Українська ППО відбила масовану атаку безпілотників на Київ

Народний депутат України VIII скликання Максим Микитась, колишній депутат Дніпровської обласної ради, а також голова ради директорів і співзасновник групи компаній «Dnipro Agro Group» Василь Астіон опинилися у фокусі розслідування щодо можливого незаконного відчуження корпоративних прав та нерухомого майна. Разом із ними в матеріалах справи згадуються низка посадових осіб Міністерства юстиції, представників судової системи та реєстраційних органів, що вказує на можливу комплексну протиправну схему.

Йдеться про діяльність ТОВ «ФІЛОСОФІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТА» (ЄДРПОУ 42088061), яке, за наявною інформацією, втратило контроль над корпоративними правами та майновим комплексом на території колишнього заводу. За даними розслідування, механізм відчуження передбачав складні юридичні маніпуляції з реєстраційними документами, що ускладнювало захист інтересів компанії та створювало ризики для інвесторів і працівників підприємства.

За даними заяви, ключовим мотивом інтересу до компанії стали містобудівні умови, видані КМДА, які дозволяють реконструкцію одного з корпусів заводу «Арсенал» під адміністративну будівлю з паркінгом. Саме цей актив, як стверджується, став предметом рейдерського захоплення, організованого за попередньою змовою між бізнесменами, політиками та посадовцями.

Серед осіб, яких пов’язують із реалізацією схеми, називають міністра юстиції України Галущенка Г.В., заступників директора департаменту приватного права Мін’юсту Рудницьку М.В. та Лещенка А.О., суддю Господарського суду міста Києва Стасюка С.В., приватного нотаріуса Дуднік І.В. і державного реєстратора Качковську О.В. Їхні рішення та дії, за версією заявників, створили юридичні підстави для втрати власниками контролю над майном.

Водночас спроби оскаржити ці обставини в межах кримінального провадження наразі не дали результату. Слідчий суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк ухвалою №757/56345/25-к від 3 грудня 2025 року відмовив у задоволенні скарги щодо невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Фактично це заблокувало старт повноцінного слідства на початковому етапі.

Окремим блоком у матеріалах фігурує інформація про діяльність подружжя Олександра та Галини Герег — власників мереж «ЕПІЦЕНТР К» і «НОВА ЛІНІЯ 1». За наявними даними, після окупації частини територій України їхні торговельні центри на ТОТ нібито не припинили роботу, а лише формально змінили бренд на «Галактика», зберігши операційну модель, формат і внутрішні стандарти «Епіцентру».

У 2014–2022 роках, за твердженнями заяви, управління цими активами здійснювалося через підконтрольні юридичні структури. Координацію роботи мережі «Галактика» нібито забезпечував громадянин України Геннадій Гальчук, який взаємодіяв з окупаційною адміністрацією та отримував винагороду за підтримку безперебійного функціонування бізнесу.

Така схема, за твердженнями авторів матеріалів, дозволяла приховувати реальних бенефіціарів, зберігати контроль над торговельною мережею та водночас забезпечувати надходження коштів до бюджету Російської Федерації через діяльність об’єктів на тимчасово окупованих територіях.

Описані факти потребують ретельної перевірки з боку правоохоронних органів, однак на сьогодні ключові епізоди, пов’язані як із рейдерським захопленням майна в центрі Києва, так і з діяльністю великого бізнесу на ТОТ, залишаються поза межами повноцінного кримінального розслідування.

Майже непоміченою залишилася новина про рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яке викликало чимало критики через свою надто “м’яку” суть у справі щодо спроби дати хабар судді. Йдеться про адвоката Дениса Микуліна, який пов’язаний із так званою “групою Борзих”. Інформаційне видання 360ua.news повідомляє, що 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила запобіжний захід у вигляді застави, встановивши її розмір на рівні лише 200 тисяч гривень.

Рішення суду викликало неабияке здивування серед експертів та громадськості, адже суть справи передбачає потенційно серйозні наслідки для правосуддя. Багато хто звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді такої невисокої застави виглядає недостатньо стримуючим фактором і може створювати враження вибіркового підходу до правосуддя. Крім того, обставини справи — спроба надати хабар судді — зазвичай розглядаються як серйозне кримінальне правопорушення, що потребує жорсткого реагування з боку суду.

Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

Так, за інформацією видання ZN.UA, Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.

Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.