Укрзалізниця переплатила мільйони за фарбу і лінолеум

Незважаючи на декларовану відкритість і прозорість оборонних закупівель, система постачання продуктів харчування для Збройних сил України фактично сформувала замкнений механізм розподілу багатомільярдних контрактів між вузьким колом компаній. Центральну роль у цій схемі відіграє Державний оператор тилу (ДОТ), на який покладено відповідальність за організацію закупівель продовольства для потреб армії.

Аналіз даних системи Prozorro та матеріалів судових реєстрів за 2024–2025 роки свідчить про повторюваний сценарій. Формально ДОТ оголошує відкриті тендери, у яких перемогу здобувають реальні виробники або постачальники, зокрема компанії на кшталт ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». На цьому етапі процес виглядає конкурентним і таким, що відповідає законодавчим вимогам.

«Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

Українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, здійснивши унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК). Завдяки цій технології вдалося безпечно вивезти одразу трьох поранених бійців із передової, мінімізувавши ризики для особового складу. Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», які попри складні погодні умови — сильний дощ та густий туман — успішно керували роботом практично «наосліп», орієнтуючись лише на заздалегідь запрограмовані координати.

Тумани й опади створювали додаткові складнощі в навігації, проте одночасно слугували природним маскуванням, приховуючи рух НРК від потенційних загроз. Це дозволило здійснити евакуацію непомітно та ефективно, забезпечивши безпеку як поранених, так і операційної групи. Використання роботизованих систем у бойових умовах підкреслює зростання ролі сучасних технологій у забезпеченні оперативної безпеки та рятувальних заходів.

Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.

Ранок — це той особливий час, коли ще панує тиша, а світ навколо ніби тільки прокидається. Від того, як ми проведемо перші години після пробудження, часто залежить не лише настрій на весь день, а й продуктивність, креативність та внутрішній стан гармонії. Дослідження показують, що люди, які виділяють час для ранкових ритуалів — від короткої медитації до легкої фізичної активності або планування дня — відчувають значно менше стресу та легше справляються з щоденними викликами.

Ключовим елементом ранкового успіху є свідоме налаштування себе на позитивну хвилю. Це може бути проста практика вдячності, коли ми замислюємося над тим, за що сьогодні можемо бути вдячними, або ведення щоденника, де записуємо свої цілі та наміри. Подібні дії допомагають не лише структурувати думки, а й розвивати емоційну стійкість.

Незалежна експертиза встановила, що ринкова вартість прав на зазначений земельний масив перевищувала 15 мільйонів гривень. Таким чином, різниця між фактичною сумою оформлення та ринковою оцінкою становить понад 300 разів. Потенційні втрати для територіальної громади оцінюються більш ніж у 10 мільйонів гривень.

У матеріалах слідства згадуються представники органів місцевого самоврядування, співробітники Держгеокадастру та представники бізнес-структур. Правоохоронці припускають, що дії могли бути частиною узгодженої схеми, яка дозволила оформити стратегічно важливий земельний актив за заниженою вартістю.

Земля є одним із ключових ресурсів для громад, адже саме від її використання залежать надходження від оренди, податків та інвестиційні можливості регіону. У разі підтвердження фактів умисного заниження вартості мова може йти не лише про службову недбалість, а й про завдання значних збитків громаді.

За інформацією з правоохоронних джерел, у межах розслідування можливе оголошення нової підозри Сергію Тарасову. Водночас остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Ситуація з 1500 гектарами стала показовою для оцінки того, наскільки ефективно система здатна захищати комунальну власність та інтереси громад від потенційних зловживань у земельній сфері.

Ситуація у Дніпрі продовжує загострюватися через скандальний випадок, пов’язаний з народним депутатом Олегом Тищенком. Правоохоронні органи висунули йому підозру в зв'язку з незаконним позбавленням волі колишнього військовослужбовця Збройних Сил України.

Ця справа викликала значний резонанс у суспільстві та засобах масової інформації. За попередніми даними, депутат, використовуючи своє службове становище, незаконно затримав колишнього військовослужбовця, що стало підставою для розслідування з боку правоохоронців.

Громадськість активно обговорює цей інцидент, висловлюючи своє обурення та недовіру до представників влади. Багато хто вважає, що подібні дії є неприпустимими для осіб, які займають високі державні посади. Також звучать заклики до ретельного та неупередженого розслідування, щоб винні були притягнуті до відповідальності.

На даний момент офіційні особи утримуються від коментарів щодо подробиць справи, посилаючись на таємницю слідства. Водночас деякі правозахисники та активісти наголошують на необхідності забезпечення прозорості процесу, аби уникнути маніпуляцій та неправомірного тиску на учасників розслідування.

Цей випадок став ще одним випробуванням для української правової системи та суспільства в цілому, підкресливши важливість дотримання законності та прав людини. Подальший розвиток подій покаже, чи зможе правосуддя діяти об'єктивно та незалежно в цій резонансній справі.

20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Депутату повідомлено про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України).

Під час обшуків у Тищенка знайшли чимало готівки у доларах та євро (див. фото)

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Нагадаємо, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

Того ж дня у мережу потрапило відео, де видно бійку між охоронцями нардепа і цивільною особою – ним виявився колишній військовий підрозділу Kraken

Партія “Слуга народу” розглядає можливість складання мандату нардепом Тищенком після скандалу у Дніпрі.