Субота, 19 Квітня, 2025

Україні бракує 4,5 млн працівників

Важливі новини

Депутати прийняли закон щодо вивчення і володіння англійською мовою в Україні

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Росіяни завдали удару по ринку в Херсоні, багато жертв (ФОТО)

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За попередньою інформацією, обстріл відбувся близько 9:00, коли херсонці здійснювали покупки на ринку. За словами Прокудіна, ударом були пошкоджені торгові точки та зупинка громадського транспорту, де перебували люди.

“Під ударом опинилися торгівельні точки, де зранку херсонці купляли чи продавали продукцію”, – розповів Прокудін.

За даними Херсонської обласної прокуратури, семеро мирних жителів загинули — троє жінок і четверо чоловіків. Троє людей отримали поранення і наразі їм надається медична допомога. Національна поліція повідомила про шість загиблих.

Попередньо відомо, що серед постраждалих щонайменше вісім осіб. За словами Прокудіна, п’ятеро людей загинули на місці, троє — у лікарні під наглядом лікарів.

Прокудін оприлюднив відео з місця трагедії, на якому зафіксовані страшні наслідки атаки: тіла загиблих, поранені люди, розкидані товари та зруйновані будівлі. Місто знову переживає трагічні наслідки війни, яка триває без кінця.

Чому вода смакує так добре під час спраги

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.

Власник “Гулівера” Віктор Поліщук буде відстоювати свою честь у суді

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Відповідно до даних, розміщених на сайті Шевченківського районного суду Києва, 18 липня 2024 року відбувся авторозподіл, і позов Поліщука проти АРМА та ПАТ “Юридична практика” розглядатиме суддя Тетяна Левицька.

На початку червня Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу Генпрокурора і дозволив передачу комплексу “Гулівер” в управління АРМА. Однак, представники “Гуліверу” заявляють, що таке рішення грубо порушує процесуальні та матеріальні норми права та фактично означає захоплення бізнесу за сприяння правоохоронних та силових органів.

Поки що невідомо, як ця ситуація буде розвиватися далі, адже представники компанії-власника комплексу в судах доводять безпідставність та незаконність такого рішення.

Процес призначення суддів контролюється двома людьми – Жернаковим та Шабуніним

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Таким чином, робить висновок видання, Жернаков і його союзник Шабунін контролюють удвох більше половини членів Ради.

У “Фундації” працюють чотири члени ГРД, ще троє раніше отримували гроші від цієї організації. Також один член Ради отримував доходи від “Центру” Шабуніна, а щодо ще одного ця ж організація вносила подання для участі в конкурсі на членство в Раді (загалом там 20 членів).

“Серед інших членів ради можна знайти знайомих Жернакова і Шабуніна, членів дружніх громадських об’єднань тощо. З огляду на це, можна стверджувати, що ці два громадські активісти мають прямий і вирішальний вплив на більшість складу ОСБ, а сама рада діє злагоджено і централізовано”, – робить висновок видання.

Раніше ми писали, що Жернакова затримали за неявку за повісткою в ТЦК.

А щодо Шабуніна розслідують справу про ухилення від служби в армії та за підробку документів.

Україна стикнулася з однією з найгостріших демографічних криз у своїй історії. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник під час телемарафону підкреслив, що країна вже зараз потерпає від критичного скорочення населення. Згідно з його даними, на десять українок народжується лише близько семи дітей, тоді як для збереження чисельності населення цей показник має складати 22 дитини.

“Через таку ситуацію про повернення до 40 або 52 мільйонів населення не може бути й мови,” – наголосив Воскобойник. Щороку населення скорочується на 250-300 тисяч осіб, що лише поглиблює кризу.

На думку віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова, країні бракуватиме 4,5 млн працівників до 2035 року, що становить одну з найсерйозніших загроз для економічного розвитку. Зі слів Чернишова, це викликано не лише низькою народжуваністю, але й старінням населення та масовою міграцією.

Значна частина українців, які виїхали за кордон через війну, не планують повертатися. Ба більше, за прогнозами, ще 2 мільйони осіб залишать ринок праці внаслідок вікових змін.

Воскобойник вважає, що єдиним виходом із демографічної кризи є залучення трудових мігрантів. На його думку, такі працівники не лише допоможуть економіці, але й можуть інтегруватися в українське суспільство, ставши його повноцінною частиною.

“Ми маємо задуматися, як розвивати економіку та забезпечити її відновлення після війни,” – наголошує Воскобойник.

Олексій Чернишов окреслив три ключові напрямки для скорочення дефіциту робочої сили:

  1. Збереження та розвиток внутрішнього людського капіталу.
    Це включає покращення умов праці, стимулювання зайнятості та підтримку молоді.
  2. Повернення українців із-за кордону.
    Уряд планує створити мотиваційні програми для тих, хто виїхав.
  3. Залучення іноземної робочої сили.
    Для цього необхідно адаптувати законодавство, створити сприятливі умови для іноземців і їхніх родин.

Чернишов також наголосив, що розв’язання проблеми дефіциту робочої сили неможливе без підвищення продуктивності праці. Це потребує інвестицій, розвитку інновацій та підтримки бізнесу.

Для виживання та швидкої відбудови України уряд ставить амбітну мету – подвоїти ВВП країни упродовж наступного десятиліття. За словами Чернишова, для цього економіка має зростати на 7% щорічно, що є великим викликом, але можливим за умови ефективного вирішення проблем із робочою силою.

Сьогодні дефіцит кадрів стає основним бар’єром для розвитку. Щоб подолати його, країна потребує рішучих кроків у демографічній, економічній і соціальній політиці.

The post Україні бракує 4,5 млн працівників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини