Четвер, 5 Березня, 2026

Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

Важливі новини

Підтримку України може підірвати несподіваний альянс Трампа, Орбана та папи Франциска

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він «зіграв вирішальну роль у спробах створити міжнародну коаліцію для пошуку “мирної угоди” з метою покласти край війні».

Габсбург-Лотаринзький розповів виданню, «яку важливу роль папа Франциск відіграв у підтримці угоди, що, імовірно, дасть змогу Трампу підштовхнути Зеленського до передачі територій Росії».

Проти такої угоди, стверджує британська газета, виступають усі інші союзники по НАТО.

Папа Римський разом з Угорщиною закликав до припинення вогню і переговорів, щоб «розірвати цикл» війни і досягти миру.

Справжні причини масових ракетних атак на Україну: Розгадка за останніми подіями

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.

СБУ нейтралізувала агентурну мережу ФСБ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили пресслужби СБУ та Офісу Генерального прокурора. Серед затриманих є особа, якій загрожує до 15 років позбавлення волі.

За інформацією СБУ, агентурна мережа ФСБ займалася збором конфіденційної інформації про українські спецслужби та правоохоронні органи, а також про високопосадовців і громадських діячів, які становили інтерес для ворога. Відомості, які збирали агенти, планувалося використати для ліквідації, вербування, а також для проведення інформаційно-психологічних спецоперацій проти українських посадовців.

Головний агент мережі, Дмитро Іванцов, був колишнім керівником підрозділу УДО та супроводжував Віктора Януковича під час його втечі до Росії. Після окупації Криму Іванцов зрадив присязі, прийняв громадянство РФ і перейшов на службу до Федеральної служби охорони (ФСО). Досудове розслідування встановило, що він продовжив активно працювати на ФСБ, залучивши до агентурної діяльності колишнього віцекерівника охорони Януковича Романа Лапу, який залишився в Криму і працює в Севастополі.

До складу агентурної групи входив також 46-річний киянин, чинний військовослужбовець Національної гвардії України. Цей Нацгвардієць, який раніше був водієм Іванцова в УДО, використовував своїх знайомих правоохоронців для отримання інформації з відомчих інформаційних систем і підшукував “однодумців” для вербування. Зібрану інформацію він планував передати Іванцову через підготовлені канали агентурного зв’язку.

СБУ задокументувала розвідувальну діяльність кожного учасника агентурної групи і затримала фігуранта, який діяв у Києві. Під час обшуків у нього вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші речові докази співпраці з ФСБ. Затриманому повідомлено про підозру у державній зраді.

Дії Дмитра Іванцова та його спільника в Криму кваліфіковано як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групи осіб. Встановлено, що Іванцов передав ФСБ секретні плани порядку дій на випадок загрози життю президента, які він отримав під час роботи в УДО.

Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочину.

Спецпенсії силовикам: витрати на пенсії можуть зрости до 120 млрд грн до кінця 2024 року

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це більше, ніж у бюджеті закладено на освіту – 103 млрд грн, зазначає нардеп Железняк.

Завдяки судам і статусу інвалідності підсумкова виплата силовика може сягати 100 000 грн на місяць – у десятки разів більше, ніж у решти громадян.

У парламенті та уряді готуються змінити правила отримання спецпенсій і статусу особи за інвалідністю, а також ліквідувати МСЕК.

Контрудар Зеленського не змінить хід війни, – The Sunday Times

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як наголошується в статті, у цій справі “всюди видно відбитки пальців” Зеленського.

“У Києві вже багато місяців не секрет, що президент тисне на своїх військових начальників, щоб ті почали літній наступ. Але, з огляду на проблеми України з людьми та ресурсами, ті вагалися”, – йдеться у статті.

Очевидно, що Київ тепер готовий ризикувати цінними солдатами і технікою, щоб зайняти тут хоч якусь позицію. Критики Зеленського стверджуватимуть, що це нераціональне використання як життів солдатів, так і важкої техніки, якої Україна відчайдушно потребує далі на півдні, на Донбасі.

Але в статті при цьому зазначається, що “цей контрудар не зможе переломити хід війни”.

У другому кварталі 2025 року українці суттєво зменшили попит на готівкову іноземну валюту. Згідно з даними інфляційного звіту Національного банку України, обсяг чистої купівлі готівкової валюти впав до $0,8 млрд у порівнянні з $2,8 млрд у першому кварталі. Зокрема, попит саме на готівковий долар знизився до $0,1 млрд із $1,9 млрд.

Це найнижчий рівень щомісячного попиту з жовтня 2023 року — в середньому лише $0,3 млрд у квітні-червні 2025-го. НБУ пояснює цю тенденцію кількома факторами.

По-перше, українці почали менше очікувати девальвації. Курсові очікування домогосподарств стабілізувалися завдяки стабільності гривні та підвищенню дохідності гривневих фінансових інструментів — зокрема, облігацій та депозитів.

По-друге, значну роль відіграє довіра до гривні: українці дедалі охочіше залишають заощадження у національній валюті, особливо в умовах високих ставок за депозитами та держоблігаціями.

Втім, у безготівковому сегменті валютного ринку попит на іноземну валюту, навпаки, зріс. Це може свідчити про зростання ділової активності, закупівлі імпортних товарів або операції, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю.

Попри поточну стабілізацію, прогнози щодо курсу гривні залишаються песимістичними. За оцінками експертів, якщо війна затягнеться, до кінця 2025 року курс може сягнути 43,5 грн/долар, а у 2026 році — до 46 грн/долар. Це зумовлено загальним економічним тиском та тривалими бойовими діями.

Таким чином, хоча нині українці демонструють зменшений попит на готівкову валюту, ситуація залишається нестабільною. І долар, як і раніше, лишається барометром довіри до економіки — як для населення, так і для бізнесу.

Останні новини