Українські дрони перетворилися на кіберзброю

Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області розкрили факт підозри чотирьом посадовим особам, включаючи директора одного з підприємств, у скоєнні злочину, пов’язаного з заволодінням 8,7 мільйонами гривень державних коштів. За результатами аналізу та експертизи, проведених Бюро, встановлено, що підприємство, переможець тендеру на поставку накладок для рейок на зазначену суму, надавши товари не відповідної якості, спричинило значні фінансові збитки для держави. Крім того, також виявлено випадок ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень, де компанія намагалася імпортувати нові товари, видаючи їх за вживані. Детективи Бюро наголошують на важливості співпраці з регіональними підрозділами для ефективного протидії корупції та злочинності в сфері економіки.

У результаті розслідування, проведеного Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області, були розкриті серйозні порушення у сфері державних закупівель та митної діяльності. Виявлено факти незаконного заволодіння державними коштами на суму 8,7 мільйонів гривень, а також ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень. Підприємство, що отримало контракт на поставку товарів, надало продукцію низької якості, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за дотриманням законності та відповідального використання державних ресурсів. Співпраця між різними органами правопорядку є ключовою у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері економіки, адже лише за умови їх спільних зусиль можна забезпечити законність та прозорість у сфері державних закупівель та митної діяльності.

Нещодавно на індонезійському острові Балі сталася тривожна подія — двоє громадян України, Єрмак Петровський та його супутник, були викрадені. Інцидент викликав широкий резонанс серед української громади та міжнародної спільноти. За попередніми даними, захоплення стало результатом складних обставин, пов'язаних із бізнес-діяльністю потерпілих на острові.

Викрадення українців на Балі — це не перший випадок, коли іноземці стають жертвами кримінальних угруповань, що діють на території курортних островів. Проте цей випадок має особливе значення, оскільки він став каталізатором для обговорення питання безпеки іноземців у таких популярних туристичних напрямках, як Балі. Спільнота одразу почала задавати питання: наскільки ефективно працює система безпеки в Індонезії, і як Україні варто реагувати на такі загрози своїм громадянам за кордоном?

Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

Довідково: Комаров народився 19 червня 1997 року, проживає у Дніпрі. У відкритих реєстрах на нього не зареєстровано підприємницької діяльності чи компаній. З Єрмаком Петровським його пов’язує давнє знайомство. Обидва фігурували у кримінальному провадженні 2021 року.

28 лютого 2021 року в Дніпрі сталася стрілянина в кафе «Тініца». За даними правоохоронців, група осіб обстріляла автомобіль бізнесмена Артура Рисіна — генерального директора агрохолдингу «Степова». У справі тоді затримали 13 осіб, серед яких були Петровський та Комаров. Провадження відкрили за ч. 4 ст. 296 КК України — хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї. Фігурантам загрожувало до семи років позбавлення волі.

Народна депутатка Мар'яна Безугла знову опинилася в центрі уваги через свої гострі заяви щодо керівництва Повітряних сил України. Цього разу вона виступила з критикою на адресу генерала Миколи Олещука, закликаючи до його відставки.

На своїй сторінці у Facebook Безугла опублікувала емоційний пост, в якому висловила недовіру до здібностей генералів та викликала на зустрічі із командуванням, щоб розглянути інциденти та знайти рішення. Вона також обурена бездіяльністю управління в обличчі російської загрози, називаючи ситуацію в ЗСУ “кризою”.

Відповідаючи на її заяви, колишній речник Збройних сил України Юрій Ігнат назвав Безуглу необізнаною в військових питаннях особою, яка потенційно служить інтересам російської пропаганди. Він заперечив її інтерпретацію інцидентів з Patriot та наголосив на необхідності утримання оборонної спроможності України в умовах посиленої ворожої активності.

Загалом, конфліктні висловлювання Безуглої викликали резонанс у громадськості та серед експертів, які підкреслюють важливість об’єднання зусиль та підтримки українських Збройних сил у складний час боротьби з агресією.

Історія з фіктивним відрядженням депутата Дніпровської міської ради Руслана Вишневецького отримує подальший розвиток після оприлюднення матеріалів Національної поліції України. Слідство встановило, що посадовець, який паралельно обіймає посаду керівника однієї з районних адміністрацій міста, у червні 2023 року використав службове становище для незаконної організації закордонної поїздки, замаскованої під офіційні робочі зустрічі.

За інформацією правоохоронців, Вишневецький подав документи на відрядження, свідомо вказавши неправдиву мету та маршрут. Формально він мав вирушити до Угорщини для участі в низці ділових заходів, однак фактичний маршрут виявився зовсім іншим. Після перетину українського кордону депутат змінив напрямок і поїхав до Австрії, де перебував кілька днів. Згодом він продовжив подорож на грецький острів Родос.

“Виїзд з України посадовець здійснив на підставі документів, що містили недостовірні відомості”, — зазначили у поліції.

На основі зібраних доказів слідчі повідомили Руслану Вишневецькому про підозру у службовому шахрайстві та зловживанні службовим становищем.