Українці активно скуповують автомобілі в очікуванні нового законопроєкту

У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко став власником державного підприємства, оціночна вартість якого становила приблизно 35 мільйонів гривень. Швидкість укладання договору та фактична відсутність конкурентів на аукціоні одразу викликали сумніви щодо прозорості процедури. Журналістські розслідування припустили, що приватизація могла відбуватися під неформальним контролем харківського прокурора Олександра Фільчакова, що лише підсилило резонанс довкола цієї угоди.

Комплекс держпідприємства виявився значно більшим, ніж проста адміністративна структура. До нього входили масштабні виробничі та господарські потужності: будівлі та споруди різного призначення, земельна ділянка площею понад 9 тисяч квадратних метрів, парк автомобілів і значний обсяг обладнання. Ці активи у сукупності становили цінний ресурс для можливого інвестора, а тому відсутність реальної боротьби під час приватизації стала центральною темою для критики на адресу організаторів продажу.

Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

26 вересня є датою, що об’єднує у собі кілька важливих подій світового, релігійного та народного характеру. Вона нагадує про значення культурного різноманіття, прагнення людства до миру й духовного зростання, а також зберігає традиції, які передавалися з покоління в покоління в Україні.

У цей день у світі відзначають Європейський день мов — свято, яке покликане підкреслити важливість багатомовності, рівності культур та взаємоповаги. Європейський Союз вважає різноманітність мов однією зі своїх найбільших цінностей, а також прагне заохотити молодь до вивчення іноземних мов як інструменту для розвитку та взаєморозуміння між країнами.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, проте саме 26 вересня народилися відомі українці: поет Микита Годованець, правозахисник Євген Пронюк, спортсменка Юлія Ткач і п’ятий президент Петро Порошенко.

Церква у новому календарі цього дня вшановує апостола Іоанна Богослова, одного з найближчих учнів Ісуса Христа. У старому стилі згадують мученика Корнилія Сотника та відзначають оновлення храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі.

За народними традиціями 26 вересня вважалося поминальним днем. Люди відвідували кладовища, замовляли панахиди й готували страви з овочів, ділилися їжею з сусідами, вважаючи це добрим знаком. Прикмети підказували, якою буде осінь і зима: якщо граки збиралися у зграї — чекали негоди, а яскраве мерехтіння зірок уночі обіцяло морози.

Серед заборон цього дня — гучні веселощі, весілля, пияцтво, сварки, а також використання гострих предметів і важка фізична робота після полудня. Вважалося, що такі дії можуть накликати біду.

Трагедія розгортається перед очима жителів Чернігова. Керівник ОВА, В’ячеслав Чаус, у відеозверненні неслихано сповістив про страшне лихо: загиблі цивільні, численні поранені. Жахлива реальність затрясла місто. Але й усе це лише вершина айсберга, як стало відомо пізніше. В.о. міського голови Олександр Ломако засвідчив, що кількість загиблих збільшилася, вже відомо про чотирьох. У фоні Чаусового звернення лунали безжалісні сирени поліції і швидкої допомоги, нагадуючи про масштаби трагедії. Точну кількість постраждалих поки не називають, але звідомлення від Чернігівського обласного центру крові про виразну нестачу донорів на тлі «ситуації в місті» створює занепокоєння. Місцеві ЗМІ пишуть про потужні вибухи, які відчули на власній шкірі мешканці міста. Олександр Ломако зазначив, що об’єктами нападу стали соціальні інфраструктурні споруди, а відео, розміщені в телеграм-каналах, показують руйнування житлового району: розбите скло, розірвані зупинки. І коли місто ще не оговтується від першої хвилювань, надвечір місцеві кореспонденти надіслали вісті про вибухи в Одесі. Місцева влада мовчить, не дає пояснень. Раніше застереження про можливу загрозу балістичних ракет звучали у південних, східних та центральних областях, а тепер ці чорні передвістя стали реальністю.

У світлі подій, що відбулися в Чернігові та Одесі, очевидно, що Україна знову стикається з серйозною загрозою з боку Російської Федерації. Агресивні дії, що призвели до жертв серед цивільного населення та руйнувань соціально-економічної інфраструктури, свідчать про необхідність негайного та ефективного реагування з боку українських владних структур. Запит на донорську кров та необхідність надання медичної допомоги постраждалим підкреслює тяжкість ситуації та потребу у гуманітарній допомозі. У цей скрутний момент важливо, щоб українське суспільство та міжнародна спільнота об'єдналися у підтримці України в захисті її територіальної цілісності та безпеки громадян.