“Укрзалізниця” втратила 140 млн через дії депутата

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.

Під час 31-го Львівського міжнародного BookForum, який відбувався у Львівському палаці мистецтв, сталася подія, що шокувала не тільки місцевих мешканців, але й шанувальників українського мистецтва в цілому. На виставці «Ілюстрації в олівці» зникла безслідно одна з найцінніших робіт — ілюстрація до поеми Ліни Костенко «Берестечко», створена видатним українським художником Сергієм Якутовичем. Цей інцидент спричинив серйозний резонанс, адже твір було надано родиною митця спеціально для цієї виставки, організованої артцентром Павла Гудімова «Я Галерея» спільно з палацом мистецтв.

Робота Якутовича, що мала величезне значення як для культурної спадщини, так і для самого фестивалю, стала об'єктом не лише культурного злочину, але й привернула увагу громадськості до проблеми безпеки мистецьких виставок. Представники артцентру та палацу мистецтв активно звернулися до відвідувачів та мешканців Львова з проханням сприяти у пошуках і поверненні краденого твору. Вони також опублікували контактний номер для тих, хто може надати будь-яку інформацію про місце перебування картини.

Свідки зазначають, що картина висіла в дерев’яній рамці на стіні в холі другого поверху Львівського палацу мистецтв. За словами мистецтвознавиці Діани Клочко, твір зник пообіді 3 жовтня.

Сергій Якутович — видатний український графік і художник, який працював над понад 160 книжковими виданнями, а також над знаковими фільмами, серед яких «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка та «Тарас Бульба» Володимира Бортка. Його твори, створені у простій техніці олівця, увійшли до історії української графіки.

4 жовтня поліція Львівщини повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом ймовірної крадіжки. Правоохоронці провели огляд місця події та розпочали розслідування за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах. Винному загрожує до восьми років позбавлення волі.

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

Вибір часу для споживання ківі може помітно змінювати самопочуття протягом дня та якість нічного відпочинку. Вранці цей фрукт діє як природний стимулятор, який допомагає швидше прокинутися, активізує роботу мозку та підтримує стабільний рівень енергії. У вечірній період ківі працює інакше — сприяє розслабленню, полегшує перехід до сну та поглиблює його фази, що особливо цінно в умовах тривалих навантажень і стресу.

Наукові дані підтверджують, що користь ківі значно ширша, ніж традиційне уявлення про нього як фрукт із високим вмістом вітамінів. Дослідження, опубліковані в European Journal of Nutrition, свідчать про те, що вміст вітаміну С у ківі перевищує показники багатьох цитрусових. Такий рівень аскорбінової кислоти забезпечує зміцнення імунної системи, підсилює захисні функції організму та допомагає ефективніше протистояти сезонним інфекціям.

Корисний ефект підтверджують і дані MDPI: ківі містять велику кількість харчових волокон, які покращують травлення, та фермент актинідин, що допомагає розщеплювати білки тваринного походження та глютен. Завдяки цьому фрукт рекомендують людям із хронічними запорами — доведено, що двох плодів на день достатньо, щоб нормалізувати роботу кишківника.

Окрему увагу привертає вплив ківі на сон. Дослідження підтверджують, що вживання двох плодів приблизно за годину до сну допомагає швидше заснути, зменшити кількість нічних пробуджень і подовжити тривалість сну. Ефект пояснюється природним вмістом серотоніну — нейромедіатора, що відповідає за регуляцію сну, а також антиоксидантами, які сприяють розслабленню нервової системи.

Таким чином, ківі може працювати як універсальний фрукт для підтримки енергійності вдень та якісного відпочинку вночі. Включення його до раціону — простий спосіб покращити самопочуття без додаткових зусиль.