Україна завершує розробку далекобійної ракети-дрона «Трембіта»

У Києві вже рік успішно функціонує сервіс “Статус Захисника”, який надає можливість військовим, ветеранам, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих воїнів безкоштовно користуватися погодинними муніципальними паркінгами. Ця ініціатива стала однією з ключових пільг, спрямованих на підтримку тих, хто безпосередньо долучився до захисту країни та її громадян. Міська влада визначила програму як важливий елемент системи соціальної підтримки, що водночас спрощує щоденну логістику її учасників у столиці.

За період дії сервісу понад 32 тисячі користувачів скористалися його можливостями, здійснивши більше ніж 400 тисяч безоплатних паркувань. Система інтегрована із застосунком “Київ Цифровий”, де учасник може підтвердити свій статус через “Дію” або BankID. Після проходження верифікації користувач отримує доступ до переліку муніципальних паркінгів та може без обмежень залишати автомобіль на погодинних зонах у центрі та інших ключових районах міста.

Механізм користування сервісом досить простий: перед тим як залишити автомобіль, необхідно активувати погодинний режим паркування, вказавши державний номер авто та обрану локацію. Після завершення стоянки водій має закрити сесію в додатку. Це дозволяє місту вести коректний облік використаних паркомісць і контролювати роботу сервісу без участі інспекторів.

Пільга поширюється на всі транспортні засоби, які належать користувачу, і в межах профілю можна додати до п’яти автомобілів. Таким чином місто намагається врахувати різні життєві сценарії військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин, надаючи простий і зрозумілий спосіб користуватися паркуванням без додаткових витрат.

Сервіс “Статус Захисника” став одним із прикладів цифрових рішень, які Київ упроваджує для підтримки оборонців та їхніх сімей. У мерії заявляють, що позитивна динаміка користування та відгуки учасників свідчать про ефективність проєкту, який продовжуватимуть розвивати.

Повномасштабна війна, що триває вже 1460 днів, залишається не лише військовим протистоянням, а й боротьбою політичних характерів і стратегій. Центральними постатями цього історичного етапу є Володимир Зеленський та Володимир Путін. Їхні рішення, манера спілкування зі світом, риторика і підходи до управління державами стали визначальними чинниками розвитку подій як на фронті, так і на дипломатичному рівні.

За роки війни образ українського президента зазнав глибокої трансформації. До 2022 року його сприйняття часто формувалося крізь призму минулого в індустрії розваг та скепсису з боку політичних опонентів. Однак із початком масштабного вторгнення він опинився в центрі світової уваги як керівник держави, що чинить спротив значно потужнішому агресору. Щоденні звернення, активна дипломатія, поїздки до столиць партнерських держав і виступи в парламентах перетворили його на символ опору та мобілізації міжнародної підтримки.

Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на зусилля Зеленського, представники адміністрації Байдена проявили обережність щодо його пропозицій, оскільки вони побоюються ескалації, яка могла б спровокувати Москву. Президент Байден оголосив про новий пакет військової допомоги, але відмовився задовольнити ключову вимогу Зеленського — дозволити використання ракет великої дальності для атак на російські території.

Колишній президент Дональд Трамп, після зустрічі із Зеленським, висловив бажання досягти “чесної угоди” для обох сторін, однак деталі залишилися невизначеними. Трамп підкреслив свої добрі стосунки з Путіним, що викликало побоювання в Україні, що подібні настрої можуть загрожувати підтримці Києва.

Ситуація на сході України залишається критичною, з російськими наступами на ключові українські логістичні центри. Зеленський наполягає на необхідності отримання ракет більшої дальності, щоб завдати ударів по російським позиціям, однак його заклики до адміністрації Байдена не отримують підтримки, попри відкриті заклики з боку Києва та європейських союзників.

Віцепрезидентка Камала Гарріс також запевнила в подальшій підтримці під час зустрічі із Зеленським, але очевидно, що без суттєвого збільшення військової допомоги досягнення цілей Зеленського, зокрема повернення всіх окупованих територій, залишається під питанням.

Останнім часом риторика Зеленського змістилася в бік необхідності отримати підтримку для “примушення Росії до миру”. Після зустрічі з Трампом він зазначив, що “Путін не може перемогти”, але для цього Україні потрібна суттєва військова допомога.

Деякі республіканці в США, як-от сенатор Марко Рубіо, підтримують ідею мирних переговорів, але в Україні та Європі є занепокоєння, що це може призвести до невигідної угоди з Росією.

Зеленський повернувся до України, де, згідно з повідомленнями, 14 осіб отримали поранення внаслідок російських авіаударів. Він підкреслив, що “Росія щодня скидає близько 100 потужних плануючих бомб”, вказуючи на необхідність більшої підтримки від міжнародних партнерів.