Українці змушені платити за доставку газу, навіть якщо не споживають його

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Хвилюючі дані за січень 2024 року були оприлюднені Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб увечері 28 лютого. Ці дані свідчать про тривожну ситуацію щодо поширення гепатиту та сальмонельозу в області. Кількість випадків гепатиту в області зросла в 3,5 рази порівняно з минулим роком за аналогічний період, майже в 10 разів перевищуючи показники 2021 року. В структурі інфекційної захворюваності (за винятком грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій) захворюваність на вірусні гепатити складає 43,1%, що є дуже високим показником. Помітно зростання випадків сальмонельозу на 70,8%, гострих кишкових інфекцій з невідомим збудником на 44,3%, туберкульозу на 42,6%, кашлюку вдвічі, хвороби Лайма в 2,1 рази, інфекційного мононуклеозу в 3 рази. Ці дані свідчать про необхідність негайних заходів з профілактики та контролю за поширенням захворювань в області.

• Статистика за січень 2024 року, опублікована Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб, свідчить про серйозне зростання випадків захворювань на гепатит та сальмонельоз у Харківській області.

• Кількість випадків гепатиту зросла в 3,5 рази порівняно з попереднім роком і майже в 10 разів в порівнянні з 2021 роком.

• Сальмонельоз показав ще більше тривожне зростання — на 70,8%, що створює нагальну необхідність у вжитті заходів для його контролю та профілактики.

• Підвищення випадків інших захворювань, таких як туберкульоз, кашлюк, хвороба Лайма та інші, також потребує уваги та вжиття ефективних заходів з профілактики та контролю.

• Висока захворюваність гепатитом та сальмонельозом свідчить про необхідність негайного реагування з боку медичних установ та владних органів для запобігання подальшого поширення захворювань у регіоні.

Розслідування фокусується на обставинах приватизації нафтопроводу "Самара-Західний напрямок", який є стратегічно важливим об'єктом енергетичної інфраструктури України. Слідчі органи вивчають можливі порушення законодавства під час процесу приватизації.

Цей нафтопровід був предметом юридичних і політичних суперечок після розпаду СРСР, і тепер, як стверджує СБУ, Медведчук діяв у координації з вищим політичним керівництвом України та Росії.

Йдеться про кримінальну справу щодо приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок» у 2015 році.

СБУ заявляє, що Медведчук діяв «у чіткій координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та Росії».

За матеріалами слідства, у 2014-2015 роках Апеляційний і Вищий господарський суди винесли рішення про право України на володіння трубопроводом, який після розпаду СРСР залишився у власності Росії.

Однак за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося скасувати це рішення через Рівненський господарський суд і оформити продаж нафтопродуктопроводу швейцарській компанії, яка фактично контролюється учасниками схеми.

Крім Медведчука підозри отримали чотири топменеджери «Прикарпатзахідтрансу». Повне коло осіб, у якому може опинитися й експрезидент України, причетних до цієї незаконної оборудки, наразі встановлюється.