Україну накриє спека 4 липня: прогноз по всіх регіонах

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Максим Олександрович Лівочка — це фігура, що привертає увагу через свій незвичайний кар’єрний шлях. До вересня 2017 року він працював у прокуратурі Києва, здобувши чималий досвід у правозахисній сфері. Однак в один момент Лівочка вирішив кардинально змінити своє професійне життя, подавши декларацію про звільнення та обравши новий шлях у правозастосуванні — став адвокатом.

Сьогодні Максим Лівочка є кандидатом на посаду судді місцевого суду, що додає ще один важливий етап у його кар’єрі. Він не лише змінив напрямок своєї професійної діяльності, але й продовжує активно розвиватися в юридичній сфері, обираючи кар’єру, яка потребує нових знань і глибокого розуміння законодавства.

Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомили пресслужби ДБР та ОГП.

За даними слідства, група осіб за вказівкою Тищенка незаконно позбавила волі ветерана, застосовуючи фізичну силу та спецзасоби. Потерпілого утримували протягом певного часу, завдаючи йому тілесних ушкоджень і фізичних страждань.

Справу кваліфіковано як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України).

Обвинувальний акт щодо Тищенка скеровано до суду. Сам нардеп перебуває під цілодобовим домашнім арештом із носінням електронного браслета.

Офіс Генерального прокурора повідомив, що один зі співучасників злочину вже отримав судове рішення, а обвинувальний акт щодо іншого перебуває на розгляді.

Розслідування встановило, що дії Тищенка та його спільників були сплановані заздалегідь. Ветерана позбавили волі без правових підстав, а також завдали йому фізичних страждань, що є порушенням норм закону.

Суд має вирішити подальшу долю Миколи Тищенка. Якщо провину буде доведено, нардепу загрожує кримінальна відповідальність відповідно до законодавства України.

Нагадаємо, детективи НАБУ розслідують справу за фактом імовірного збагачення народного депутата Миколи Тищенка на суму понад 30 млн грн і недостовірного декларування.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розголосив про те, що він завершив складання звіту обсягом понад 250 сторінок, на яких зібрано численні докази нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він закликав уряд України відмовитися від подальшого розгляду законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті.

"Цей законопроект є не лише порушенням прав людини, але й загрозою для миру та єдності в Україні", — підкреслив Амстердам. "Напади на вірян, виштовхування їх зі святих місць та обмеження доступу до них — це неприпустимо. Політика, яка допускає такі дії, розриває наше суспільство".

Адвокат також підкреслив, що УПЦ ніяк не пов'язана з Московським патріархатом, а її позиція щодо ідей "русского мира" є відмежованою. Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, де той заявив, що "ми будуємо божий мир, а не "русский мир".

Закликаючи до підтримки України з боку США, Амстердам відзначив критичну важливість цього для обох країн. "Не можна кидати партнерів на кожному кроці. Підтримка України — це питання не лише її, а й нашої власної безпеки та довіри", — підкреслив він.

У вищезгаданій статті підкреслено серйозні турботи та звернення адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо ситуації з нападами на церковні споруди та священиків. Він акцентує на важливості збереження миру та єдності в Україні, а також підкреслює неприпустимість законопроекту, спрямованого на обмеження прав УПЦ. Також робиться акцент на тому, що УПЦ не має відношення до Московського патріархату та стоїть на позиціях відмежування від "русского мира". Нарешті, висловлюється заклик до підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема з боку США, як критично важливої для збереження безпеки та довіри в регіоні.