П’ятниця, 16 Січня, 2026

Українці масово переходять на валюту: довіра до гривні падає

Важливі новини

На Рівненщині згоріла історична дерев’яна церква 1877 року

У селі на Рівненщині сталася масштабна пожежа, яка повністю знищила дерев’яну церкву, збудовану в 1877 році. За повідомленням Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), будівля та все церковне майно були зруйновані вогнем. На щастя, жертв і постраждалих немає. На Рівненщині згоріла дерев’яна церква 1877 року. На момент прибуття рятувальників будівля була повністю охоплена вогнем. Пожежу […]

The post На Рівненщині згоріла історична дерев’яна церква 1877 року first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Чому 59 “Абрамсів” Австрії досі не передано ЗСУ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В Австралії є старі танки, які вона більше не використовує. Україна хоче їх отримати.

То що ж заважає Канберрі відправити ці 59 надлишкових М-1 “Абрамс” до Києва?

Політика, звісно ж. Але, якщо австралійці зможуть зібрати волю, щоб пожертвувати свої М-1, а американці зможуть знайти в собі сили, щоб схвалити угоду, очевидно, що саме українці зроблять із ними — посилять групу з уцілілих 31 колишніх американських М-1, переданих Україні минулого року.

Австралійська армія, що швидко розвивається, придбала свої М-1А1 у 2004 році на заміну старим танкам німецького виробництва. В липні цього року вона списала М-1А1, так і не задіявши їх у бою, і почала замінювати їх на новіші М-1А2 американського виробництва.

Старі М-1А1 перебувають на зберіганні. Українські чиновники цікавляться ними щонайменше з лютого. За даними Sydney Morning Herald, уряд у Канберрі все частіше висловлює готовність передати їх.

“Уряд розглядає запит і працює зі США, щоб здійснити передачу”, — повідомила газета минулого тижня.

Багато що може піти не так. Високопоставлені австралійські чиновники можуть накласти вето на передачу через побоювання ескалації напруженості між Австралією і Росією. Сполучені Штати мають експортну ліцензію на танки та можуть відхилити запропоновану передачу з тих самих підстав. Набагато менше, але теж імовірно, що українські чиновники можуть оглянути танки, яким десятки років, і ввічливо відмовитися від передачі.

Найімовірнішими перешкодами є політичні чинники в Канберрі та Вашингтоні, проте можуть виникнути й невеликі проблеми з логістикою. Хоча австралійські та українські танки M-1 мають одну й ту саму базову модель — 67-тонну чотиримісну експортну версію M-1A1 Situational Awareness з вольфрамовою та сталевою бронею, цифровим керуванням вогнем і 120-мм гладкоствольною основною гарматою, — австралійські та колишні американські танки мають дещо різне обладнання, з яким українцям доведеться розбиратися. ЗСУ також розробили комплекти додаткової броні для своїх M-1 і, ймовірно, захочуть встановити їх на всі додаткові “Абрамси”.

Якщо все складеться для українців і вони отримають ці 59 танків, то майже напевно направлять багато з них до 47-ї механізованої бригади української армії. 47-ма бригада є основним оператором бронетехніки американського виробництва — і єдиним оператором українських М-1.

47-ма бригада — потужний підрозділ. Саме тому український генштаб тримав його в бою без перерви протягом 15 місяців — довгий час для будь-якого формування. Коли в червні 2023 року українські війська розпочали свій амбітний, але зрештою невдалий контрнаступ на півдні України, 47-ма бригада була в авангарді — і зазнала великих втрат, загрузнувши в густих мінних полях.

Бригада билася на півдні протягом чотирьох місяців і до жовтня гостро потребувала відпочинку. Але того ж місяця російські війська перейшли в наступ на сході, тому командири в Києві наказали перекинути 47-у на схід і відбити атаку. Бригада вела відчайдушні ар’єргардні бої ще 10 місяців. На той час, коли генеральний штаб нарешті був готовий дати їй перепочинок, вона втратила десятки з приблизно 100 бойових машин піхоти M-2 Bradley і близько половини з 31 танка M-1.

Американці з готовністю надіслали ще 200 М-2, щоб заповнити втрати 47-ї бригади та, можливо, оснастити ще один підрозділ. Але з причин, які ніхто в уряді США не пояснив, вони не надіслали більше М-1 попри те, що у Пентагону були буквально тисячі старих танків на зберіганні.

З 59 колишніми австралійськими “Абрамсами” українська армія зможе відновити 47-му бригаду до її первісної чисельності в 31 танк і водночас мати достатньо машин — 30 або близько того — для оснащення другої бригади… або для поповнення майбутніх втрат.

Такий аргумент на користь австралійських танків для України. Аргумент “проти” менш конкретний. Він суто політичний, а з огляду на те, що США вже відправляли в Україну танки, а Австралія — ракети, артилерію та іншу зброю, важко уявити, як відправлення ще кількох танків розсердить Росію ще більше, ніж вона вже розсердилася.

Це не означає, що немає аргументів проти відправки “Абрамсів”. Але такий аргумент не матиме великої ваги для українських солдатів, яким потрібно захищати свої домівки та сім’ї, але в яких закінчуються танки.

Справа Гладковського (Свинарчука): Висновок обвинувачення передано до суду

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси.

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси. Конкретно, він забезпечив закупівлю вантажних автомобілів підвищеної прохідності за завищеними цінами, що призвело до збитків для державного бюджету. Навіть незважаючи на те, що автівки не відповідали урядовим вимогам, Гладковський здійснив невиключення їх з державного оборонного замовлення.

Додатково, договір з компанією-виробником передбачав фіксацію ціни товарів та часткову передоплату, але ці умови були порушені, що спричинило додаткові збитки для держави. У результаті цієї діяльності, фірмі незаконно сплачено 17,44 мільйонів гривень.

Обвинуваченим інкримінується злочин, передбачений частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Після підозр у жовтні 2019 року Гладковському-Свинарчуку та в квітні 2020 року ексзаступнику міністра оборони та директору департаменту Міністерства оборони було озвучено обвинувачення.

З червня 2020 року триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Бачу, ви, швидше за все, залишили пусте поле. Чим можу допомогти?

Таємні інвестиції та нерухомість: як оточення Юрія Бойка вклало десятки мільйонів доларів у київське житло

Колишній лідер забороненої в Україні партії ОПЗЖ Юрій Бойко знову опинився у центрі скандалу. Журналістське розслідування виявило масштабні інвестиційні операції, що дозволили його оточенню вкласти десятки мільйонів доларів у київську нерухомість через підставні фонди та забудовників. Фонд “Хантер” та його зв’язок із Бойком Офіційно Юрій Бойко не має бізнес-активів, однак сліди його фінансової діяльності ведуть […]

The post Таємні інвестиції та нерухомість: як оточення Юрія Бойка вклало десятки мільйонів доларів у київське житло first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Лікарська таємниця: законні межі розголошення медичної інформації

Медична інформація про пацієнта — це лікарська таємниця, що охороняється законом. До неї належать не лише дані про діагноз і результати обстежень, а й усі обставини, які стали відомі медичним працівникам під час лікування — включно з інтимними деталями та фактами з особистого життя. Ваші права як пацієнта Кожен має право на повну конфіденційність щодо […]

У березні 2025 року українці зменшили свої вкладення в банки, свідчить свіжий звіт Національного банку України. Загальний обсяг депозитів фізичних осіб скоротився на 0,3% і становить 1,22 трлн грн. Основне зниження припало на гривневі вклади, які зменшилися на 1,1% — до 799,6 млрд грн. Натомість валютні депозити продемонстрували зростання на 1,4% — до $10,2 млрд.

Хоча НБУ не деталізує структуру валютних вкладів, банкіри відзначають, що долар продовжує домінувати, однак поступово зростає частка євро. Зокрема, частка євро у валютних операціях зросла з 8–10% до 12–15%, у той час як долар втрачає позиції — його частка знизилася з 90–92% до 85–88%.

«Частина гривневих коштів не виводиться з банків, а просто перекладається на валютні рахунки. Крім того, посилились девальваційні настрої серед клієнтів, особливо на тлі слабких депозитних ставок і високої інфляції», — пояснює директор казначейства одного з системних банків.

Девальваційні очікування та інфляція знижують привабливість гривневих вкладів

Попри підвищення облікової ставки НБУ у березні з 14,5% до 15,5%, банки лише незначно підвищили ставки за депозитами. За даними НБУ, середні номінальні (до оподаткування) депозитні ставки за вкладами фізичних осіб наразі становлять близько 13% річних, що на 2,5% менше за облікову ставку. Реальні доходи ще нижчі — після вирахування 18% податку на доходи фізосіб і 5% військового збору:

  • на 3 місяці — 10,18% річних;

  • на 6 місяців — 10,24%;

  • на 9 місяців — 9,59%;

  • на 12 місяців — 10,08%.

У той самий час річна інфляція, за даними Держстату, у березні досягла 14,6%, що робить реальну дохідність гривневих вкладів від’ємною.

Більшість коштів — на рахунках до запитання

У Нацбанку визнають, що лише третина коштів населення розміщена на строкових депозитах. Решта — 65,9% — перебуває на рахунках до запитання, переважно на карткових рахунках, які не приносять доходу. Це також свідчить про те, що люди намагаються зберігати ліквідність, очікуючи на нестабільність або можливі витрати.

На фоні подальшого послаблення курсу гривні до євро (готівковий курс вже досяг 48 грн/€), а також низької довіри до стабільності гривні, експерти прогнозують збереження тренду на зростання валютних вкладів та відтік гривневих.

Останні новини