На Закарпатті викрито гучну схему незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон, до якої, за даними слідства, причетний депутат облради Олександр Антал. Слідство вважає, що обранець, який у минулому балотувався від проросійських партій, організував корупційний канал втечі з України за десятки тисяч євро. За даними НАБУ та САП, Антал пропонував виїзд за межі країни поза офіційними […]
У селі Шубків Рівненського району стався жахливий інцидент: чоловік, охоплений ревнощами, облив бензином себе, дружину та автомобіль, після чого підпалив усе. Внаслідок трагедії він загинув, а жінка з тяжкими опіками потрапила до реанімації. За даними поліції, подія трапилася 19 липня близько 21:30. 44-річний місцевий житель приїхав автомобілем ВАЗ 2107, щоб забрати свою 41-річну дружину з […]В Україні посилилися вимоги до фінансового моніторингу. Попри те, що обов’язкове обмеження у 150 тис. грн на місяць для переказів із картки на картку формально скасовано, банки зберігають його у межах добровільного меморандуму. Більше того, з липня 2025 року обмеження зменшать до 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високими ризиками — до 50 тис. грн.
Рахунки українців блокують навіть без пояснень. Причина — підозри у відмиванні коштів, ознаках транзитних переказів або використанні рахунків для схем з “дропами”.
Що таке “дроп” і чому банки його бояться
“Дропами” називають осіб, які дозволяють використовувати свої картки для транзитних грошових операцій. Це типова ланка у схемах легалізації коштів. Банки зобов’язані виявляти такі випадки та блокувати рахунки.
В одній зі справ ПриватБанк заблокував рахунок жителя Кривого Рогу, через який за рік пройшло 5,2 млн грн. Чоловік не зміг пояснити походження коштів, і суд визнав дії банку правомірними.
Інша історія — вчителька з Волині, яка через чотири роки провела через свою картку 4,6 млн грн, маючи офіційний дохід у 1,3 млн грн. Її рахунок також заблокували, і в суді вона не змогла довести правомірність своїх операцій.
Чому рахунок можуть заблокувати
Банки звертають увагу на такі ознаки:
-
регулярні Р2Р-перекази в значних обсягах;
-
незрозуміле походження коштів;
-
транзитний характер операцій (гроші одразу виводяться);
-
відсутність пояснень мети операцій.
У випадку черкащанина, що програв суд ПриватБанку, банк визнав його “високоризиковим” через постійні поповнення картки без зрозумілого джерела коштів — начебто з продажу автозапчастин.
Ліміти, що зміняться з липня
Із середини літа обмеження стають жорсткішими:
-
загальний ліміт – 100 тис. грн/міс;
-
для “ризикових клієнтів” – 50 тис. грн/міс;
-
для осіб із підтвердженими доходами, зарплатами, пенсіями – ліміти не застосовуються;
-
перекази між власними рахунками в одному банку обмеженням не підлягають.
Фінансова експертка Олеся Данильченко наголошує: ліміти самі по собі проблему “дропів” не вирішують. Потрібна система — чорні списки, заборона на отримання держпослуг, залучення МВС та інших органів.
На її думку, підхід має бути індивідуальним. Замість блокувати всіх — банки мають будувати профілі “дропа” на основі поведінкових даних.
Українцям із “білими” доходами варто одразу звернутись до банку з довідками про доходи (зокрема зарплатними, пенсійними чи з ФОП), щоб підвищити персональний ліміт. Тоді фінансовий моніторинг не стане для них проблемою.
Для інших клієнтів – кожна незрозуміла транзакція може призвести до блокування рахунку, а іноді й до його повного закриття.
