Українська влада під тиском: новий етап розслідувань антикорупційних справ

Президент Чехії, генерал у відставці та колишній очільник Військового комітету НАТО Петр Павел заявив, що успіх Росії у війні проти України стане не лише трагедією для українського народу, а й стратегічною поразкою для всього демократичного світу. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Sunday Times, яке відбулося у Празькому замку — символічному місці, де у 1939 році нацистська Німеччина проголосила «протекторат Богемії та Моравії». Саме ця історична локація, за словами Павела, дозволяє особливо гостро відчути небезпеку повторення помилок минулого.

Чеський президент провів прямі паралелі між нинішньою ситуацією у світі та подіями напередодні Другої світової війни. Він нагадав про політику умиротворення агресора, яка у 1938 році вилилася у Мюнхенську угоду та фактичну здачу Чехословаччини Гітлеру. На його думку, тодішні поступки лише розпалили апетити диктатора і зрештою призвели до масштабного воєнного конфлікту, який охопив майже весь світ.

«Якщо ми дозволимо Росії вийти з цього конфлікту переможцем, ми всі програємо», — наголосив чеський лідер.

Павел провів чітку історичну аналогію між тим, як нацистська Німеччина виправдовувала анексію Судет «захистом німецької меншини», та російською пропагандою про «захист російськомовних».

«Той самий наратив використовує Володимир Путін», — заявив президент Чехії.

Він упевнений, що Захід не зраджує Україну так, як колись зрадив Чехословаччину, однак демонструє «небажання захищати принципи, які нібито відстоює».

Павел різко розкритикував реакцію НАТО на систематичні порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.

«Порушення є навмисними й добре спланованими… Росія тестує нашу рішучість», — сказав він.

На його думку, Альянс має бути готовий до жорсткіших заходів — включно зі збиттям російського літака або безпілотника, якщо це стане необхідним.

«Настане момент, коли нам доведеться діяти рішучіше. Росія не дозволить повторних порушень свого повітряного простору. І ми повинні зробити те саме», — заявив він.

Після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери дедалі більше занепокоєні можливою зміною американської політики щодо НАТО. Павел попереджає, що Європа повинна бути здатною компенсувати відхід США у сфері розвідки, логістики та командування.

Він пропонує створити «європейську опору НАТО» — систему, в якій командні посади розподілялися б між США та європейськими країнами, що дозволило б оперативно передавати командування у разі американської відсутності.

Павел визнає, що після завершення війни Європа потребуватиме нового безпекового договору з Москвою, подібного до Гельсінкських угод 1975 року. Проте він наголошує: жодних переговорів до того часу, поки Росія не припинить агресію, не визнає територіальний суверенітет усіх держав та не погодиться на обмеження власної військової експансії.

«Ми просто не можемо дозволити Україні програти», — наголосив він.

Говорячи про глобальні виклики, Павел охарактеризував Китай як «системного суперника», який прагне стати світовим гегемоном за рахунок зростання військової та економічної сили. Європа, вважає він, повинна створити реальну противагу.

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Лісовий підкреслив, що справедливе підвищення зарплат є важливим для усіх категорій освітян, адже “дошкільна освіта, загальна середня освіта, профтехосвіта, фахова передвища та вища освіта повинні бути справедливо і рівномірно підвищені”. Однак, він зазначив, що для реалізації цієї ініціативи Україні потрібно знайти джерела фінансування, оскільки на даний момент ситуація з бюджетом не дозволяє цього зробити.

Зараз міністерство розробляє кілька сценаріїв підвищення зарплат для вчителів, включаючи як поетапне, так і одночасне підвищення. “Ми розуміємо, що для початку цього процесу нам потрібно отримати хоча б 80 млрд грн на початковий етап”, — додав міністр.

У проєкті бюджету на 2025 рік на освіту заклали майже 170 млрд грн, що є майже на 2 млрд грн менше, ніж у 2024 році. Це викликає занепокоєння серед освітян, які сподіваються на покращення фінансування освіти та належні умови праці.