Українці за кордоном можуть стати на військовий облік без особистого візиту до ТЦК

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Завдяки урядовій постанові командири військових частин зможуть організовувати процес мобілізації без зайвих затримок, що значно скоротить час залучення нових військовослужбовців. Міністр оборони зазначив, що новий механізм сприятиме більш адресному підходу до мобілізації, враховуючи бажання та вміння добровольців.

«Ця постанова є інструментом, що дозволяє суттєво зменшити час рекрутингу й гарантує, що кожен та кожна зможе долучитися туди, де його чи її бажання та вміння збігаються з потребами оборони», — підкреслив Рустем Умєров.

Згідно з новими правилами, командири військових частин матимуть такі повноваження:

Окрім цього, військовозобов’язані та резервісти-добровольці отримують можливість самостійно обирати військову частину для служби, не звертаючись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Генеральний штаб Збройних сил України визначатиме перелік частин, до яких можна буде долучитися.

Нагадаємо, Кабінет міністрів нещодавно вніс зміни до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Нововведення надають командирам військових частин право направляти військовозобов’язаних на ВЛК для визначення їхньої придатності до служби.

Крім того, у жовтні цього року в застосунку Міністерства оборони «Резерв+» стане доступний новий сервіс рекрутингу. Завдяки цьому оновленню користувачі зможуть ознайомитися з актуальними вакансіями у військових частинах ЗСУ, що дозволить швидше знайти місце для своєї майбутньої служби.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Подоляк наголосив, що політичний примус має дати чіткий сигнал, що кожна країна має право обирати свій шлях та альянси. Однак найбільш обговорюваним аспектом є військовий примус, який передбачає перенесення війни на територію Росії. За словами радника, удари по російських регіонах, таких як Курська область, а також інші прикордонні та глибокі російські території, мають не лише військове значення, а й глибокий соціальний вплив на населення Росії.

Військові операції на території РФ мають на меті знищення ключової інфраструктури: складів, виробництв, логістичних центрів. Це посилює економічний примус, оскільки Росія вже стикається з серйозним дефіцитом боєприпасів і озброєнь. Подоляк наголошує, що виснаження російських ресурсів очевидне, особливо через те, що Кремль змушений звертатися по допомогу до таких країн, як Північна Корея та Іран.

Радник також наголосив на важливості дипломатичного примусу. Він вказав на те, що Росія витрачає величезні кошти на війну, що впливає на її економіку і ресурси. Разом з тим, подальші військові удари вглиб російської території можуть спричинити зміну настроїв серед росіян, що матиме серйозні наслідки для стабільності Кремля. За словами Подоляка, такі атаки можуть викликати соціальні протести, що послабить владу Путіна.

Одним з ключових аспектів стратегії України є використання західної зброї дальнього радіусу дії для ударів по важливих військових об’єктах на території Росії. Подоляк стверджує, що це значно прискорило б хід війни та зупинило б активність російських військ. Удари по критичній інфраструктурі, таких як транспортні вузли, можуть серйозно вплинути на бойові спроможності Росії і змусити її до перемовин.

Ключові елементи військового обліку:

“Чи потрібно це буде зараз призивати жінок? А чому не варто підготувати їх, навчати? Це ж не обов’язково призвати,” – заявив він, підкреслюючи, що військове навчання для жінок може стати ключовим елементом безпеки України.

Іван Тимочко наголосив, що чим краще навчене населення, тим більше готовності до взаємодії та координації, що своєю чергою впливає на бажання потенційного агресора здійснювати наступальні дії. Готуючи населення до найгірших можливих сценаріїв, можна знизити ризики і краще підготуватися до захисту країни.

Згідно з чинним законодавством України, мобілізація жінок до війська можлива лише за добровільною згодою. Наразі на військовий облік зобов’язані ставати жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, віком від 18 до 60 років. Питання ж обов’язкової служби для жінок поки що не обговорюється. Однак, посол України у Великій Британії Валерій Залужний нещодавно заявив, що в разі необхідності захисту Європи, жінок можуть призвати до лав ЗСУ.

На сьогодні у Збройних силах України служить близько 68 000 жінок, з яких понад 48 000 є військовослужбовицями. Безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 000 жінок, що демонструє високий рівень їхньої участі у захисті країни.

Уночі Львівщину атакували російські дрони "Шахеді", що призвело до серйозних наслідків для міста та його мешканців. За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, сили протиповітряної оборони здійснили успішні заходи щодо збиття всіх п'яти дронів, однак уламки "Шахедів" призвели до руйнувань в різних районах міста. Наслідком цього стали матеріальні збитки та постраждалі особи, зокрема у Малеховій міській громаді та центрі Львова, де отримали поранення щонайменше дві людини.

За даними повітряного командування “Захід”, під час першої нічної тривоги, яка тривала з 02:32 до 03:35, на територію Львівщини залетіли чотири російські безпілотники. Приблизно за годину намагався атакувати ще один “Шахед”.

Залишки збитих дронів впали на село Малехів львівської громади, першими про це повідомила місцева влада. Мер Львова Андрій Садовий опублікував у своєму телеграмі фотографії частково зруйнованого будинку одного з науково-дослідницьких інститутів у місті.

За даними Максима Козицького, постраждав адміністративний будинок Державного науково-дослідницького контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. “Уламки безпілотних літальних апаратів призвели до пошкоджень даху, стін та перекриття другого поверху, орієнтовно на площі 800 квадратних метрів”, – розповів він у своєму повідомленні.

Андрій Садовий також поділився фотографіями руйнувань в одному з житлових масивів Малехова, де пошкоджений багатоповерховий житловий будинок із вибитими вікнами в п’яти будівлях.

Керівник Львівської ОВА додав, що у Малехові шпиталізовано 70-річного чоловіка із середньою важкістю травм, включаючи акубаротравму, осколкові поранення та кілька переломів. Ще один постраждалий, 47-річний чоловік, отримав різані поранення і отримав допомогу на місці.

Андрій Садовий також зазначив, що 70-річний чоловік є охоронцем одного з офісних приміщень.

Загалом, Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 19 з 21 дронів “Шахед”, які були запущені вночі Росією.

У червні Росія здійснила кілька масованих ударів по Україні в тилових регіонах, націлених на енергетичну інфраструктуру та військові аеродроми, зокрема у Старокостянтинові. Наразі удари по самому Львову на кордоні з Польщею не було вже кілька місяців.