому віці співачка здійснила мрію, ставши за документами Златою Огнєвіч.

У 2018 році співак офіційно став Девідом Аксельродом. Це прізвище він обрав на честь свого дідуся, вшановуючи родинну історію.

Для сцени артистка обрала ім’я Слава, а після шлюбу з Едгаром Камінським узяла його прізвище. Навіть після розлучення співачка залишила Камінську у паспорту.

Відома виконавиця вирішила виправити помилку, допущену в паспортному столі. Її рідне прізвище завжди було «Білик», тож вона офіційно відновила правильний варіант.

Такі зміни показують: для зірок сценічне ім’я може стати настільки важливою частиною особистості, що воно переходить і у реальне життя.

Тип тексту: опис / стаття / офіційний лист / звернення / промо-текст / мотиваційний текст / інше

Тема або вихідний матеріал: про що саме, або на основі якого тексту

У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.