Українців чекає подорожчання хлібу на 20%

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням Міністерства охорони здоров’я України, до складу Ради з відновлення Охматдиту увійшли:

1. Яко Сільє – Постійний представник UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. 2. Донатас Бутку* – Радник-посланник Посольства Литви в Україні. 3. Ігор Кацитадзе – Спеціаліст з охорони здоров’я UNICEF Ukraine. 4. Володимир Кудрицький – Голова правління НЕК “Укренерго”. 5. Назар Купибіда – Віцепрезидент з фінансів Акціонерного товариства «Концерн ГАЛНАФТОГАЗ» OKKO. 6. Юлія Висоцька – Директор ПрАТ “НВО “ПРАКТИКА”. 7. Evgeniy Gonchar – Начальник відділу з формування політики в сфері програми медичних гарантій та медичного обслуговування МОЗ України. 8. Олена Ларіна – Фахівець внутрішнього контролю НДСЛ Охматдит.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, висловив вдячність учасникам за їхню готовність сприяти відновленню лікарні. “Невдовзі відбудеться перше засідання Ради. Ми цінуємо готовність кожного інвестувати свій час і знання в забезпечення прозорого та якісного процесу відновлення Охматдиту”, – зазначив Ляшко у своєму пості на Facebook.

Паралельно триває відбір представників громадянського суспільства для доповнення складу Ради. До 14 серпня 2024 року громадські організації можуть подавати заявки на участь, заповнивши відповідну форму.

Водночас, Мінохорони здоров’я скасувало тендери на технічний нагляд і консультаційні послуги для відновлення Охматдиту. Як стало відомо, рішення було ухвалене після того, як “Наші гроші” виявили проблеми з тендерами, зокрема факт, що переможцем одного з тендерів стала компанія без досвіду, пропозиція якої була однією з найдорожчих серед усіх учасників. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підтвердив, що угоди з переможцем тендеру ще не укладені, а тендер буде переведено на платформу Prozorro.

Також планується, що кошти благодійних фондів, які призначені для відновлення “Охматдиту”, будуть переведені безпосередньо на рахунок лікарні для забезпечення прозорого використання коштів.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

Вищий антикорупційний суд незабаром розпочне розгляд справи щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Його підозрюють в організації злочинної схеми, спрямованої на розкрадання державних коштів шляхом створення фіктивних компаній. За даними слідства, у 2022 році Скоробагач разом із групою спільників незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) і завдав збитків державній компанії «Укренерго» на суму понад 58 мільйонів гривень.

На думку правоохоронців, Скоробагач стояв на чолі організованої групи, до складу якої входили керівники та засновники кількох приватних підприємств. Вони створили три фіктивні компанії, через які незаконно отримували електричну енергію. Згодом енергетичні ресурси, отримані від ОЕС, передавалися далі, що дозволило зловмисникам ухилитися від сплати за використану електроенергію та завдати серйозних збитків державному бюджету.

Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.