Український військовий паблік Deep State повідомляє про нові російські просування на фронті

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Проект закону (№12319), який був зареєстрований у Верховній Раді, пропонує виокремити злочини, пов’язані з насильством, скоєним службовими особами, особливо в місцях примусового тримання. У кодекс хочуть додати нову статтю — ст.3654 «Катування, вчинене службовою особою», що передбачає кримінальну відповідальність за умисне завдання сильного фізичного болю або морального страждання особам, зокрема з метою отримання інформації чи покарання за дії, вчинені іншими особами.

Якщо ці злочини вчинені групою осіб або з мотивів дискримінації (наприклад, на основі расової, національної чи релігійної нетерпимості), покарання може бути збільшене до 15 років ув’язнення.

Додатково, вносяться зміни в ст.3655 КК, яка кваліфікуватиме поводження, що принижує гідність. Пропонується карати таке поводження ув’язненням до 3 років, або від 3 до 5 років, якщо воно вчинене з метою дискримінації чи групою осіб.

Також буде передбачена відповідальність за бездіяльність службових осіб, що призвела до катувань або приниження гідності утриманих осіб. Це буде каратися ув’язненням від 3 до 5 років.

Нардепи зазначають, що практики катувань і принижень, зокрема у місцях несвободи, значно підвищують соціальну напругу, яка вже перебуває на критичному рівні в Україні. Вони вважають, що це також негативно впливає на підтримку влади серед громадян та зменшує рівень довіри до державних інститутів.

Рекрутинг в Україні активно працює, але проблеми, пов'язані з алкоголізмом серед військовослужбовців, а також низька ефективність дисциплінарних заходів, ставлять під серйозну загрозу боєздатність підрозділів. За словами командира полку «Ахіллес» Юрія Федоренка, які він озвучив в ефірі програми «Фабрика новин», командири різних рівнів щодня стикаються з наслідками недбалого ставлення до проблеми пияцтва в армії. Це питання набуває особливої актуальності на фоні війни, коли кожен військовий має бути на висоті, готовий до виконання бойових завдань в найскладніших умовах.

Як зазначає Федоренко, систематичне перебування військовослужбовців на службі в стані алкогольного сп'яніння може створювати реальну загрозу для безпеки як самого бійця, так і його побратимів. Алкоголь, будучи фактором, що погіршує концентрацію, реакцію та загальну фізичну підготовку, в умовах війни може стати фатальним для виконання завдань, зокрема у критичний момент, коли кожен бій важить на вагу життя.

Щоб мінімізувати ризики, Федоренко пропонує практичні рішення: у військових частинах має бути спеціальне закрите і безпечне місце — підвал або окрема кімната — куди нетверезого бійця можна помістити під нагляд, аби він не завдав шкоди собі або іншим. Командир наголошує, що після «протрезвіння» формальні обіцянки більше так не робити часто не витримують перевірки, тому потрібен системний підхід до проблеми: медична, психологічна та дисциплінарна робота, яка реально діє.

Федоренко також звернув увагу на різницю між армією та приватною організацією: якщо компанія наймає спеціалістів для досягнення економічної мети, то полк має завдання інше — знищувати противника. Тому підхід до людських ресурсів у ЗСУ інший — командири повинні не лише вимагати від підлеглих, а й створювати умови для їхнього виживання і виконання завдань. Без притомної системи управління, за його словами, ефективної роботи на передовій не буде.

Крім проблем із дисципліною, командир підкреслив важливість збереження і ремонту «коридорів життя» — логістичних шляхів, що забезпечують постачання і евакуацію. За його словами, ці споруди мають охороняти й обслуговувати вчасно, інакше після ворожого удару вони перетворюються на «коридори смерті». Також Федоренко вкотре закликав цивільне населення опановувати елементарні навички користування вогнепальною зброєю — зокрема рушницями — для захисту від дронів за потреби.

Експерти й командири наголошують: проблема алкоголю в армії потребує комплексних рішень — від профілактики й соціальної роботи до реальних програм лікування залежностей і адекватної дисциплінарної політики. Інакше локальні покарання та формальні догани не зможуть вирішити системну загрозу для бойової готовності підрозділів.

Зокрема, можливі кроки: посилення профілактичних заходів під час рекрутингу, введення ефективних медико-психологічних програм в частинах, облаштування спеціальних безпечних приміщень для нетверезих бійців, а також створення механізмів реальної відповідальності та реабілітації, які працюють не лише на папері, але й у реальному бойовому житті.

Юрій Федоренко у своїх виступах нагадує, що кожний боєць — це не просто працівник, а людина, від стану якої залежить життя інших. Саме тому питання алкоголю та дисципліни мають підніматися на рівні політики, командування та медичної спільноти для знаходження сталих рішень.

Українською мовою заголовок може мати такий вигляд: "Ефективний просування через військово-лікарську комісію: поради від адвоката"

Українською мовою новий текст може мати такий вигляд:

В Україні військово-лікарська комісія стає справжнім випробуванням. Особливо це стосується ситуації з мобілізаційним законодавством, де інвалідність не вважається перешкодою. Згідно зі скандальним законопроєктом про мобілізацію, чоловіки віком від 25 до 55 років з інвалідністю ІІ та ІІІ групи, отриманою після 24 лютого 2022 року, зобов'язані пройти "перегляд на придатність". Цим особам надається строк до кінця 2024 року на цю процедуру. Винятком є випадки інвалідності ІІ та ІІІ групи, отриманої під час служби в армії, а також ампутація кінцівки. Цікаво, що згідно з українським законодавством особа з інвалідністю II групи може продовжувати виконувати певні обов'язки, і тому часто не звільняється зі служби. Новий законопроєкт передбачає, що обмежено придатні громадяни протягом 9 місяців після визначення статусу повинні пройти повторний медичний огляд.

У висновку можна сказати, що процес проходження військово-лікарської комісії в Україні стає все складнішим, особливо з урахуванням нових законодавчих змін, які передбачають перегляд на придатність для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ груп. Зазначено, що навіть інвалідність, отримана після певної дати, не є перешкодою для мобілізації, і це може становити серйозну проблему для багатьох громадян. Також відзначено необхідність уважного вивчення законодавства та правових аспектів, а також активної позиції та захисту своїх прав у випадку необґрунтованого призначення до служби.

Кутя належить до найдавніших обрядових страв української культури й до сьогодні зберігає глибоке символічне наповнення. Це не звичайна каша, а ритуальна їжа, що уособлює зв’язок поколінь, пам’ять про предків, родинну згуртованість і надію на добробут. Упродовж зимового календарного циклу кутю готують кілька разів, і кожного разу вона набуває нового змісту, відображаючи духовний стан громади та характер свята.

Першою у цьому циклі є багата кутя, яку традиційно варять на Святвечір напередодні Різдва. За новим церковним календарем у 2025 році цей день припадає на 24 грудня. Саме з вечері зі Святвечора починається різдвяний період, наповнений особливою тишею, очікуванням і молитвою. Багата кутя готується з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду, горіхів та сухофруктів. Кожен інгредієнт має власну символіку: зерно означає життя і безперервність роду, мак — захист і пам’ять, мед — солодкість життя та Божу благодать.

Друга кутя — щедра — готується у Щедрий вечір, який передує Новому року. У 2025 році це 31 грудня, день святкування Маланки. На відміну від різдвяної, щедра кутя може бути скоромною: до неї дозволяється додавати вершкове масло, молоко або вершки. Вона символізує щедрість, відкритість і надію на багатий та успішний рік, що настає.

Третя — голодна кутя — вариться напередодні Водохреща. За новим календарем Хрещення Господнє відзначають 6 січня, а Водохресний Святвечір припадає на 5 січня 2026 року. Ця кутя є пісною й максимально простою за складом. Вона уособлює стриманість, духовну зосередженість і підготовку до великого церковного свята.

Кожен із трьох різновидів куті має власне символічне навантаження. Багата кутя пов’язана з народженням, достатком і родинною єдністю. Щедра — з очікуванням нового циклу життя, матеріального добробуту та радості. Голодна — з очищенням, постом і внутрішньою дисципліною. Разом вони формують цілісний зимовий обрядовий цикл.

У народній традиції кутя супроводжувалася численними прикметами та звичаями. Вважалося, що правильне приготування страви впливає на врожай, здоров’я родини та мир у домі. Господарі могли підкидати ложку куті до стелі, спостерігаючи за зернами як за знаком майбутнього достатку, залишати страву на столі на ніч для померлих родичів або починати трапезу спільною молитвою.

Окремі заборони стосувалися поспіху, сварок чи легковажного ставлення до обряду. Особливо суворо дотримувалися правил під час приготування голодної куті, де не допускалося жодних скоромних інгредієнтів. Усе це відображало уявлення про кутю як сакральну страву, що поєднує земне й духовне.

Таким чином, кутя залишається не лише елементом святкового столу, а й важливою частиною культурної пам’яті українців. Через неї зберігається зв’язок поколінь, традиція спільної молитви й уявлення про гармонію в родині та суспільстві, актуальні й у сучасному календарному контексті.