Середа, 23 Липня, 2025

Українці масово переходять на валюту: довіра до гривні падає

Важливі новини

Вітчизняні розробники створили нові безпілотники для українських військових

Україна заявляє, що розробила вдосконалені версії популярного китайського безпілотника Mavic, і ці дрони вже активно використовуються на передовій. Як повідомляє Business Insider, три вітчизняні розробники створили нові моделі, що відповідають стандартам НАТО, і вже зараз їх застосовують в українських військових підрозділах. Безпілотники Mavic від DJI стали одними з найпоширеніших дронів, що використовуються на фронті в […]

The post Вітчизняні розробники створили нові безпілотники для українських військових first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

До війни з Росією армія України вважала НАТО ворогом – Олег Грудзевич

Статья о суде над участниками беспорядков в аэропорту МахачкалыClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов, которые углубляют анализ ситуации и её последствий:

Полковник зазначив, що стан Збройних сил України на момент його початку служби у 2011 році був дуже занепадницьким. Армія трималася здебільшого на патріотизмі та ініціативі окремих командирів, оскільки центральна влада намагалася фактично знищити військову спроможність країни.

Одна з найбільших ілюзій того часу стосувалася визначення ймовірного противника. Згідно з доктриною, яка діяла з 2007 року, вірогідним супротивником ЗСУ вважався НАТО та Захід, а союзником — теперішній агресор, Росія.

«Майбутні офіцери вивчають історію військових конфліктів. І протягом століть ми завжди воювали з Росією. Тож було очевидно, що якщо розпочнеться війна, то саме з росіянами», – підкреслив Грудзевич.

Проте під впливом проросійського політичного керівництва того часу ці історичні уроки ігнорувалися. І лише з початком війни на сході України у 2014 році стало зрозуміло, наскільки критично ослабленими були українські Збройні сили.

CBAM: Вплив нового податку ЄС на українську економіку

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня

Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні

Україна продовжує активну мобілізацію, адаптуючи процес набору військових до сучасних викликів. Попри те, що основну роль у цьому відіграють Територіальні центри комплектування (ТЦК), все більшої популярності набувають армійські центри рекрутингу. Вони не просто виконують планові завдання з мобілізації, а підбирають фахівців відповідно до реальних потреб фронту, враховуючи здібності та цивільні професії військовозобов’язаних. На початку 2025 […]

The post Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На Чернігівщині евакуюють прикордонні села

У Чернігівській області триває евакуація жителів прикордонної Семенівської громади, яка потерпає від обстрілів російських військ. За три останні дні з небезпечного району було вивезено понад 50 осіб, серед яких діти та маломобільні громадяни. Як повідомив керівник гуманітарної місії “Пролісок” Євген Каплін, у суботу, 11 січня, вдалося евакуювати 24 місцевих мешканців. Серед них: 4 дітей; 10 […]

The post На Чернігівщині евакуюють прикордонні села first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У березні 2025 року українці зменшили свої вкладення в банки, свідчить свіжий звіт Національного банку України. Загальний обсяг депозитів фізичних осіб скоротився на 0,3% і становить 1,22 трлн грн. Основне зниження припало на гривневі вклади, які зменшилися на 1,1% — до 799,6 млрд грн. Натомість валютні депозити продемонстрували зростання на 1,4% — до $10,2 млрд.

Хоча НБУ не деталізує структуру валютних вкладів, банкіри відзначають, що долар продовжує домінувати, однак поступово зростає частка євро. Зокрема, частка євро у валютних операціях зросла з 8–10% до 12–15%, у той час як долар втрачає позиції — його частка знизилася з 90–92% до 85–88%.

«Частина гривневих коштів не виводиться з банків, а просто перекладається на валютні рахунки. Крім того, посилились девальваційні настрої серед клієнтів, особливо на тлі слабких депозитних ставок і високої інфляції», — пояснює директор казначейства одного з системних банків.

Девальваційні очікування та інфляція знижують привабливість гривневих вкладів

Попри підвищення облікової ставки НБУ у березні з 14,5% до 15,5%, банки лише незначно підвищили ставки за депозитами. За даними НБУ, середні номінальні (до оподаткування) депозитні ставки за вкладами фізичних осіб наразі становлять близько 13% річних, що на 2,5% менше за облікову ставку. Реальні доходи ще нижчі — після вирахування 18% податку на доходи фізосіб і 5% військового збору:

  • на 3 місяці — 10,18% річних;

  • на 6 місяців — 10,24%;

  • на 9 місяців — 9,59%;

  • на 12 місяців — 10,08%.

У той самий час річна інфляція, за даними Держстату, у березні досягла 14,6%, що робить реальну дохідність гривневих вкладів від’ємною.

Більшість коштів — на рахунках до запитання

У Нацбанку визнають, що лише третина коштів населення розміщена на строкових депозитах. Решта — 65,9% — перебуває на рахунках до запитання, переважно на карткових рахунках, які не приносять доходу. Це також свідчить про те, що люди намагаються зберігати ліквідність, очікуючи на нестабільність або можливі витрати.

На фоні подальшого послаблення курсу гривні до євро (готівковий курс вже досяг 48 грн/€), а також низької довіри до стабільності гривні, експерти прогнозують збереження тренду на зростання валютних вкладів та відтік гривневих.

Останні новини