Українці стали рідше купувати старі авто

У заяві, виголошеній у парламенті, командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль висловив серйозну стурбованість через недостатню кількість військовослужбовців у складі армії. Він підкреслив, що це питання стає найбільш ключовим для оборони України. У своєму виступі він особливу увагу звернув на недолік особового складу у оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке очолює. Він зауважив, що це серйозно обмежує їхні можливості на фронті, адже відділення, які зазвичай повинні мати 8-10 осіб, зараз складаються лише з 2-4 бійців. Це приводить до значного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням зростаючих загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач підкреслив, що основне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, із недостатньою кількістю бійців у цих військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Його виступ викликав серйозне обговорення серед парламентарів та військових експертів, підкреслюючи нагальність прийняття заходів для зміцнення обороноздатності країни.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті висвітлено серйозну проблему недостатньої кількості особового складу в українській армії, що ускладнює ефективність оборони країни. Недолік бійців у військових підрозділах породжує загрози для національної безпеки, особливо у контексті зростаючих викликів, таких як дії дронів-камікадзе та FPV-дронів. Ініціатива про прийняття законопроєкту про мобілізацію набуває великої важливості для забезпечення необхідного кількісного та якісного складу в армії та зміцнення обороноздатності України. Ухвалення необхідних заходів на рівні парламенту стане кроком до забезпечення національної безпеки та збереження територіальної цілісності країни.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

Після призначення Олександра Сирського на посаду головнокомандувача Збройних Сил України 8 лютого, він зробив свою першу заяву, де наголосив на важливості знання потреб фронту, ефективному розподілі ресурсів та безпеці військовослужбовців. Тим часом, Валерій Залужний перейменував свій телеграм-канал, а його подальша кар'єра залишається невідомою.

Реакція громадськості на заміну командувача виявилася різноманітною. Соцмережі переповнені емоційними відгуками: від подяк до Залужного до тривоги щодо призначення Сирського. Деякі висловлюють обурення на Залужного, інші висловлюють сумніви у відповідності рішення про заміну.

Українські військові також активно обговорюють цю зміну. Деякі виражають впевненість у Залужному, який, на їхню думку, приймав рішення на основі військової ефективності, а не політичних міркувань. Інші висловлюють сумніви у заміні, вказуючи на негативне вплив кампанії дискредитації на загальну довіру до армії.

Загалом, в суспільстві та серед військових існують різні погляди на цю кадрову зміну, але багато хто підкреслює важливість прийняття обгрунтованих і розсудливих рішень у такі складні часи, щоб мінімізувати ризики для безпеки України та її громадян.

Розмова, яка відбулася після відставки генерала Залужного та призначення Олександра Сирського, відображає різні погляди на цю ситуацію.

Перша позиція висловлює підтримку Залужного, вказуючи на його роль у припиненні наступу противника та збереженні ініціативи для ЗСУ на певних напрямках. Цілюще було би побачити Залужного на посаді головнокомандувача у 2014-му році, щоб можливо уникнути втрати Криму.

Друга позиція розглядає призначення Сирського як політичне, а не військове рішення. Вона вказує на звичність зміни керівництва серед військових і висловлює розчарування у Залужному та його ставлення до військової справи.

Третя позиція зосереджена на проблемах у військовому керівництві, що призвели до провалу 2023 року. Відзначається втрата кращих кадрів, недоліки у плануванні та управлінні операціями, а також загальний відступ від сучасних стандартів у військовому менеджменті.

Четверта позиція виражає зобов'язаність продовжувати службу та захищати державу, незалежно від змін у керівництві ЗСУ.

В цілому, обговорення свідчить про значні роздуми та розбіжності думок щодо призначення нового головнокомандувача та дій попереднього керівництва.

Реакція на відставку генерала Залужного виявилася дуже негативною, як для мене особисто, так і для більшості військовослужбовців у нашому артилерійському підрозділі. Під його керівництвом Збройні сили здійснили значний прогрес у стримуванні російського наступу та відстоюванні території. Ми не лише зупинили російську агресію під Києвом, а й деокупували Київщину та Чернігівщину. Хоча ми були змушені відступити з деяких позицій, ми повернули контроль над Херсоном і звільнили Харківщину. І все це в умовах відчутної переваги ворожих сил за кількістю та озброєнням.

У моєму дивізіоні ми відчували цю перевагу кожного дня. На кожен випущений нами снаряд припадало мінімум десять ворожих, що свідчило про суттєву нерівність у військових можливостях. Нашим противникам також належала перевага у безпілотних літальних апаратах, коли наші БПЛА часто ставали жертвами їхніх радіоелектронних боротьб.

ЗСУ потребують додаткової зброї, боєприпасів та людських ресурсів. В законі України про мобілізацію чітко визначено, що відповідальність за мобілізацію несуть вищі керівники країни. Президент та уряд провалили мобілізаційні заходи, коли країна найбільше потребувала військового ресурсу. Замість цього, вони намагалися звалити провину на Залужного. Однак, головні причини його відставки — російський вплив та прагнення Зеленського стати героєм. Ці помилки можуть коштувати нам не тільки людських життів, але й територіальної цілісності країни.

Мені здається, що військовослужбовці не простять Зеленському ці помилки, незалежно від того, скільки він нагороджував би нас орденами та медалями. У Києві є багато зрадників, які готові віддати нашу країну у руки ворога, як це зробив Іван Ніс у 1708 році, посилаючи ворожих вояків через таємний хід у фортеці. Нам потрібно уникнути цих помилок та залишитися об'єднаними, щоб захистити Україну та її народ.

Вплив відставки генерала Залужного на довіру західних партнерів до України може бути негативним, оскільки цей крок демонструє, що для президента Зеленського важливіші особисті інтереси, ніж ведення жорсткої війни з переважаючим противником. Залужний був шанованим фахівцем, який втомився під час боротьби, і його заміна Сирським викликає сумніви у багатьох.

Військові та цивільні експерти висловлюють різноманітні думки щодо цієї заміни. Деякі підтримують рішення президента, вважаючи, що новий головнокомандувач може принести позитивні зміни, які не вдалося здійснити Залужному. Інші, навпаки, відчувають певну тривогу, оскільки бояться, що під керівництвом Сирського армія може потрапити у складну ситуацію.

Одні з головних проблем в армії, на думку багатьох військових, полягають у несприятливому ставленні командирів до підлеглих. Залужний відомий своєю людяністю, тоді як Сирський вважається представником більш жорсткого підходу до керівництва. Це може призвести до погіршення морального стану в армії та збільшення втрат серед військовослужбовців.

Наступна особистість на посаді головнокомандувача не вирішить всіх проблем, оскільки не лише особистість грає роль, а й системна робота тилу. Тому багато військових вважають своє ставлення до цієї заміни нейтральним, але водночас вважають, що дискредитувати роль Валерія Федоровича на цьому етапі — це недопустимо.

Все це показує, що заміна головнокомандувача ЗСУ стала предметом глибоких роздумів та обговорень серед військових та експертів, а її наслідки можуть виявитися критичними для подальшого розвитку ситуації на фронті та в армії в цілому.

Ми опинилися в ситуації, коли багато військовослужбовців, навіть ті, хто вже відслужив два роки, не мають можливості на демобілізацію. Це стосується навіть тих, хто приєднався до армії добровольцем або прибув з-за кордону. Законопроєкт про мобілізацію, який затверджений, містить положення, що дозволяють тримати військовослужбовців понад 36 місяців, що викликає серйозні обурення та непокій серед військових.

Перед нами стоїть завдання, щоб цей законопроєкт досяг другого читання без будь-яких додаткових обмовок і умов, особливо враховуючи те, що багато військових вже відчувають втому від тривалого перебування на передовій.

Відставка генерала Залужного, безумовно, викликала шок та сум у багатьох. Він був ключовою постаттю в нашій війні проти росіян, героїчним головнокомандувачем, який зупинив навалу другої за силами армії у світі. Його заміна генералом Сирським, хоч і несподівана, але логічна, оскільки Сирський має великий досвід та керує одним із найбільш залучених у війні родів військ.

Проте, не дивлячись на ці зміни, ми не повинні втрачати фокусу на головному — наших цілях та перемозі над ворогом. Імена командирів можуть змінюватися, але наша мета залишається незмінною — захистити нашу державу та перемогти. І хоча важливо досліджувати та аналізувати дії нового головнокомандувача, ми не повинні забувати, що ми всі працюємо разом для досягнення спільної мети.

У висновку, можна відзначити, що в умовах непростої воєнної ситуації в Україні, відставка генерала Залужного та його заміна генералом Сирським викликали різні реакції серед військовослужбовців та громадян. Велика увага зосереджується на проблемі тривалого перебування військових на передовій та невизначеності у планах демобілізації. Однак, незважаючи на зміни у військовому керівництві, важливо пам'ятати про головну мету — захист нашої держави та перемогу над ворогом. Ключовим завданням залишається досягнення успіху на фронті та забезпечення безпеки для всіх громадян України.