Ураження російського гарнізону на буровій платформі “Сиваш”: удар по оборонних позиціях окупантів у Чорному морі

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Згідно з даними організації, 46% загиблих були старшими за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей, а 76 отримали поранення.

“Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням безпілотних літальних апаратів”, — зазначається у звіті.

Моніторингова місія також зафіксувала тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення, починаючи з липня. “В останній місяць, уже третій місяць поспіль, кількість жертв серед цивільного населення була вищою, ніж у всі інші місяці, починаючи з жовтня 2022 року”, — констатували в ООН.

Переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні сталися на території, підконтрольній Україні. “Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)”, — йдеться у звіті.

Російські військові регулярно використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські регіони.

10 жовтня російська окупаційна армія здійснила атаку на Одеську область балістичними ракетами, внаслідок чого загинуло четверо людей, серед яких підліток. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки в Одеському районі було зруйновано двоповерхову будівлю, де проживали та працювали цивільні.

Ще 10 людей отримали поранення та травми, дев’ятеро з них були госпіталізовані. Серед постраждалих четверо перебувають у важкому стані.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.