Вівторок, 3 Березня, 2026

Українці масово переходять на валюту: довіра до гривні падає

Важливі новини

Військова поліція отримала право без суду проникати в житло для пошуку ухилянтів

Нові повноваження військової поліції: виявлення ухилянтів від мобілізації

З огляду на поточну ситуацію в Україні, заходи щодо забезпечення національної безпеки постійно посилюються. Наше джерело повідомило, що військова поліція отримала нові повноваження для виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації.

Відтепер військова поліція зможе здійснювати перевірки на місцях проживання громадян без попереднього судового рішення. Це дозволить оперативніше реагувати на інформацію про можливих ухилянтів та забезпечити своєчасне виявлення і притягнення їх до відповідальності.

Таке рішення викликало неоднозначну реакцію серед громадськості. З одного боку, посилення заходів контролю вважається необхідним для підтримання порядку та забезпечення обороноздатності країни. З іншого боку, багато хто висловлює занепокоєння щодо можливих зловживань новими повноваженнями та порушення прав громадян.

Представники Генштабу запевняють, що нові заходи будуть здійснюватися у відповідності до законодавства та з дотриманням прав людини. Військова поліція буде діяти виключно в межах своїх повноважень і з повагою до приватного життя громадян.

Крім того, планується проведення додаткових навчань для військової поліції з метою підвищення їх професійного рівня та забезпечення належного виконання нових завдань. Очікується, що ці заходи допоможуть уникнути можливих зловживань і забезпечать ефективне виявлення ухилянтів від мобілізації.

Громадськість та правозахисні організації закликають до відкритості та прозорості у впровадженні нових повноважень військової поліції. Вони наголошують на необхідності забезпечення контролю з боку незалежних органів для запобігання порушенням прав людини.

У поточних умовах забезпечення національної безпеки є пріоритетом для України. Нові повноваження військової поліції спрямовані на підвищення ефективності заходів щодо мобілізації та захисту країни. Водночас, важливо зберегти баланс між національною безпекою та дотриманням прав громадян, забезпечуючи прозорість і контроль над діями військових структур.

До нової структури увійдуть воєнкоми, яких розбавлять військовими і ветеранами, щоб у нової структури було прикриття.

Відповідно до тексту законопроєкту, військова поліція буде комплектуватися із чисельності ЗСУ, однак вона не може перевищувати 1,5% від загальної чисельності Збройних сил.

Рішення про створення, кількість та склад органів управління, підрозділів, центрів військової поліції та дисциплінарних батальйонів, визначення їх структури та дислокації приймається яіністром оборони України, спираючись на умови дислокації військ, але лише за поданням начальника військової поліції, попередньо погодженим з головнокомандувачем Збройних Сил України.

Військова поліція комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Центральний орган управління військової поліції та територіальні органи управління військової поліції можуть комплектуватися державними службовцями та працівниками. До працівників військової поліції належать особи, які уклали трудовий договір із Військовою поліцією.

Призначати керівника військової поліції буде президент України Володимир Зеленський.

Загальна структура нового правоохоронного органу така:

1) центральний орган управління військової поліції;

2) територіальні органи управління військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

3) центри спеціального призначення;

4) навчальні центри військової поліції;

5) дисциплінарні батальйони.

“У структурі органів управління Військової поліції діють оперативні та оперативно-технічні підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби, підрозділи безпеки дорожнього руху, підрозділи внутрішньої безпеки, гауптвахти, а також інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань Військової поліції або на забезпечення її функціонування”, – сказано у документі.

Що відомо про можливі умови угоди США, Росії та України — чотири ключові пункти

Ситуація навколо можливих переговорів між США, Росією та Україною залишається динамічною та непередбачуваною. Після початкового скепсису і навіть жорстких заяв Дональда Трампа, зокрема про запровадження мит для Індії, дипломатичний процес несподівано активізувався. За інформацією з різних джерел, упродовж останніх тижнів тривають багатосторонні контакти, а позиції сторін змінюються майже в режимі реального часу. За нинішнім сценарієм, […]

Співак Олійник пояснив, чому не буде перекладів хітів гурту “ДіО.фільми” українською

Після гучного виступу на фестивалі Atlas 2025, де Вадим Олійник і Володимир Дантес разом виконали хіт «Дівчина Оля», серед шанувальників знову з’явилися розмови про можливе відновлення гурту «ДіО.фільми» та переклад старих пісень українською. Однак Вадим Олійник швидко охолодив очікування фанів. Артист зізнався, що виступ із колишнім колегою був приємним спогадом про минулі часи, але на […]

Політична напруга в столиці: навколо можливого звільнення очільника КМВА

За інформацією джерел, у київських владних колах загострилася ситуація навколо голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Повідомляється, що посадовця змусили підписати заяву про звільнення, що може свідчити про серйозні зміни в управлінні столицею в умовах воєнного стану. Офіційних коментарів із цього приводу наразі не оприлюднено, однак сама поява такої інформації викликала активне обговорення в політичному середовищі.

За словами співрозмовників, прихід Ткаченка на посаду супроводжувався гучними очікуваннями та заявами. Йому приписували наміри суттєво послабити вплив мера Києва Віталія Кличка і переформатувати баланс влади в місті. Проте, як стверджують джерела, за рік роботи ці плани так і не були реалізовані, а обіцяні зміни залишилися на рівні публічної риторики.

Водночас, за інформацією джерела, новим очільником КМВА може стати теперішній голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

“Шанси Фесика очолити КМВА оцінюють у 40%, є й інші кандидатури, але їх поки не озвучують” – зазначає джерело.

Про бекграунд Фесика та його роль у владній вертикалі читайте у нашому матеріалі: Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

“Його краще не дратувати, а то буде вдвічі дорожче” – на плівках НАБУ згадується Татаров

За інформацією нашого джерела, на плівках НАБУ також згадується заступник голови ОП Олег Татаров. Саме на Олега Татарова фігуранти “плівок Міндіча” посилаються з питань “кому з яких органів і скільки заносити”. Як зазначає джерело, в одній з розмов фігурантів, де обговорювалися розмір відкатів Олегу Татарову, прозвучала фраза: “його краще не дратувати, а то буде вдвічі […]

У березні 2025 року українці зменшили свої вкладення в банки, свідчить свіжий звіт Національного банку України. Загальний обсяг депозитів фізичних осіб скоротився на 0,3% і становить 1,22 трлн грн. Основне зниження припало на гривневі вклади, які зменшилися на 1,1% — до 799,6 млрд грн. Натомість валютні депозити продемонстрували зростання на 1,4% — до $10,2 млрд.

Хоча НБУ не деталізує структуру валютних вкладів, банкіри відзначають, що долар продовжує домінувати, однак поступово зростає частка євро. Зокрема, частка євро у валютних операціях зросла з 8–10% до 12–15%, у той час як долар втрачає позиції — його частка знизилася з 90–92% до 85–88%.

«Частина гривневих коштів не виводиться з банків, а просто перекладається на валютні рахунки. Крім того, посилились девальваційні настрої серед клієнтів, особливо на тлі слабких депозитних ставок і високої інфляції», — пояснює директор казначейства одного з системних банків.

Девальваційні очікування та інфляція знижують привабливість гривневих вкладів

Попри підвищення облікової ставки НБУ у березні з 14,5% до 15,5%, банки лише незначно підвищили ставки за депозитами. За даними НБУ, середні номінальні (до оподаткування) депозитні ставки за вкладами фізичних осіб наразі становлять близько 13% річних, що на 2,5% менше за облікову ставку. Реальні доходи ще нижчі — після вирахування 18% податку на доходи фізосіб і 5% військового збору:

  • на 3 місяці — 10,18% річних;

  • на 6 місяців — 10,24%;

  • на 9 місяців — 9,59%;

  • на 12 місяців — 10,08%.

У той самий час річна інфляція, за даними Держстату, у березні досягла 14,6%, що робить реальну дохідність гривневих вкладів від’ємною.

Більшість коштів — на рахунках до запитання

У Нацбанку визнають, що лише третина коштів населення розміщена на строкових депозитах. Решта — 65,9% — перебуває на рахунках до запитання, переважно на карткових рахунках, які не приносять доходу. Це також свідчить про те, що люди намагаються зберігати ліквідність, очікуючи на нестабільність або можливі витрати.

На фоні подальшого послаблення курсу гривні до євро (готівковий курс вже досяг 48 грн/€), а також низької довіри до стабільності гривні, експерти прогнозують збереження тренду на зростання валютних вкладів та відтік гривневих.

Останні новини