Український співак Віталій Козловський офіційно став власником свого репертуару

Сфера виготовлення державних номерних знаків для автомобілів в Україні протягом останніх років зазнала суттєвих змін, які фактично зруйнували принципи відкритої конкуренції. Формально всі закупівлі відбувалися через електронну систему Prozorro, однак на практиці цей механізм часто перетворювався на формальність, що не впливала на реальний вибір постачальника.

За даними учасників ринку та галузевих експертів, участь у тендерах у багатьох випадках носила імітаційний характер. Потенційного переможця визначали заздалегідь, тоді як інші виробники стикалися з бар’єрами ще на етапі подання пропозицій. Одним із найпоширеніших інструментів усунення конкурентів стали дискримінаційні вимоги тендерної документації, які могли відповідати параметрам лише однієї конкретної компанії.

Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

Увечері п'ятниці, 7 червня, розгорнулася несподівана сюжетна поворотна точка, що вразила громадськість: російські органи влади рішуче оголосили в розшук колишню прем'єр-міністерку України, Юлію Тимошенко. Ця несподівана новина викликала велику хвилю занепокоєння та роздумів серед політичних аналітиків, громадських діячів та простих громадян. Вона стала предметом гострої політичної дискусії і породила безліч питань щодо можливих причин та наслідків цього рішення.

Після цього повідомлення з'явилася потреба в ретельному аналізі подій, що передували цьому заявленню. Зважаючи на складні міжнародні відносини та історичні контексти, неминучо виникає питання про можливі політичні мотиви заходів, вжитих російським урядом у цьому конкретному випадку. Тимошенко, яка має довгу політичну кар'єру та була відомою своїми позиціями, неодноразово входила в конфліктні ситуації з російськими владними структурами, що робить цю ситуацію ще більш складною та загадковою.

Звісно, цей незвичайний поворот подій став об'єктом пильного спостереження як з боку політичних аналітиків, так і з боку звичайних громадян, які з цікавістю слідкують за важливими подіями в сучасному світі. Багато хто засуджує такий крок російських органів влади, вважаючи його політично мотивованим і спрямованим на підрив відносин між двома країнами. У цей важливий момент нації знову мають показати свою здатність до розуміння, співчуття та здатність вирішувати конфлікти шляхом діалогу та мирного вирішення розбіжностей.

Про це повідомила державна пропагандистська агенція ТАСС.

У картці розшуку зазначено, що колишню прем’єрку України Юлію Тимошенко розшукують за статтею кримінального кодексу Росії. Проте не уточнюють — за якою саме.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко — перша жінка на посаді прем’єр-міністра України. Двічі обіймала цю посаду — у 2005 та 2007–2010 роках.

З 2001-го Тимошенко очолює політичну партію “Батьківщина”. Є народною депутаткою України сімох скликань.

Тричі брала участь у виборах президента України: у 2010, 2014 та 2019 роках.

Раніше, 4 травня МВС Росії оголосило у розшук чинного президента України Володимира Зеленського, а також п’ятого президента Петра Порошенка. У МЗС України назвали це рішення ознакою розпачу.

Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Зеленського і Порошенка було оголошено в розшук у рамках “розслідувань злочинів української влади”.

Проте через декілька днів зі сайту МВС РФ зникли оголошення про розшук Зеленського та Порошенка