Українець засуджений на Балі до довічного ув’язнення за організацію нарколабораторії

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

Сікорський закликав переглянути існуючі обмеження на постачання певних видів озброєнь, наголошуючи на необхідності посилення оборонних можливостей України в умовах поточних викликів. Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед європейських лідерів та експертів з питань безпеки.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі із закликом зняти обмеження, накладені їхніми країнами на використання Україною переданої їй далекобійної зброї – Polska Agencja Prasowa.

«Самооборона повністю законна. Україна в такий спосіб зможе запобігти російським атакам, як-от нещодавній обстріл дитячої онкологічної лікарні в Києві, шляхом знищення літаків, що стріляють крилатими ракетами, та атак на аеропорти, з яких вони злітають».

Сікорський визнав, що пропонував скликати неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС наприкінці серпня в Україні, наприклад, у Львові, але Угорщина заблокувала цю ідею.

За словами очільника польського зовнішньополітичного відомства, під час першої частини зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі більшу частину часу зайняла дискусія щодо того, де має відбутися формальна чи неформальна Рада міністрів закордонних справ під час головування Угорщини в Раді ЄС у цьому півріччі.

Раніше з’явилися неофіційні повідомлення про те, що в рамках бойкоту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його самопроголошеної «миротворчої місії» в Росії, глава європейської дипломатії ЄС Жозеп Боррель може провести заплановане на кінець серпня засідання не в Будапешті, а, наприклад, у Брюсселі.

«Я запропонував компромісне рішення, щоб Рада відбулася в Україні. Це було б знаком нашої солідарності з країною», – заявив Сікорський, додавши, що з логістичних причин було б легше організувати цю зустріч у західній Україні, наприклад, у Львові.

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня