Українські військові взяли в полон північнокорейських солдатів: вперше з часів Корейської війни

Кількість висотних будинків у світі та в Україні стрімко зростає, а разом із цим підвищуються й ризики у разі виникнення пожежі. Трагедії, подібні до нещодавньої катастрофи в Гонконзі, змусили мільйони мешканців висоток замислитися над головним питанням: як діяти, якщо вогонь спалахне у власному під’їзді або квартирі. Рятувальники наголошують, що чим вище розташоване житло, тим складнішою стає евакуація, однак правильні та своєчасні дії істотно підвищують шанси на порятунок.

Насамперед у разі виявлення вогню або густого диму потрібно негайно повідомити екстрені служби, чітко назвавши адресу, поверх і можливу кількість людей у приміщенні. Одночасно важливо зберігати спокій, адже паніка призводить до хаотичних рішень, тисняви на сходах і втрати дорогоцінного часу. Саме перші хвилини після загоряння часто є вирішальними.

Основним шляхом порятунку у висотних будівлях залишаються сходи. Вузькі прольоти та велика кількість людей уповільнюють рух, тому важливо зберігати темп і порядок. Фахівці радять рухатися «змійкою», тримаючись один за одним, і рахувати кроки вголос, щоб підтримувати рівний темп. Не забувайте пропускати пожежників, які можуть рухатися назустріч.

Підготовка до надзвичайних ситуацій є ключовою. Знайомство з плануванням будівлі, розташуванням виходів і періодичне користування сходами допомагають швидше орієнтуватися під час реальної пожежі. Регулярні тренування також підвищують шанси на швидке реагування та виживання.

Крім того, безпечність самої будівлі має вирішальне значення. Вогнетривкі двері, поділ приміщень, структурна цілісність — усе повинно реально працювати, щоб мешканці могли евакуюватися безпечно. На жаль, у багатьох сучасних висотках стандарти пожежної безпеки часто не відповідають реальним умовам.

Згідно з оприлюдненою інформацією, народний депутат, який раніше працював суддею Конституційного суду України, задекларував пенсійні виплати, що значно перевищують середній розмір пенсії в країні. Ця ситуація викликала широке обговорення в суспільстві та серед експертів.

Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі.

За словами Гетманцева, перші п’ять об’єктів вже оголошені для продажу, і їх реалізація буде здійснюватися через онлайн-платформу “Прозорро.Продажі”. Серед них два об’єкти, які перебували у державній власності:

Інші три об’єкти належали підсанкційним особам і за рішенням Вищого антикорупційного суду були передані у власність держави:

Як пояснив Гетманцев, кошти від продажу перших двох об’єктів надійдуть до державного бюджету України, тоді як від продажу інших трьох об’єктів кошти буде спрямовано до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Нагадаємо, що у червні 2023 року Україна націоналізувала мільярдні активи російських олігархів, включаючи київський ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав братам Аркадію та Ігорю Ротенбергам. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд передав ці активи у власність держави, і тепер торговий центр Ocean Plaza виставлять на аукціон.

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.

7 січня є важливою датою, яка поєднує в собі кілька значущих подій для різних верств українського суспільства. Після календарної реформи, здійсненої Православною церквою України, ця дата набула нового значення. Вона продовжує бути важливою для багатьох вірян, хоча тепер її святкування не пов’язане з Різдвом Христовим, яке тепер відзначається 25 грудня за новою юліанською системою. Однак 7 січня не позбулося своєї релігійної ваги, а також зберігає особливе значення в народному та професійному календарях.

У 2023 році Православна церква України остаточно перейшла на новоюліанський календар, що стало значущою зміною в церковній практиці країни. Тепер Різдво Христове святкується 25 грудня, що дозволяє узгодити дату святкування з більшістю православних церков у світі. Проте 7 січня, за новим календарем, все ж залишилося важливим для вірян, адже цей день припадає на святкування Собору Іоанна Хрестителя. Це свято відзначається як шанування великого пророка, що виконував ключову роль у підготовці людства до приходу Месії.

Цього дня віряни моляться Іоанну Хрестителю, просячи про злагоду в родині, подружню вірність, здоров’я дітей та добробут. День вважається сприятливим для хрещення немовлят, а також для духовного очищення і примирення в сім’ї.

У світі 7 січня відзначають Міжнародний день програміста — професійне свято фахівців IT-сфери. У сучасному світі без їхньої роботи неможливе функціонування бізнесу, сервісів і цифрових систем, тому цього дня традиційно вітають айтішників і бажають їм професійних успіхів. Окрім цього, у світі існують і менш відомі тематичні дні, пов’язані з наставництвом, філателією, кулінарією та наукою.

В Україні державного свята 7 січня немає, однак дата має культурне значення. Цього дня народилися відомі українські діячі — письменник Микола Аркас, літературознавець Михайло Рудницький, композитор Антон Муха та кінорежисер Володимир Денисенко. Тому день можна вважати символічним для української культури та мистецтва.

У народній традиції 7 січня було пов’язане з погодними прикметами. Вважалося, що хуртовина цього дня віщує прохолодне літо, різке похолодання — затяжну холодну весну, густий іній — добрий урожай зернових, а зоряне небо — щедрий грибний сезон. День вважався сприятливим для сімейних справ і молитви.

Разом із тим існували й заборони. У народі не радили перераховувати гроші, позичати кошти або витрачати всю готівку з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Під забороною були заздрість, осуд інших і нав’язування порад. Вважалося, що порушення цих застережень може призвести до втрат і сварок упродовж року.