Українські науковці – бомжі, чи як МОН зневажає своїх академіків

Державне бюро розслідувань оголосило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від політичної сили «За майбутнє» Іван Барна. Слідство вважає, що посадовець, який паралельно обіймає керівну посаду в Ужгородському надлісництві, міг бути причетним до погодження або сприяння забудові земель державного лісового фонду всупереч вимогам законодавства.

За інформацією правоохоронців, ідеться про дві лісові ділянки сумарною площею понад 8,5 гектара. На цих територіях, за версією слідства, розпочалося спорудження готельно-рекреаційного комплексу. Таке використання земель могло відбуватися з порушенням цільового призначення, що передбачає їх збереження та охорону як частини лісового фонду держави.

У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

19-річна Злата Мітчелл, старша донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, поділилася своєю позицією щодо переїзду в Україну. Дівчина, яка переїхала до США в підлітковому віці, розповіла, чому наразі не планує залишити Америку і повернутися на постійне місце проживання в рідну країну. Злата уточнює, що її вибір стати частиною американської культури був свідомим і обґрунтованим.

«Я приїхала до Штатів, коли мені було 15 років, і це було моє власне рішення. Вибір на користь США не був випадковим. Тут для мене є все, що потрібно для комфортного життя: привабливий клімат, можливість доторкнутися до океану, а також безліч шансів для самореалізації», — розповідає Злата. Вона додає, що зараз почувається повністю задоволеною своїм місцем проживання, і тому не планує змінювати місце свого постійного перебування в найближчий час.

Злата додає, що для повноцінного відчуття дому їй необхідно проводити в Києві близько 2–3 місяців на рік. Попри віддалене проживання, вона зберігає зв’язок із сім’єю та регулярно повертається в Україну для відпочинку й спілкування.

Публічна зацікавленість до вибору місця проживання дітей відомих людей ускладнюється суспільним інтересом до їхніх позицій і публічних коментарів батьків, проте сама Злата наголошує на особистому виборі та прагненні до можливостей, які дає життя в Каліфорнії.

Місто на заході України здавна вважається одним із найяскравіших культурних центрів регіону. Його архітектура, традиції та багатонаціональна спадщина формувалися століттями, створюючи унікальне середовище, де переплітаються різні мови, релігії та мистецькі впливи. Вузькі вулички, старовинні будівлі та просторі площі зберігають атмосферу минулого, яка гармонійно поєднується із сучасним ритмом життя.

Історичний розвиток міста відбувався під впливом різних держав і культур. Це позначилося на архітектурному стилі, що поєднує елементи австрійської, румунської та української традицій. Значна частина забудови центральної частини збереглася майже без змін, що надає місту особливої привабливості для туристів та дослідників історії. Кам’яниці з декоративними фасадами, величні храми та адміністративні споруди створюють цілісний ансамбль, який часто називають перлиною Буковини.

У систему вносили відомості про те, що громадяни нібито мобілізовані, зняті з військового обліку або вже направлені до конкретних військових частин. Насправді ж ці особи не проходили службу і не були зараховані до складу підрозділів.

За версією слідства, така схема дозволила штучно завищити показники виконання мобілізаційного плану. Водночас 76 чоловіків фактично уникли проходження військової служби.

Експосадовцю інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1 та 3 статті 362 Кримінального кодексу України — несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах, вчинені особою, яка мала право доступу, що спричинили тяжкі наслідки.

Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід. Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють повне коло можливих співучасників та перевіряють інформацію щодо інших аналогічних фактів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Українці не довіряють так званим “антикорупціонерам”. Це показало свіже соцопитування, проведене Українською соціологічною платформою.

Так, Віталій Шабунін має найбільший відсоток недовіри. Зокрема, 25% українців вважають, що він використовує образ “антикорупціонера” у своїх корисливих цілях. Для порівняння, журналіста Дениса Бігуса підозрюють у корисливих цілях 12,4%.

Нагадаємо, що Шабунін раніше потрапив у низку скандалів. Зокрема, він числиться бойовим медиком і отримує надбавки за службу, насправді прохолоджуючись у Києві.

При цьому ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо нього: про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипа Nissan Pathfinder, який волонтери передали для ЗСУ.

А нещодавно очолюваний Шабуніним Центр протидії корупції стверджував, що вони використовували “напрацьовані контакти” для отримання Україною винищувачів F-16.