Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

У сфері індивідуального захисту здавна існувала складна проблема: чим міцніший бронежилет, тим він важчий, громіздкіший і менш зручний для носіння. Науковці Міського університету Нью-Йорка (CUNY) запропонували кардинально новий підхід, здатний змінити стандарти безпеки. Вони розробили матеріал, який у повсякденних умовах залишається легким і гнучким, але при раптовому ударі миттєво твердне, формуючи надміцний бар’єр, здатний витримати високі навантаження.

Основою цієї інновації став графен — найтонший у світі матеріал, який складається з одного шару атомів вуглецю. Дослідники поєднали два шари графена під певним кутом, що створило унікальну структуру. При раптовому навантаженні всередині матеріалу виникає ефект локальної жорсткості: атоми миттєво реагують на силу удару, розподіляючи її по всій поверхні і перетворюючи гнучку тканину на жорстку захисну оболонку.

Під час такого удару вуглецеві зв’язки всередині матеріалу переупорядковуються, формуючи короткочасну структуру, схожу на алмазну. Цей процес називають ударно-індукованою фазовою трансформацією. Він триває наносекунди, але забезпечує неймовірну твердість у момент небезпеки. Як тільки навантаження зникає, матеріал повертається у гнучкий стан, зберігаючи свої властивості для подальшого використання.

Порівняно з традиційними бронежилетами з кевлару чи вуглецевих волокон, новий матеріал має унікальну перевагу — надзвичайну легкість при тому самому рівні захисту. Потенційно це дозволить створювати броню, яка за відчуттями нагадуватиме звичайний одяг, не обмежуючи рухів військових, рятувальників чи поліцейських.

Перспективи застосування такого матеріалу виходять далеко за межі оборонної сфери. Завдяки малій вазі й гнучкості він може стати проривом у авіації та космонавтиці — для захисту апаратури від мікрометеоритів або для створення надлегких, але надміцних корпусів. У цивільній сфері графенова броня може знайти місце у гнучкій електроніці, смартфонах і пристроях, що носяться, де важливі одночасно міцність і еластичність.

Наразі матеріал проходить етап лабораторних випробувань. Вчені працюють над тим, щоб зробити його виробництво масштабним і доступним. Якщо це вдасться, світ отримає технологію, здатну змінити не лише захисну індустрію, а й дизайн гаджетів, архітектуру та транспорт майбутнього.

У війні на українській землі палкий бій триває, а вирішено та закінчено ще мало. Де шукати найбільш запеклих сутичок та яка важлива військова техніка стане визначальною для обох сторін? Розглядаємо прогнози бойових дій та описуємо загальний хід подій у російсько-українській війні на наступні місяці.

Авіація РФ повернулася на передову як серйозний фактор на полі бою. Це не лише дії Су-24 та Су-34 біля Харкова чи на кордоні Сумщини, але й скидання чавунних бомб "Грачами" Су-25 в районі Часів Яр — прямо на лінії фронту. Хоча часто російські бомбардування не завжди точні, більшість їх досягає майже мішаної мети. Війська РФ обмежені не лише кількістю літаків, але й кількістю корегованих бомб. Запобігти загрозі від російської авіації буде важко, навіть якщо в ЗСУ з'являться перші F-16. Російські пілоти мають більше льотного досвіду, досвідченіші наземні служби та більше злітно-посадкових смуг на території Європейської частини РФ. Крім того, є літаки ДРЛС (дальнього радіолокаційного стеження), які можуть координувати дії повітряної сили РФ. Хоча Україна збила декілька з них, але ці літаки можуть продовжити виконувати завдання після ремонту.

Швидка реакція на російську авіацію майже неможлива, оскільки ескадрильї західних літаків будуть прибувати поступово, а пілоти проходять тривалу підготовку. Проте, використання цих літаків у бойових діях також буде поступовим. Але вони матимуть перевагу завдяки інтегрованим шоломним прицілам та бортовим радарам. F-16 значно превосходять за технічними характеристиками Міг-29, якими зараз озброєні Повітряні сили ЗСУ.

Загроза з повітря лишається і від російських дронів-розвідників Supercam та Zala, які часто діють в тилу ЗСУ біля третьої лінії оборони. Вони мають нові оптичні системи та працюють на оптичному каналі, щоб уникнути підкарантину електронної боротьби. Вони використовуються для наведення балістичних ракет, таких як "Іскандери", а також для дальніх ударів, таких як "Ланцети" по літаках на аеродромах. Останнім часом кількість атак на український тил помітно зросла.

Цей аналіз показує, що війна в Україні ще далеко від завершення, а бойові дії та стратегічні вибори обох сторін будуть вирішувати подальший хід конфлікту.

Над українськими територіями триває безперервний натиск — атаки приземлених об'єктів, мостів та шляхопроводів, що нагадують місця розташування військ. Російські сили періодично наносять удари по цим об'єктах, створюючи загрозу для рятувальників ДСНС. Україна використовує свій пострадянський арсенал протиповітряної оборони, такий як ЗРК "Оса", "Стріла" та комплекси "Тунгуска", з успіхом протистоячи різноманітним дронам у цій війні. Однак запаси ракет, які були надані Україні ще за часів СРСР, поступово вичерпуються. Також закінчуються запаси засобів ППО, таких як "Стінгери", після невпинних атак крилатими ракетами і розвідувальними дронами.

Навіть США звертаються до "зворотного інжинірингу" та відновлення списаних систем ПЗРК, щоб збільшити запаси, доки нове виробництво не досягне запланованого рівня. З браком засобів ППО все більше російських дронів проникає в тил ЗСУ і здатні наносити точні удари та використовувати балістику. Західна допомога продовжується, незважаючи на політичні труднощі. США підтримують Україну, навіть у світлі внутрішньополітичних конфліктів. Тому, ймовірно, питання про американську допомогу вирішиться, можливо, через кредит з можливістю списання чи іншими механізмами.

Паралельно на Заході укладаються контракти на боєприпаси, в Німеччині відновлюється виробництво "розумних мін", а завод з виробництва снарядів калібру 35х228 мм для "Гепардів" очікується досягнення планової потужності у середині 2024 року. Також продовжується робота з локалізації виробництва "Байрактарів" в Україні. Ці безпілотники, що успішно використовувалися під час конфлікту, зараз модернізуються, щоб стати ще ефективнішими в різних областях. Також триває робота над "коаліцією дронів", яка передбачає надсилання Україні сотень дронів-камікадзе та розвідувальних апаратів з Франції, Німеччини, Великої Британії та інших країн.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Судячи з усього, Москва готується до тривалої кампанії, імовірно, російським військам не вистачить техніки навіть до кінця року (зважаючи на обмежену кількість бронетехніки та нестандартні машини, які вони зараз використовують через нестачу штатної техніки). Проте Кремль очевидно вирішив піти до кінця у цьому конфлікті. Росіяни готові витратити всі свої ресурси на наступні роки, щоб здобути контроль над якомога більшою частиною українських територій. Таким чином, війна ще далеко не закінчена, і перед українським народом стоять великі випробування цього літа.

У висновку можна сказати, що конфлікт між Україною та Росією відомий своєю складністю та тривалістю. Російська агресія продовжується, і Москва вкладає значні ресурси у ведення цієї війни. Незважаючи на обмежену кількість техніки та можливі обмеження до кінця року, Кремль зріштований до досягнення своїх цілей в Україні. Для українського народу перед нами стоять складні випробування, і потрібно бути готовими до тривалої та напруженої ситуації.

Екс-заступник голови Державної митної служби Руслан Черкаський був звільнений з посади після серйозних звинувачень, однак його кар'єра на митниці не завершилась. Після відставки він активно почав співпрацювати з Національним антикорупційним бюро (НАБУ), надаючи детальну інформацію про діяльність представників митниці. За це він отримував фінансову винагороду та обіцянки щодо можливого поновлення на службі. В даний час триває процес його відновлення, але всі матеріали досудового розслідування залишаються засекреченими, що викликає певні запитання та сумніви серед громадськості.

Попри те, що Черкаський більше не з'являється в публічних джерелах, його ім'я залишається пов'язаним із низкою неприязних подій в українській митниці та антикорупційній сфері. Одним із ключових фігур, який опікується його справою в НАБУ, є Сергій Сотниченко. Відомо, що Сотниченко, крім своїх зв'язків в антикорупційних структурах, також має бізнес-інтереси в обміні криптовалюти, зокрема, в Печерському районі Києва. Його офіс, що знаходиться на вулиці Коновальця, 26а, часто згадується як точка збору важливої інформації, яка може мати вирішальне значення для подальшого розвитку справи.

Фігура Сотниченка досить загадкова. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та носіння військової форми у соцмережах, він не має жодного стосунку до військових. У 2023 році він отримав подяку від РНБО, а згодом — медаль та наградну зброю.

За словами джерел, такі привілеї Сотниченко отримав завдяки дружбі з впливовими представниками правоохоронних органів, яку він вибудовує через щедрі подарунки та участь у корупційних схема

Статья написана в журналистском стиле, характерном для опытного автора. Она включает:

“Через удар російського дрона по цивільній автівці поблизу Гаврилівки постраждали четверо людей. Смертельні травми дістали двоє жінок, яким було 72 та 56 років. Ще двох потерпілих “швидка” доставила до лікарні. У 72-річного чоловіка та 63-річної жінки діагностували вибухові травми і контузії”, – повідомили в ОВА.

За даними Херсонської обласної прокуратури, 14 жовтня російські військові поблизу одного з населених пунктів Бериславського району спрямували FPV-дрон на цивільний автомобіль, у якому перебувало п’ятеро людей. Водій не постраждав.

Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів і звичаїв війни (ч. 1, 2 ст. 438 КК України).