Українська співачка Віра Брежнєва закрутила стосунки з молодим киянином

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Їхні командири не ідіоти. Вони перекидають сили, але не так швидко, як нам хотілося б. Вони знають, що ми не можемо розширити логістику на 80 або 100 км”, – заявило джерело в Генштабі.

Сам наступ, за даними видання, планувався давно, але деякі його аспекти вказують на певний поспіх у підготовці. Усі троє опитаних солдатів, які брали участь в операції, дізналися про це за день до штурму. Їх зняли з інших напрямків на Сході і навіть не дали відпочити.

Під час наступу часто були випадки дружнього вогню. Бійці йшли по 10 км день, щоночі замінюючи передові частини на спішно виритих позиціях попереду них. На третій день по них вдарили КАБи, 12 осіб з роти загинули на місці, багато хто був поранений.

Джерело в українських силах безпеки заявляє, що до суботи деякі підрозділи просунулися на 40 км углиб РФ у напрямку Курська.

“Ми відправили наші найбільш боєздатні підрозділи в найслабшу точку на їхньому кордоні. Солдати-призовники зіткнулися з десантниками і просто здалися”, – говорить джерело в Генштабі.

Головне досягнення цього наступу, за оцінкою видання, – підйом морального духу ЗСУ.

“Уперше за довгий час у нас є рух. Я відчував себе тигром”, – говорить виданню боєць.

Українське Міністерство оборони активно розглядає можливість створення посади військового омбудсмена, що відповідатиме за створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців. Міністр оборони України, Рустем Умеров, підкреслює, що такий крок передбачає комплексний підхід до захисту прав військових та членів їхніх сімей. Очікується, що омбудсмен буде реагувати на конкретні скарги, проводити аналіз ситуацій, виїжджати на місця порушень та здійснювати подальші заходи з відновлення прав.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, підкреслює важливість цього кроку для захисту прав українських бійців та військовозобов'язаних. Зазначається, що Управління буде підпорядковане міністру оборони та матиме за завдання розгляд звернень та скарг військових, надання первинної правової допомоги та проведення розслідувань порушень їхніх прав.

Основними порушеннями, які будуть в компетенції Центрального управління захисту прав військових, відзначаються забезпечення військових, право на відпустку, надання медичної допомоги, соціальні гарантії та боротьба з порушеннями гендерної рівності.

Міністерство оборони України також посилається на успішний досвід країн Європи у цій сфері, зокрема, у Швеції, де інститут військового омбудсмена успішно функціонує більше століття. У контексті ведення війни з Росією, створення такого органу в Україні є актуальним, оскільки він буде спрямований на захист прав та інтересів військових, що беруть участь у захисті країни.

У висновку слід зазначити, що створення посади військового омбудсмена в Україні є важливим кроком у напрямку захисту прав та інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей. Це дозволить забезпечити комплексний підхід до вирішення проблем та скарг у сфері оборони, включаючи надання правової допомоги та проведення розслідувань порушень. Важливо враховувати досвід інших країн, таких як Швеція, і впроваджувати найкращі практики для забезпечення ефективної роботи військового омбудсмена в Україні. Такий крок демонструє здійснення Україною важливих заходів у напрямку підвищення захисту прав людей, які знаходяться на передовій оборони країни.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.