Українські науковці – бомжі, чи як МОН зневажає своїх академіків

Війна між Україною та Російською Федерацією, що триває вже понад півтора року, далеко не наближається до свого завершення. Наразі не існує ані чітких умов для замороження конфлікту, ані видимих шансів на мирний процес, який би мав зрозумілу структуру і кінцеву мету. Георгій Тука, колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації та ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, у своїй колонці для «Главред» підкреслює, що, на жаль, війна може тривати ще довго — не один рік. Більше того, існує серйозний ризик розширення бойових дій за межі України, що ще більше ускладнить ситуацію в регіоні та світі в цілому.

За словами експерта, наразі відсутні основні передумови для швидкого завершення війни, зокрема політична воля Росії до переговорів та реалістичні перспективи для припинення вогню. З огляду на це, Георгій Тука називає два можливі сценарії, які можуть призвести до закінчення конфлікту. Перший з них — це військова перемога однієї зі сторін, що наразі виглядає малоймовірно через складність та масштабність військових операцій. Другий сценарій — мирні переговори, однак цей процес потребує значних змін на міжнародній арені та суттєвих компромісів з обох сторін, чого також поки що не видно.

або Володимир Путін досягне поставлених цілей і зупинить війну,

або одна зі сторін — Україна чи Росія — зазнає виснаження і змушена буде капітулювати.

Однак на даний момент, за словами Туки, жоден із цих сценаріїв не має задовільної підтвердженої перспективи.

«Тому війна триватиме ще довго — не рік і не два. Ба більше, вона може розширюватися, і цілком імовірні два варіанти: у неї можуть бути втягнуті інші країни, а бойові дії можуть вийти за межі України та перекинутися на територію інших держав», — підсумував він.

Тука попереджає, що конфлікт може не лише залишатися виснажливим для обох сторін, але й еволюціонувати в ширший регіональний або міжнародний. Це означає, що Україна повинна готуватися не просто до оборони, а до довготривалої війни з непередбачуваною географією.

Водночас він зауважує: без зміни балансу сил, без значного тиску на російську сторону чи виснаження сторін — завершення на вигідних для України умовах поки не видно. Отже, стратегічна мета має виходити за рамки очікування одного чи двох років.

Експерт закликає до реалістичної оцінки ситуації: не чекати раптового миру, не розраховувати на замороження, і готуватися до нових викликів. Це стосується і військової, і дипломатичної, і гуманітарної складової.

У Тернопільській обласній клінічній лікарні здійснили дивооперацію, яка залишить свій віддячений слід у історії української медицини: лікарі вийняли серце пацієнта для видалення пухлини з грудної клітки. Ця революційна процедура, яка є першою у своєму роді в Україні, стосувалася саркоми задньої стінки лівого передсердя та була успішно виконана методом аутотрансплантації.

Департамент охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації висловив свою вдячність за цей визначний момент, який став можливим завдяки неперевершеному професіоналізму медичного персоналу. Сам пацієнт, 45-річний військовослужбовець, постраждав на фронті та потребував неабиякої допомоги через високу ампутацію ноги. Діагноз мітральної недостатності, поєднаний із виявленою пухлиною, став причиною для проведення такої складної операції.

Лікарі Тернополя проявили вражаючий професіоналізм під час тривалої та складної процедури, яка тривала 3 години. Операція включала два етапи: спочатку серце було вийнято з грудної клітки пацієнта, а потім проведено видалення частини пухлини та реконструкцію лівого передсердя. Другий етап передбачав роботу з самим серцем, включаючи видалення уражених ділянок та відновлення його функціональності.

Стан пацієнта після операції оцінюється як задовільний, і він перебуває на реабілітації та спеціалізованому лікуванні. Цей подвиг став ще одним доказом високої кваліфікації українських медичних фахівців, які продовжують рятувати життя та відновлювати здоров’я важкохворих пацієнтів.

Не можна не згадати інститут нейрохірургії імені Ромоданова, який теж вніс свій внесок у рятівне лікування військових. Історія Сергія Іщенка, захисника, що пережив найскладнішу операцію на мозку, свідчить про невичерпний дух відданості та професіоналізм українських медичних працівників, які намагаються допомогти кожному важкохворому воїну повернутися до повноцінного життя.

Українська медицина продемонструвала вражаючі досягнення, здійснивши унікальну операцію видалення пухлини з грудної клітки, що стала першою у своєму роді в країні. Цей подвиг став свідченням високого професіоналізму та непереборної відданості медичного персоналу, який здатний здійснити неможливе для врятування життя пацієнтів, навіть у найскладніших випадках.

Важливою аспектом цієї операції є також відображення мужності та відданості військовослужбовців, які зазнали травм на фронті та потребують спеціалізованої медичної допомоги. Вони – справжні герої, які віддали своє здоров'я заради захисту країни.

Ця історія свідчить про високий рівень розвитку української медицини та наголошує на важливості неперервного підвищення кваліфікації медичних працівників та розвитку нових технологій у лікувальній практиці.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.