“Укрзалізниця” втратила 140 млн через дії депутата

для чого цей текст (сайт, соцмережі, лист, презентація тощо);

яка тема;

Дружина посадовця, Олена Шайхет, задекларувала 3,4 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 64 тис. грн заробітної плати від адвокатського об’єднання «Кепіталс», а також 32,56 тис. грн соціальних виплат, зокрема допомоги внутрішньо переміщеним особам від департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Нерухомість родини включає квартиру площею 191 м² у Києві, придбану 5 січня 2024 року за 14,96 млн грн, квартиру 103,1 м² в Одесі та квартиру 48 м² у Луцьку, що належить самому Шайхету. Також задекларовано машиномісце в Києві площею 56 м² вартістю 1 млн грн.

На більшість київських об’єктів оформлено право безоплатного користування для Шайхета, його дружини та трьох дочок — Олександри, Аріни та Єви.

У 2024 році ексочільник департаменту користувався автомобілями Skoda Superb 2021 року випуску та Audi Q7 2011 року, а також задекларував причіп-платформу Niewiadow 2008 року.

Дружина володіє корпоративними правами: 90% у АО «Кепіталс» (з 2020 року) та 50% у АО «Алегіум» (набуті 29 жовтня 2025 року).

Грошові активи родини є значними. На банківських рахунках Олени Шайхет зберігається близько 746 тис. грн та 8 тис. євро в Універсал Банку, а також 27,56 млн євро у ПриватБанк. У Сергія Шайхета — 1,24 млн грн та 19,84 тис. доларів США в ПриватБанку. Крім того, готівкою дружина задекларувала 20 тис. доларів і 5 тис. євро.

У декларації відсутні відомості про кредити чи значні фінансові зобов’язання. Також зазначено, що Шайхет є членом Національна асоціація адвокатів України.

Звільнення Сергія Шайхета з посади відбулося наприкінці листопада 2025 року. За його словами, він залишив посаду за власним бажанням. Водночас у публічному просторі лунають припущення про можливий зв’язок відставки з діяльністю його брата, чия компанія фігурує у справі Міндіча.

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

Російські війська здійснили новий крок у загостренні конфлікту, перекривши головну трасу, що з’єднує Покровськ з Павлоградом. Цей стратегічний шлях був важливим для забезпечення сполучення між двома прифронтовими містами, що тепер опинилися в умовах серйозного транспортного та логістичного обмеження. Актуальна ситуація, за даними карти DeepState, яка відстежує фронтову лінію, свідчить про значні зміни в зоні бойових дій.

Останні оновлення карти підтверджують, що «сіра зона», де тривають активні бойові дії, розширилася й охопила більшу частину Покровська, включаючи центральну та північну його частини. Це посилює загрозу для оборонних позицій українських сил у цьому регіоні та свідчить про подальше погіршення ситуації на передовій.

Російські підрозділи просунулися одразу на двох напрямках — південному та північно-східному від Покровська, фактично обходячи сусідній Мирноград. Відстань між «сірою зоною» навколо агломерації тепер становить менше трьох кілометрів, що створює ризик формування оточення для українських сил, які утримують позиції в районі.

Крім того, фіксується просування російських військ на території Дніпропетровської області — у напрямку села Єгорівка. Це може свідчити про спробу противника розширити зону бойових дій і посилити тиск на українські підрозділи на межі Донеччини та Дніпропетровщини.

Покровськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних вузлів на сході України. Втрата дороги на Павлоград може суттєво ускладнити постачання та евакуацію, а також посилити гуманітарну кризу серед цивільного населення, яке досі перебуває в місті.