Українець Сергій Куліш став чемпіоном Європи зі стрільби

Протягом останніх чотирьох місяців кримінальне розслідування, спрямоване на встановлення фактів ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна, відзначається загрозливим зупиненням. За словами журналіста Володимира Бойка, проведення цього розслідування було затримане з моменту його ініціації й до теперішнього часу. Заява щодо початку розслідування щодо Шабуніна була подана в грудні 2023 року, але після цього справа затримувалася. В квітні 2024 року суд вимагав, щоб територіальне управління Державного бюро розслідувань в Києві негайно розпочало досудове розслідування щодо фактів самовільного залишення місця служби Шабуніним. Бойко висловлює припущення, що таке затягування може бути пов’язане з близькими стосунками між Шабуніним та заступником директора ДБР Романом Олефіренком. "Чи можливо, що ви видали наказ не проводити розслідування у справі щодо Шабуніна та навіть заборонили йому (слідчому – автор) виконувати рішення суду?" — цікавиться Бойко. Він також розповів, що їх знайомив колишній директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, з яким Олефіренко не лише дружить, а й має квартиру поруч у центрі Києва. Нагадаємо, що ДБР веде дві кримінальні справи щодо Шабуніна – за ухилення від мобілізації та підробку документів Національного агентства з питань запобігання корупції. Раніше екс-міністр охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що дії українських антикорупціонерів на Заході суперечать інтересам України під час війни, що призвело до того, що партнери зараз не надають Україні військову допомогу.

Висновки до вищезгаданої статті можна зробити наступні:

• Справа щодо ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна зазнає серйозного затягування, що підтверджується діями та нездійсненням необхідних розслідувальних дій з боку відповідних органів.

• Журналіст Володимир Бойко висловив припущення про можливість втручання у розслідування з боку осіб, які мають близькі стосунки з керівництвом Державного бюро розслідувань.

• Подібне затягування розслідування може підірвати довіру громадськості до ефективності боротьби з корупцією та порушити принципи правової держави.

• Необхідно провести об’єктивне й безперешкодне розслідування у справі щодо ухилення від військової служби з урахуванням усіх обставин та без впливу політичних чи особистих інтересів.

Американський актор і режисер Шон Пенн, відомий завдяки своїм ролям у стрічках «Таємнича річка» та «Гарві Мілк», за які отримав дві премії «Оскар», долучився до створення українського кінопроєкту «Війна очима тварин». У новелі під назвою «Орел» він виконав одну з ключових ролей, погодившись на символічний гонорар — лише один долар. Про участь голлівудського актора розповів автор ідеї кінематографічного альманаху та продюсер Олег Кохан в інтерв’ю Суспільному, підкресливши, що таке рішення Пенна стало ініціативою самого артиста.

За словами продюсера, команда була готова обговорювати звичайні комерційні умови, адже співпраця з актором такого рівня зазвичай передбачає значні витрати. Проте Пенн наполіг на мінімально можливій оплаті, оскільки правила Гільдії акторів США не дозволяють повністю безоплатну участь у знімальному процесі. Такий крок він розглядав як жест підтримки України та українських кінематографістів, а також як спосіб висловити солідарність із країною, що переживає повномасштабну війну.

Олег Кохан зазначив, що перед ухваленням рішення Шон Пенн уважно ознайомився зі сценарієм, переглянув відзнятий матеріал та поспілкувався з режисером Мирославом Слабошпицьким. Після цього актор повідомив, що його гонорар становитиме 1 долар, що стало жестом підтримки України та українського кіно.

Шон Пенн неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення та зняв документальну стрічку «Суперсила». Саме він ініціював появу українських військових на червоній доріжці Каннського кінофестивалю разом із музикантом Боно.

Фільм-альманах «Війна очима тварин» складається з семи новел, кожна з яких створена окремим режисером та знімальною групою. Режисер «Племені» Мирослав Слабошпицький, чия картина залишається одним із найтитулованіших українських фільмів, також є учасником цього проєкту.

Новела з участю Шона Пенна під назвою «Орел» стала однією з ключових частин альманаху, що розкриває війну через призму історій тварин та людей, яких вони супроводжують.

Україна утримується від наступу Росії, показуючи максимальну стійкість у найважчий період з початку конфлікту, стверджує The New York Times. Російські сили взяли на себе завдання відновлення контролю над раніше втраченими територіями під час контрнаступу ЗСУ у 2022-2023 роках, здійснивши успішний наступ у суботу, захопивши Авдіївку. Останнє є найбільшим досягненням Росії з часу взяття Бахмута у травні минулого року. За аналізом авторів, Україні не вистачає боєприпасів без відновлення військової допомоги з боку США, щоб протистояти російському наступу. Російська армія розвернула п'ять основних напрямків наступу, що охоплюють міста й села на східній і південній частині фронту в Україні. Втрата Авдіївки, яка має стратегічне значення, дозволить російським силам ефективніше маневрувати. Наприкінці минулого місяця російські війська захопили Мар’їнку, що стало базою для подальших атак на південь. Однак призначення російських сил виявилося складним через велику втрату контролю над цими районами внаслідок активного українського опору.

Українські військові стверджують, що Росія зосередила навколо 40 000 військових у сусідньому районі Маріуполя з метою здійснення атаки з півдня. Водночас, російські солдати у районі Вугледара вважають, що падіння Авдіївки надасть можливість зробити активніші атаки з півночі. Кремль прагне відновити контроль над територіями, втраченими у 2022 році, зосереджуючи увагу на районі Роботиного в Запорізькій області. Російські сили намагаються штурмувати цей район, прагнучи повернути контроль над ключовими територіями. Від Кремлівської сторони спостерігається тиск на відновлення контролю над територіями через активні наступи у різних напрямках. Українські військові вважають, що Росія має намір прорвати оборону біля Часового Яру, щоб отримати контроль над командними висотами та загострити ситуацію у Краматорську. На Бахмутському напрямку діють приблизно 62 тисячі російських військових, і ситуація вимагає постійного моніторингу та реагування на події на місцях.

Українські військові та американське видання The New York Times стверджують, що Росія активізує свої дії на сході України, намагаючись відновити контроль над стратегічними територіями, які втратила у попередні роки. Російські війська зосереджуються у різних напрямках, включаючи південь та північ, де їх очікують інтенсивні бої. Наступ Росії може спричинити загострення конфлікту та загрозу безпеці у регіоні. Українські військові відзначають необхідність посилення оборони та оперативного реагування на зміни на фронті, щоб забезпечити безпеку населення та територіальну цілісність країни.