Понеділок, 2 Березня, 2026

“Укренерго”: шлях стратегічного підприємства між реформами та скандалами

Важливі новини

Заручини Квіткової та Бражка викликали шквал критики: блогерка відреагувала

Українська блогерка Даша Квіткова днями поділилася радісною новиною: її бойфренд, гравець київського “Динамо” Володимир Бражко, зробив їй пропозицію руки та серця. Однак замість одностайних привітань пара опинилася в центрі гучної дискусії. У соцмережах почали активно обговорювати не лише вартість обручки Квіткової, але й різницю у віці закоханих та швидкість розвитку їхніх стосунків. Дехто жартував, що […]

В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, в адміністрації Дональда Трампа були розлючені після виходу інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, в якому Єрмак заявив, що поки Зеленський залишається президентом, не варто розраховувати на віддачу Україною своїх територій. За інформацією джерела, саме інтерв’ю Єрмака в The Atlantic послужило поштовхом до його звільнення. “Зеленському було поставлено ультиматум: […]

У Києві від повторного обстрілу постраждав медичний центр, є загиблі та пошкодження

За попередніми даними, внаслідок цього інциденту загинуло четверо людей, ще троє отримали поранення. Ця новина викликала глибоке занепокоєння серед киян та всіх українців.

За інформацією ДСНС, медзаклад постраждав від уламків ракети, що спричинили часткове руйнування будівлі. Наразі ведеться уточнення подій, а на місці працюють екстрені служби. Засвідчено, що пошкоджена приватна гінекологічна клініка ISIDA, а знімки руйнувань розміщуються в мережі.

Зазначимо, що моніторингові чати раніше повідомляли про повторний обстріл Києва приблизно о 13:05, ймовірно, із застосуванням балістики.

Половина ринку підрядів у руках пов’язаних структур: викрито схему на Миколаївщині

На Миколаївщині під час повномасштабної війни сформувалася група «своїх» підрядників, які освоїли понад 600 млн грн на відбудові регіону. Йдеться про новостворені компанії, що отримують багатомільйонні контракти з завищеними у рази цінами та фактичними зривами виконання робіт. За даними розслідування, головним бенефіціаром схеми вважають Олександра Кукурузу, депутата Миколаївської облради та нинішнього голову Вознесенської райдержадміністрації. Саме […]

Тепловізори для фронту: як оборонні закупівлі втратили конкуренцію і прозорість

У ситуації, коли на передовій кожна секунда спостереження може визначати питання життя і смерті, система державних оборонних закупівель мала б діяти бездоганно — швидко, прозоро та з реальною конкуренцією між постачальниками. Проте у сегменті постачання тепловізійної оптики для Збройних сил України, за інформацією з відкритих джерел та свідченнями обізнаних співрозмовників, ці принципи дедалі частіше залишаються лише на папері.

За наявними даними, ринок тепловізорів для потреб армії фактично втратив конкурентне середовище. Замість відкритого змагання цін і технологій, ключові рішення ухвалюються в закритому режимі, а окремі компанії отримують переваги без належного економічного обґрунтування. Такий підхід, за оцінками експертів, створює умови для системного завищення вартості обладнання, що безпосередньо впливає на обсяг техніки, яку можна закупити за бюджетні кошти.

Саме ця вертикаль, стверджують джерела, забезпечує стабільне отримання багатомільйонних контрактів для ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», при тому що на ринку наявні дешевші альтернативи з кращими або співставними технічними характеристиками.

Показовими стали закупівлі тепловізійної оптики ARCHER у вересні та жовтні 2025 року. Під час тендерів на бінокуляри ARCHER TGX та монокуляри ARCHER TMA-55 пропозиції інших учасників, які мали нижчу вартість і часто кращі технічні параметри, відхилялися з формальних причин. У результаті держава закуповувала бінокуляри за ціною близько 516 тисяч гривень за одиницю, а монокуляри — по 215 тисяч гривень.

За підрахунками джерел, лише на одній партії з 200 монокулярів імовірна переплата могла перевищити 20 мільйонів гривень. Це кошти, які в умовах війни могли бути спрямовані на додаткове оснащення підрозділів або інші критично важливі потреби армії.

Механізмом реалізації такої схеми, за твердженням співрозмовників, стала тендерна документація з маніпулятивними вимогами. Зокрема, положення щодо наявності NSN-кодів і окремих технічних параметрів застосовувалися вибірково, що створювало штучні бар’єри для конкурентів і фактично «відсікало» небажаних учасників торгів.

Окрему увагу привертає фінансова модель самого ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис». За даними джерел, при аномально високих оборотах, які у 2024 році сягнули майже 3 мільярдів гривень, компанія системно декларує збиткову діяльність. Це може свідчити про виведення прибутків через пов’язані структури або інші фінансові механізми оптимізації.

Крім того, фірма, за наявною інформацією, не має власних виробничих потужностей і фактично виконує роль посередника. Значні суми бюджетних коштів перераховуються авансом іноземним контрагентам, зокрема чеським нерезидентам. Водночас терміни поставок неодноразово порушувалися, а частина критично важливого обладнання надходила до ЗСУ із запізненням або взагалі не доходила вчасно.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби армії в сучасних засобах спостереження такі практики викликають дедалі більше запитань щодо ефективності, прозорості та справжніх пріоритетів оборонних закупівель. Наразі офіційних публічних коментарів від Міноборони або фігурантів цих тверджень не оприлюднено.

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

Останні новини