Український гурт Ziferblat відкривають півфінал Євробачення: дивіться 13 травня

10 лютого Вища рада правосуддя ухвалила рішення про підтримку відставки судді Богуславського районного суду Київської області Миколи Тітова. Це стало завершенням тривалої кар’єри, яка налічує понад три десятиліття. Рішення було прийняте без жодних обговорень і отримало одноголосну підтримку членів ради.

Микола Тітов розпочав свою кар’єру судді більше 30 років тому. За цей час він пройшов численні етапи професійного розвитку, здобувши не тільки глибоке знання законодавства, а й повагу серед колег та громадськості. Його трудова діяльність на посаді судді охоплювала кілька етапів реформування української судової системи, що змінювались із часом, а також вимог до правосуддя.

Грошові виплати для суддів-пенсіонерів зазвичай становлять 50–90% окладу, а з урахуванням надбавок можуть досягати значних сум щомісяця. Таким чином, відставка гарантує стабільний довгостроковий дохід.

Публічну увагу Тітов отримав ще у 2014 році, коли ухвалив рішення щодо учасниці руху Автомайдан. Пізніше апеляція це рішення скасувала. Сам суддя зазначав у деклараціях про доброчесність, що не розглядав справ, пов’язаних із протестувальниками.

Майновий стан родини включає земельні ділянки у межах Київська область та Черкаська область, житлові об’єкти в селі Калинівка та місті Богуслав. Частина майна перебуває у спільній власності з членами родини.

Фінансові надходження формуються з кількох джерел: пенсійні виплати, банківські дивіденди від Ощадбанк та ПриватБанк, орендна плата за землю, соціальні виплати, а також благодійна допомога від МХП через структуру ТОВ «НПФ “Урожай”».

Загальний рівень задекларованих доходів родини дозволяє підтримувати стабільний щомісячний бюджет. Після відставки суддя отримає право на довічні виплати, що доповнять наявні джерела доходів.

Формально рішення відповідає чинному законодавству та розрахункам стажу. Водночас суспільна дискусія навколо довічного забезпечення суддів і стандартів доброчесності залишається актуальною.

Європейський Союз вирішив продовжити пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі право на "екстрене гальмування". Список продукції, яку можна піддати "гальмуванню", розширився, включаючи основний експортний продукт України — зерно. Єврорада та Європарламент попередньо підтвердили продовження скасування мит до 5 червня 2025 року. Вони також визначили, що Єврокомісія може вжити "оперативних заходів" у разі збоїв на ринках ЄС через український імпорт. Депутати Європарламенту домоглися розширення списку товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", включаючи вівса, кукурудзу, крупи та мед. Ці рішення повинні бути ухвалені до 5 червня, коли закінчується дія нинішніх пільг.

• Європейський Союз продовжив пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі можливість вжити "екстреного гальмування" у разі збоїв на ринках через український імпорт.

• Список товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", було розширено за рахунок вівса, кукурудзи, круп і меду.

• Рішення про скасування мит повинно бути ухвалено до 5 червня, коли завершується дія нинішніх пільг.

Бердичівський міськрайонний суд виніс вирок щодо подружжя, яке здійснило крадіжку в магазині верхнього одягу під час дії воєнного стану. Подія сталася в березні цього року. Як стало відомо з матеріалів справи, жінка зайшла до магазину, де почала приміряти кілька шкіряних курток. Після того, як вона вибрала одну, покинула торгову залу, не сплативши за товар. Її чоловік тим часом також вибрав куртку і намагався винести її з магазину, однак був помічений персоналом і негайно затриманий. Він повернув товар, не встигнувши втекти.

Проте жінка, не зважаючи на вимогу власниці магазину повернути куртку, спробувала втекти. Але їй не вдалося завершити втечу: на її шляху стали випадкові свідки, які перешкодили їй покинути місце події. Зрештою, жінку було затримано. Обидва підозрювані були передані до правоохоронних органів, де проти них було відкрито кримінальне провадження.

Суд встановив, що подружжя діяло не за попередньою змовою, а кожен самостійно. Жінку визнано винною у тяжкому злочині, тоді як дії чоловіка перекваліфіковано як замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України). Обом призначено покарання – 5 років обмеження волі.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, сприяння слідству, прохання потерпілої не карати суворо, а також тяжке захворювання чоловіка.

Вирок наразі не набув чинності й може бути оскаржений (справа №274/2345/25).

Президент України Володимир Зеленський відзначив, що демобілізація в умовах війни не передбачена законодавством країни. Цю позицію він висловив під час інтерв’ю французьким ЗМІ BFM TV та Le Monde, що було оприлюднене Офісом президента. У своїх коментарях він наголосив на тому, що парламентарі проводять дебати стосовно умов відпусток та звільнень бійців, проте у звичайному законодавстві демобілізація в умовах війни не передбачена. Зазначивши, що становиться джерелом дезінформації те, що мобілізація була зупинена, президент підкреслив, що згідно з українським законодавством мобілізація ніколи не була припинена. Зеленський пояснив, що війна примушує країну вносити практичні зміни до законодавства, і такі зміни щодо процедур мобілізації перебувають на розгляді в парламенті. Наразі вони проходять перше читання, але дискусії продовжуються. Зокрема, обговорюється питання про те, коли можна звільняти бійців і які наслідки це може мати для різних верств населення. Зеленський висловив сподівання, що після завершення дебатів у парламенті буде проведено голосування щодо законопроєкту про мобілізацію.

• Український президент Володимир Зеленський наголосив на тому, що демобілізація в умовах війни не є передбаченою законодавством України.

• Він підкреслив, що внаслідок воєнних дій у країні виникає необхідність внесення практичних змін до законодавства щодо мобілізації.

• Дискусії у парламенті стосуються різних аспектів мобілізації, включаючи умови звільнень та відпусток для бійців.

• Проект закону про мобілізацію перебуває на розгляді у парламенті, і після завершення дебатів очікується проведення голосування.

• Зеленський висловив сподівання, що ухвалення законодавчих змін дозволить узгодити практичні аспекти мобілізації з реальними потребами українського суспільства під час воєнних дій.