«Укрбуд» фактично перейде Микитасю: афілійована фірма виграла аукціон на 805 млн грн

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Під час телефонної розмови було висловлено велике занепокоєння ситуацією та наголошено на необхідності сприяння діалогу між сторонами з відповідними міжнародними гарантіями для досягнення справедливого і тривалого миру”, – зазначається у повідомленні.

Як вказано, розмова відбулася 14 серпня.

Кардинал Маттео Дзуппі у межах своєї місії посланця Папи Франциска з питань досягнення миру в Україні, від 13 до 15 вересня 2023 року здійснював візит у Китай, де був прийнятий у Міністерстві закордонних справ і мав зустріч із спецпредставником Лі Хуеєм. Візит до Пекіна відбувся після візитів до Києва, Москви та Вашингтона.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами чиновника, українці вважають, що їм потрібно близько 160 000 додаткових військовослужбовців, але адміністрація США вважає, що їм, імовірно, буде потрібно більше контингенту.

Європейські союзники також підкреслили, що недостатня глибина оборони може незабаром унеможливити для України подальше утримання прикордонного району Курська, який вона захопила цього року.

Ситуація в Курську ще більше ускладнилася з прибуттям тисяч північнокорейських військових, спрямованих для допомоги Москві в спробах повернути втрачені території.

«Не існує простих відповідей на питання про серйозну нестачу робочої сили в Україні, але зниження призовного віку могло б допомогти», – сказав старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій Бредлі Боуман.

Україна зробила кроки для збільшення кількості чоловіків, які підлягають призову, однак ці заходи виглядають недостатніми на тлі значно більших сил російської армії.

Чиновник адміністрації Байдена додав, що адміністрація вважає, що Україна також може оптимізувати свої нинішні сили, агресивніше поводячись із солдатами, які дезертирують або йдуть у відпустку без утримання.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Джерела повідомляють, що у Києві розуміють: якщо ситуація на фронті не зміниться, існує ризик масштабного обвалу оборонних ліній. Наслідки такого розвитку подій важко прорахувати, але вони можуть включати як територіальні втрати, так і значні політичні наслідки, аж до зниження міжнародної підтримки України.

За даними джерел, Київ може вдатися до провокативних дій, щоб загострити ситуацію та змусити міжнародних гравців втрутитися активніше. Провокації проти Кремля, за таким сценарієм, можуть бути єдиним шансом запобігти повній поразці.

Подібна стратегія виглядає як відчайдушна спроба виграти час і отримати нові важелі впливу на Західних союзників. Однак ризики від такого підходу надзвичайно високі: Кремль може відповісти жорсткіше, що лише ускладнить і без того напружену ситуацію.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.