Українська гімнастка з тріумфом дебютувала на етапі Кубка світу

Українські ударні дрони вже впевнено долають відстані до 35 кілометрів, а окремі польоти сягають і 40 кілометрів, що свідчить про суттєвий технологічний прогрес у сфері безпілотних систем. Про це під час ефіру телеканалу «Ми — Україна» розповів командир підрозділу TERRA у складі 3 армійського корпусу Микола Волохов із позивним «Абдулла», акцентувавши на зміні можливостей українських БпЛА.

За його словами, українські безпілотники дедалі частіше проникають у глибокий тил противника, де російські військові не завжди готові до такої загрози. Розширення радіусу дії дронів дозволяє уражати цілі поза межами звичних для ворога зон ризику, що змінює підхід до оборони та логістики з їхнього боку. Така динаміка змушує противника переглядати уявлення про безпечні відстані.

Командир підкреслив, що ефективність таких операцій забезпечується індивідуальним налаштуванням дронів під конкретний день виконання бойового завдання. За його словами, безпілотники не використовуються за універсальною схемою, а збираються та конфігуруються з урахуванням умов конкретної місії.

Він пояснив, що для цього застосовуються різні компоненти, які дозволяють обирати оптимальний передавач радіосигналу, камеру та загальну комплектацію. Саме така гнучкість дає змогу адаптувати дрони до змін у тактиці ворога та протидіяти засобам радіоелектронної боротьби.

«Абдулла» також розповів про успішний удар по групі російських операторів безпілотників, здійснений за допомогою модифікованого дрона, підготовленого спеціально під конкретний день. За його словами, операція була успішною навіть попри те, що російські військові використовували мобільні засоби радіоелектронної боротьби.

Командир зазначив, що пріоритетними цілями підрозділу є жива сила противника, артилерія, яка веде вогонь по українських передових позиціях, а також оператори ворожих дронів. За його словами, знищення таких груп має критичне значення, оскільки без них противник втрачає можливість застосовувати безпілотники проти українських військових.

Він наголосив, що ураження позицій ворожих дроністів безпосередньо впливає на збереження життя українських бійців, адже зменшує кількість атак по передових позиціях і знижує загальний рівень загрози з повітря.

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Така традиція побутує в селах Руда, Гніздичів, Облазниця, Лівчиці, Ганівці, Покрівці та містах Стрий, Жидачів, Журавно, Ходорів Стрийського району Львівської області. Подібні страви готують і в інших частинах України, але вони мають свої особливості.

Для приготування страви потрібні свіжі продукти: капуста, пшоно, цибуля, олія, молоко, сметана, гриби та м’ясо. Хоча уніфікованого рецепта не існує, технологія приготування має спільні риси. Квашену капусту відварюють до напівготовності, зливають воду. Потім додають молоко й доводять до кипіння. Далі додають промиті зерна пшона і варять до готовності.

Далі у сковороді розтоплюють масло, дрібно нарізають цибулю та додають до масла. Коли цибуля стає прозорою, до неї додають домашню сметану та помішуючи тушкують протягом 5 хвилин. Потім це додають до капусти та вимішують. Якщо капуста надто густа, можна долити ще трохи молока. Деякі господині, після зняття страви з вогню, кладуть зверху гілочки вишні або смородини і залишають на деякий час, щоб страва просочилася ароматом. Окремо готують шкварки, грибну підливку і з ними подають засипану капусту.

Найсмачніша, найзапашніша «засипана капуста» та, яка готується у печі, чи брайтурі. Секрети смачної засипаної капусти – це якісні продукти та правильна варка, а також варто дати страві настоятися після приготування, щоб смаки краще поєдналися. Культура споживання засипаної капусти це не тільки спосіб харчування, це спосіб життя. Страву готували і на весілля, і на похорон, і в будні, і на свята.

За переказами «Засипана капуста» була улюбленою стравою Івана Франка, а також її любили гетьман Іван Виговський, митрополит Андрей Шептицький, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Ольга Бачинська. До вподоби вона була й Соломії Крушельницькій.