Українська опозиція розкритикувала виплату “тисячі Зеленського”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Але варто нагадати, що чутки про його звільнення ходили ще з весни.

Тоді головною причиною майбутньої відставки називали скандали, пов’язані з частою відсутністю Костіна в Україні. У ЗМІ спливла інформація, що генпрокурор провів багато днів у закордонних відрядженнях, левова частка з яких припала на США, де живе його сім’я.

За даними джерел, спочатку найбільш імовірним наступником Костіна називали близького до Офісу президента колишнього прокурора Києва і нинішнього главу Одеської військової адміністрації Олега Кіпера.

Також не виключалося, що деякий час в.о. генпрокурора після відставки Костіна буде його нинішній перший заступник Олексій Хоменко.

Але це були розклади станом на весну нинішнього року.

Яка буде диспозиція після того, як відставку Костіна ухвалить парламент – побачимо вже найближчим часом.

У понеділок, 26 лютого, стало відомо, що Національна поліція здійснила затримання директора одного з департаментів Укрнафти за підозрою у корупційних діях. Цю інформацію оприлюднили пресслужба Офісу генерального прокурора та поліція міста Києва. Компанія Укрнафта підтвердила факт затримання і заявила про рішучу боротьбу з будь-якими проявами корупції.

За даними слідства, затриманий, який у 2018 році вже мав високу посаду в компанії, запропонував знайомій можливість використовувати певну ділянку землі, що належала Укрнафті. Угода передбачала сплату значної суми грошей щорічно особисто йому. Проте у 2022 році жінка не встигла виконати умови угоди через проблеми з врожаєм. Після цього затриманий почав застосовувати тиск на неї, вимагаючи гроші та загрожуючи забрати землю.

У грудні 2023 року жінка звернулася з проханням укласти офіційний договір на користування землею. Проте затриманий вимагав подвійну суму вже за попередній період та обіцяв допомогти укласти договори лише після оплати. Під час передачі другої частини грошей менеджера затримали в центрі Києва біля Південного вокзалу. Йому пред’явлено звинувачення згідно зі статтею Кримінального кодексу України, яка стосується зловживання впливом.

• Національна поліція здійснила затримання директора департаменту Укрнафти за підозрою у корупційних діях, яке підтвердила пресслужба Офісу генпрокурора та поліція міста Києва.

• Укрнафта заявила про рішучу боротьбу з будь-якими проявами корупції та підтвердила факт затримання директора.

• Стратегія затриманого полягала в незаконному використанні земельних ресурсів компанії, за що він вимагав значну суму грошей від особи, яка прагнула отримати доступ до цих ресурсів.

• Затриманий також використовував тиск на зазначену особу, що загрожувало їй втратити доступ до землі, якщо вона не виконає його вимоги.

• У результаті слідства затриманому було пред'явлено звинувачення за статтею Кримінального кодексу України, що стосується зловживання впливом.

• Цей випадок ще раз підкреслює необхідність посилення боротьби з корупцією в енергетичному секторі та важливість ефективного використання земельних ресурсів у корпоративному секторі України.

Експерти, продовжуючи аналізувати ситуацію, зауважують, що нестача матеріалів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів. За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), з початку цього року до 1 квітня агресорка Росія захопила приблизно 305 км² території України. У той же час з Москви лунають заяви про окупацію більшої частини країни. "ISW спостерігала лише візуальні докази, які дозволяють підтвердити, що російські сили захопили приблизно 305 квадратних кілометрів у період від 1 січня до 1 квітня 2024 року", – йдеться у звіті. Фахівці вказують, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив під час селекторної наради з російським військовим керівництвом, що від початку 2024 року їхні війська захопили 403 км² території України. Проте американські аналітики не підтверджують цю цифру. У ISW зауважують, що нестача матеріальних ресурсів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів та спрямовувати їх на критичні ділянки фронту. Проте існує загроза російського прориву в інших, менш забезпечених секторах, і загальна нестабільність лінії фронту. "Обмеження матеріальних ресурсів України також дає російським силам гнучкість у тому, як вони ведуть наступальні операції, що може призвести до з’єднання та нелінійних можливостей для російських сил досягнути значних успіхів у майбутньому", – наголошують експерти ISW.

У результаті аналізу ситуації зі збройним конфліктом в Україні, виявлено, що агресивна діяльність Росії на території країни продовжується. Незважаючи на заяви московських чиновників про захоплення більшої частини українських земель, аналіз даних американського Інституту вивчення війни показує, що за період з початку року до 1 квітня було захоплено лише обмежену територію, а саме приблизно 305 квадратних кілометрів. Однак, важливо зауважити, що існує загроза подальшого прориву російських військових у менш захищених секторах, особливо при обмежених матеріальних ресурсах з боку України. Така нестабільність на лінії фронту потенційно створює ризик для майбутнього конфлікту, а також може сприяти досягненню Росією значних успіхів у регіоні. Тому важливо продовжувати сприяти міжнародним зусиллям для мирного врегулювання конфлікту та забезпечення безпеки в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.