Український прапор на Місяці: Поштовх від NASA для національної символіки

Ключові елементи військового обліку:

«Якщо 160 тисяч осіб не прийде мобілізуватися протягом наступних двох місяців, ми підписуємо капітуляцію. Ну, тому що це ж чесна відповідь. Ви не хочете йти воювати, але хтось це має робити», – сказав Найєм.

За його словами, солдати, які зараз на передовій, «абсолютно вигорілі».

«Чесна історія була б така. Не хочете (воювати – Ред.)? Вам не цінне те, що ви зараз маєте? Просто подумайте над тим, що ви втратите, якщо фронт упаде», – додав він.

Зазначимо, що плановану цифру щодо мобілізації 160 тисяч раніше озвучив голова РНБО Литвиненко. Пізніше західні ЗМІ повідомили, що таку кількість ЗСУ хочуть набрати за три місяці.

Український актор театру та кіно Олексій Тритенко вирішив розкрити таємницю свого життя, повідомивши про своє призначення до складу Збройних сил України вже з 24 лютого 2022 року. Інформація про його контракт стала відома завдяки публікації в його Instagram, де був опублікований наказ про мобілізацію до військової служби.

Це стало відповіддю на поширені чутки та домисли щодо його з'явлення в військовій формі на фотографіях. Згідно з опублікованим документом, Олексію Тритенку була призначена посада водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення, і це призначення вступило в силу з 24 лютого 2022 року.

Фотографії також підтвердили, що актор приєднався до 206-го окремого батальйону територіальної оборони, а наразі він служить у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. "Військову форму я вдягнув з початком повномасштабного вторгнення", — написав актор. — І з того часу я з честю ношу однострій та є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України". У закінченні посту автор вказав себе як "молодшого сержанта Олексія Тритенка".

Український актор Олексій Тритенко відкрив перед громадськістю своє військове призначення та виявився активним учасником Збройних сил України. Це рішення він ухвалив у період повномасштабного вторгнення, відповідаючи на розповсюджені чутки про його військову діяльність.

Наказ про мобілізацію та фотографії з публікації підтвердили його присутність в складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Тритенко взяв на себе обов'язки водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.

Це рішення свідчить про готовність українських громадян приймати активну участь у захисті країни в найскладніші часи.

Ситуація довкола державного підприємства «Нива» в Умані набуває дедалі більшого резонансу серед місцевої громади, трудового колективу та науковців. Йдеться про господарство, яке протягом багатьох років виконувало не лише виробничу, а й соціальну функцію, забезпечуючи стабільною роботою близько 150 родин. Нині ж працівники заявляють про ризики, що можуть призвести до фактичного знищення підприємства.

За словами співробітників, останнім часом відчувається зростання тиску та невизначеності щодо майбутнього господарства. Люди побоюються можливих кадрових рішень, зміни формату управління або інших кроків, які можуть негативно вплинути на стабільність роботи. Для багатьох родин «Нива» є основним місцем працевлаштування, тому будь-які загрози її діяльності сприймаються як серйозний соціальний виклик для регіону.

У публікаціях також згадували зв’язки Буніна з оточенням фігурантів справи щодо земель Національної академії аграрних наук. За повідомленнями медіа, це провадження розслідує НАБУ, а в матеріалах згадуються нардеп Анатолій Гунько та депутат обласної ради Олександр Поляруш.

Сергій Бунін працює у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. На цьому тлі увагу привертає його декларація. У ній зазначено значний обсяг нерухомості у Києві та Київській області.

Серед активів — земельна ділянка площею 601 м² у передмісті столиці та житловий будинок площею 80,4 м². У відкритих кадастрових даних зафіксовані розбіжності між датами набуття права власності, вказаними у декларації, та датами реєстрації в державному реєстрі.

Окремо задекларовано п’ять земельних ділянок і п’ять житлових будинків по 129,6 м² кожен у ще одному населеному пункті поблизу Києва. За даними відкритих карт, на цій території розташований комплекс таунхаусів. У кадастрі також відображені відмінності в датах реєстрації прав.

У Києві депутат зазначив дві квартири, одна з яких перебуває у спільній частковій власності, а інша використовується на правах користування. Також у декларації вказані два офісні приміщення, один із яких не відображається у відкритому реєстрі нерухомості.

Серед транспортних засобів задекларовано автомобіль Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Окрім цього, депутат користується на умовах оренди двома автомобілями преміум-класу — Mercedes-Benz GLS 450 2017 року та Mercedes-Benz S400 2020 року, власниками яких є українські юридичні особи.

У звітному періоді основним доходом Буніна була заробітна плата народного депутата — 706 249 гривень. Також у декларації зазначено 230 тисяч доларів США готівкою та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах і євро.

Серед компаній, із якими пов’язували депутата, фігурує ТОВ «Грант» (ЄДРПОУ 31301790), де він до 2019 року був керівником. Пізніше право власності перейшло до родичів. Компанія згадувалася у кримінальному провадженні, яке розслідувало Головне слідче управління СБУ. Суд скасував арешт її активів через відсутність установленої причетності до інкримінованих злочинів.

Також у минулому в матеріалах слідства згадувалося ТОВ «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 21457844), діяльність якого припинена у 2014 році. Компанія фігурувала в розслідуванні щодо закупівель у КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг».

Ім’я Буніна також неодноразово згадували у медіа в контексті так званої «групи Павлюка» — кола депутатів, яких пов’язували з бізнесменом Іллею Павлюком. Сам Павлюк не є народним депутатом, а юридичних рішень щодо протиправності таких контактів немає.

Окремий резонанс у 2021 році викликала поява Буніна у Вищому антикорупційному суді, де він разом із колегами взяв на поруки бізнесмена, підозрюваного у наданні неправомірної вигоди. Цей крок тоді став предметом публічної дискусії.

Наразі ситуація довкола державного підприємства «Нива» залишається відкритою. Процесуальних рішень щодо можливих порушень не оприлюднено, а правову оцінку твердженням має надати слідство у разі відкриття відповідних проваджень.

Детективне бюро Absolution опублікувало нове розслідування, яке привернуло увагу до родини полковника Держприкордонслужби Олега Трофіменка. За даними журналістів, за останні кілька років родина Трофіменка придбала елітну нерухомість, великий земельний наділ та автопарк, загальна вартість якого перевищує 13 мільйонів гривень. Ці активи, на думку слідчих, значною мірою не були вказані в офіційних деклараціях посадовця, що викликає питання щодо законності їхнього походження та відповідності декларацій до реальних доходів.

Одним із ключових об'єктів розслідування стало майно родини в престижному київському житловому комплексі "Медовий". Подружжя Трофіменків користується двоповерховою квартирою площею 143 квадратних метри, вартість якої, за оцінками експертів, становить не менше 5,6 мільйона гривень. Однак у реєстрах, відповідно до інформації журналістів, у деклараціях на дружину полковника вказано лише паркомісце вартістю 480 тисяч гривень. Це значне розбіжність у поданих даних ставить під сумнів дійсність інформації про майно родини та рівень доходів самого полковника.

Журналісти також вказують, що у 2024 році Трофіменку було надано дозвіл на зведення садового будинку площею понад 200 м²; фактично, за матеріалами розслідування, йдеться про котедж у закритому містечку «Друзі», де ціни стартують від 6,5 млн грн. Окрім того, у родини нібито з’явився великий автопарк: Toyota Highlander (2022), Skoda Superb (2024), Skoda Octavia (2020), Toyota Camry (2023) — загальна вартість зареєстрованих авто понад 4 млн грн. Зауважують і на використанні електрокросовера Audi E-Tron S, оформленого на бізнесмена, який має зв’язки з родичами дружини.

Absolution звертає увагу на те, що ці набуття суттєво перевищують декларовані доходи родини та пенсійні виплати батьків полковника, тож журналісти ставлять питання щодо походження коштів і повноти декларацій. У матеріалі також перелічено службу Олега Трофіменка: він обіймав різні посади в прикордонних підрозділах, у 2014 році працював у зоні Донецького аеропорту, а з листопада 2023 року — начальник 7-го Карпатського загону, відповідальний за охорону сотень кілометрів кордону на Львівщині.

У розслідуванні наголошено на наявності бізнес-зв’язків між членами сім’ї та фірмами, що мають землю в котеджному містечку «Друзі», а також про випадки оформлення майна на третіх осіб. Журналісти рекомендують перевірити записи в реєстрах нерухомості, транспортних засобів та декларації НАЗК, аби з’ясувати, чи відповідають оприлюднені у розслідуванні дані офіційній інформації.

Матеріал Absolution містить твердження, які потребують офіційного підтвердження. Для повноти картини варто отримати коментарі самого Олега Трофіменка, його дружини, представників Держприкордонслужби та НАЗК. Також доцільно звернутися до реєстрів і контролюючих органів щодо походження коштів, підстав оформлення майна та відповідності декларацій вимогам закону.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.