Росія атакувала Україну 550 дронами і ракетами, основний удар – по Києву

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

Джин із тоніком, напій із багатовіковою історією та усталеною культурною впізнаваністю, знову став предметом активних обговорень після заяв фахівців із харчування про його відносні переваги серед алкогольних напоїв. Медики підкреслюють: повністю безпечного рівня споживання алкоголю не існує, проте серед різновидів міцного спиртного саме джин-тонік інколи називають менш шкідливим варіантом, якщо людина вже вирішила вживати алкоголь.

Корені появи цього коктейлю сягають XIX століття, коли британські військові та колоніальні чиновники в Індії використовували тонік із хініном для профілактики малярії. Через різку гіркоту ліки було важко пити у чистому вигляді, тому його змішували з цукром, соком лайма та джином. Так медичний засіб поступово перетворився на популярний напій, який згодом покинув межі колоній та став класикою світових барів.

Дієтологи підкреслюють: основна перевага джина з тоніком полягає не у хініні, як часто припускають, а в низькій калорійності та властивостях прозорих спиртів. У стандартній порції джина близько 50 калорій, а легкий тонік додає приблизно 30. Таким чином один напій часто містить менше 100 калорій — значно менше, ніж у пиві або солодких коктейлях.

Експерти наголошують, що прозорі спирти легше метаболізуються та менше навантажують травну систему. Крім того, гіркуватий смак рослинних компонентів джина уповільнює темп пиття, що також зменшує загальне споживання алкоголю.

Втім, дієтологи застерігають: ключову роль відіграє міксер. Якщо змішати джин із солодкими газованими напоями, кількість цукру та калорій різко зростає. Солодкі міксери можуть підвищувати рівень глюкози в крові, викликати потяг до їжі та стимулювати переїдання, що зводить нанівець потенційні «переваги».

Попри поширену думку про вміст антиоксидантів у джині, експерти визнають: концентрація корисних речовин із ялівцевих ягід у готовому напої мінімальна й не може забезпечити значного впливу на здоров’я. Сучасні тоніки також містять лише сліди хініну, тому не мають заявленого протималярійного ефекту.

За даними британської служби здоров’я, середній житель країни споживає понад 17 одиниць алкоголю на тиждень. За підрахунками дієтологів, заміна такої кількості пива на джин-тонік теоретично зменшила б кількість «порожніх» калорій приблизно на 900 на тиждень, що могло б сприяти зниженню ваги. Однак це не робить напій корисним.

Фахівці підкреслюють: жоден алкоголь не приносить здоров’ю користі. Він лише створює ілюзію розслаблення, порушує роботу гормонів серотоніну й дофаміну, підвищує рівень кортизолу та погіршує якість сну. Натомість найкращим вибором лишаються безалкогольні альтернативи та помірність.

Експерти радять тим, хто не може повністю відмовитися від алкоголю, свідомо обирати менш калорійні варіанти, пити повільніше та чергувати алкоголь з водою. Усі інші довгострокові стратегії — лише компроміс між бажанням і реальністю, але не шлях до здоров’я.

Це має велике значення для нас. Ми надаємо цьому великої ваги.

Якщо потрібно, можу допомогти:

Слідчі встановили, що засуджений здійснював поїздки Київською областю та наносив на електронні карти координати діючих енергооб’єктів, зокрема теплоелектроцентралей. Він фотографував фасади потенційних цілей із географічною прив’язкою та передавав ці дані російській стороні. Окрім цього, чоловік позначав так звані «повітряні коридори» для здійснення обстрілів в обхід систем протиповітряної оборони.

Під час розвідувальних виїздів агент також фіксував місця дислокації підрозділів ППО Збройних сил України. Зібрану інформацію він систематизував у вигляді агентурних звітів і передавав куратору з фсб.

Після кожного ракетного удару засуджений прибував до місць ураження, щоб оцінити масштаби руйнувань. Отримані відомості використовувалися для коригування подальших атак по енергетичних об’єктах столиці та області.

Затримання відбулося у липні 2025 року. Під час санкціонованих обшуків у підозрюваного вилучили смартфон, через який він здійснював комунікацію з російськими спецслужбами та передавав розвіддані.

На підставі зібраної доказової бази суд визнав чоловіка винним за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Йому призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Досудове розслідування проводили співробітники СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.