Ураження російського гарнізону на буровій платформі “Сиваш”: удар по оборонних позиціях окупантів у Чорному морі

3 жовтня 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив про ухвалення рішення щодо штрафів для чотирьох компаній, які були визнані винними в узгоджених діях під час участі у державних закупівлях. В результаті цих змов було оштрафовано підприємства на загальну суму понад 19 мільйонів гривень. Згідно з інформацією, наданою пресслужбою відомства, рішення було ухвалено 2 жовтня, а інциденти стосувалися двох окремих справ про порушення конкурентного законодавства.

Перша справа була пов'язана з участю компаній ТОВ "Господар-2" та ПП "Демсей" у тендерах на будівництво насосної станції в місті Первомайськ та проведення капітального ремонту неврологічного відділення лікарні в Миколаївській області. Оцінена вартість цих тендерів перевищувала 34 мільйони гривень, що вказує на значущість цих проектів для місцевої інфраструктури та медицини. Однак, розслідування виявило, що ці компанії вступили в змову з метою обмеження конкуренції та узгодження своїх ставок, що суттєво порушує принципи добросовісної конкуренції на ринку державних закупівель.

Друге рішення стосувалося ТОВ Фармєдіс та ТОВ ДМ-Проект, які діяли узгоджено під час двох торгів щодо постачання медичних матеріалів для Державного агентства інфраструктурних проєктів України. Як встановив комітет, підприємства узгоджували свої пропозиції, що призвело до спотворення результатів закупівель. Сума штрафу для цих компаній склала понад 16 млн грн.

У результаті загальна сума накладених штрафів за дві справи перевищила 19 млн грн. В АМКУ наголосили, що такі дії порушників призводять до обмеження конкуренції, що у підсумку шкодить державним інтересам і ефективному використанню бюджетних коштів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Верещук, жодних підтверджених даних щодо масового повернення переселенців немає і бути не може. Вона звинуватила окремих чиновників і політиків у тому, що вони поширюють ці заяви для створення сенсаційних заголовків.

«Подібні заяви створюють враження, що в окупації жити краще, ніж в Україні. Це підривний і злочинний наратив, який допомагає ворогу», – заявила Верещук.

Хоча Верещук визнала, що підтримка переселенців з боку держави залишається недостатньою, вона підкреслила, що це не є основною причиною, яка могла б спонукати людей повертатися на окуповані території.

«Замість того щоб розповсюджувати недостовірну інформацію, закликаю зосередитися на реальній допомозі переселенцям», – наголосила заступниця голови ОП.

Ірина Верещук звернулася до авторів таких заяв, підкресливши, що вони своїми словами лише шкодять інформаційній безпеці України. Вона також запропонувала знаходити інші теми для привернення уваги замість спекуляцій на темі переселенців.

У великій справі, що потрясла не тільки правоохоронні органи, але й громадськість, розкрито кримінальні дії, які мали вплив на найвищі рівні влади. Директор Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Максим Кисельов, опинившись під підозрою в співпраці з ФСБ Росії, став головним героєм скандальної історії.

Спочатку він заявив про крадіжку криптовалют у великій сумі, обвинувачуючи свого колишнього партнера. Але розслідування виявило, що паспорт його колеги був використаний іншими особами, а сам Громов мав зв'язки з ФСБ Росії.

Разом із звинуваченням у крадіжці криптовалют, виходить на поверхню інформація про отримання Кисельовим великої суми грошей від ФСБ РФ. Це змушує задуматися про його зв'язки з російськими спецслужбами та можливі наслідки для національної безпеки України.

Поступово ці факти стають відомими широкій громадськості через журналістські розслідування, викликаючи глибоке занепокоєння серед громадян та владних структур. Звістки про злочини, зв'язок з іноземними спецслужбами та корупцію на найвищих рівнях держави стають предметом гострої політичної та суспільної дискусії.

Співробітництво з російськими спецслужбами в особі державного посадовця викликає серйозні питання щодо національної безпеки та вірогідності державної зради. Історія з Максимом Кисельовим стала відкриттям для суспільства, підштовхнувши до важливих розмов про боротьбу з корупцією та зовнішнім впливом на державні інституції.

Журналісти, розпочавши ретельне розслідування, виявили низку шокуючих фактів, які ставлять під сумнів чесність та чесноту високопосадовця. Зокрема, виявлено, що всі кошти, перевищуючи 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Максима Кисельова, були перераховані йому з акаунта на біржі Бінанс, зареєстрованого на паспортні дані Олега Громова-Романовського. Цей непереконливий факт доступний для перевірки в блокчейні, що робить будь-яку спробу приховати чи фальсифікувати ці дані неможливою.

За цими відкриттями розслідувачі почали досліджувати особу Олега Громова-Романовського та його зв'язки з ФСБ. До рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією, дуже схожою на Громова-Романовського, але з іншим прізвищем — Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Чи є це простим збігом, чи може це бути частиною більшої схеми, що загрожує національній безпеці України?

Подальше дослідження розгортає питання про те, за які послуги ФСБ перерахувало таку значну суму грошей топ-чиновнику Міністерства Юстиції. Цікаво також, які дії застосовувались у здійсненні таких послуг, і чи мають вони який-небудь негативний вплив на національні інтереси України.

Таким чином, ця справа вимагає негайного та об'єктивного розслідування з боку Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Ми готові співпрацювати з усіма відповідними службами, надаючи необхідну експертизу та документацію для розкриття всіх обставин цієї справи і забезпечення правосуддя.

Розслідування, проведене журналістами, виявило серйозні порушення та сумнівні дії з боку високопосадовця Міністерства Юстиції України, Максима Кисельова, та його зв'язків з російськими спецслужбами. Виявлення, що всі кошти, які надійшли на його криптогаманець, були перераховані з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані особи з підозрілими зв'язками з ФСБ, свідчить про можливий великий рівень корупції та загрозу для національної безпеки.

Додаткове розслідування повинне визначити, яким чином та за які послуги ФСБ перерахувала значну суму коштів Максиму Кисельову, а також який вплив це може мати на державні інтереси України. Необхідно вжити заходів для розкриття всіх обставин цієї справи та притягнення винних до відповідальності перед законом.

Залучення Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів для об'єктивного та швидкого розслідування є невідкладною необхідністю для забезпечення правосуддя та захисту національних інтересів України.