Українці подали рекордну кількість заявок на “тисячу Зеленського” за першу добу

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Ми ведемо наступ. Мета – розтягнути позиції противника, завдати максимальних втрат і дестабілізувати ситуацію в Росії, оскільки вона не в змозі захистити свій власний кордон”, – сказав агентству чиновник, який попросив не вказувати його ім’я.

Російські військові раніше заявили, що в операції ЗСУ в Курській області взяли участь близько 1000 солдатів, проте співрозмовник AFP у Києві заявив, що їх набагато більше.

За його словами, вторгнення в Курську область значно підняло моральний дух серед українців.

“Це значно підняло наш бойовий дух, бойовий дух української армії, держави і суспільства, – сказав чиновник. – Ця операція показала, що ми можемо переходити в наступ, рухатися вперед”.

Співрозмовник агентства заявляє, що Україна під час свого вторгнення в Росію не планує анексувати будь-які території.

При цьому, як зазначає AFP, наступ України на територію Росії не послабив натиск російських військ на сході України. Співрозмовник агентства визнав, що росіяни не відводять війська з позицій на сході України.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гетьман наголосив, що нещодавні атаки з використанням іранських дронів-камікадзе “Шахед” і менших партій ракет є частиною підготовки до масованого удару. Це спроба Росії перевірити ефективність української протиповітряної оборони та виснажити її ресурси.

“Вони готують новий масований ракетний удар, який може статися незабаром. Тому громадянам не слід ігнорувати повітряні тривоги, оскільки загроза є реальною,” — попередив експерт.

Згідно з даними української розвідки (ГУР МО), Росія накопичила до півтори сотні ракет різних типів, і це може означати, що атака буде подібною до серпневих нальотів. Гетьман підкреслив:

“Ми побачимо сотні російських ракет у небі.”

Попри загрозу, він закликав не панікувати та довіряти силам української протиповітряної оборони, зокрема системам F-16 та іншим засобам захисту, які готуються до відбиття цієї атаки.

Дата можливої атаки поки що невідома, але Гетьман припускає, що вона може статися до 12 жовтня, оскільки саме тоді відбудеться чергове засідання у форматі “Рамштайн”, де буде обговорюватися військова підтримка України.

Будьте пильними, але не панікуйте — радить експерт, додаючи, що успішність атаки залежатиме не лише від кількості випущених ракет, але й від готовності українських сил оборони.