Україна завершує розробку далекобійної ракети-дрона «Трембіта»

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

Українська співачка Руслана Лижичко, відома перемога на «Євробаченні-2004», стала жертвою серйозного порушення авторських прав. В’єтнамський музичний простір опинився в епіцентрі скандалу, коли з’ясувалося, що низка популярних композицій, створених Русланою, були опубліковані під ім'ям місцевої артистки Хо Куінь Хуонг. Співачка заявила, що ці пісні, включаючи знамениту «Дикі танці», а також «Аркан», «Dance with the Wolves» і «Скажи мені», були видані як авторські роботи іншої людини.

Цей інцидент викликав обурення не лише серед фанатів Руслани, а й в міжнародній музичній спільноті. У своєму пості на Facebook співачка чітко заявила, що всі права на зазначені композиції належать лише їй. Руслана підкреслила, що вона є єдиною авторкою і виконавицею цих пісень, а будь-яке використання її творчості без належного погодження є порушенням закону.

Руслана пояснила, що у 2005 році вона дійсно підписувала договір, який дозволяв створення кавер-версії «Диких танців» для випуску на CD у межах В’єтнаму. Проте цей дозвіл не надавав жодних прав на зміну авторства, адаптацію під чужим іменем або розповсюдження на цифрових платформах, що тоді навіть не існували.

За словами співачки, Хуонг фактично присвоїла собі право виступати як авторка пісень, що є грубим спотворенням самої концепції творчості. «Музика може мандрувати світом, але повага до автора – це те, що відрізняє натхнення від крадіжки», – зазначила Руслана.

Артистка підкреслила, що підміна авторства – це не інтерпретація, а порушення невідчужуваних прав, які не можна просто “оформити” чи “передати”. Вона додала, що завжди підтримує свободу творчості, але категорично проти безчесних маніпуляцій, де губляться принципи поваги та чесності.

Правове врегулювання інциденту передано компанії Comp Music Publishing, яка представляє інтереси Руслани як правовласника. Лейбл уже готується до відповідних юридичних кроків.