Уряд розширив перелік критично важливих підприємств для бронювання працівників

Різке підвищення тарифів на заряджання електромобілів в Україні ставить власників цих авто перед непростим вибором: продовжувати користуватися електрокаром або розглядати можливість продажу через зниження економічної вигоди. Для багатьох водіїв саме низька вартість експлуатації була основним аргументом на користь електромобіля, проте нинішні зміни на ринку починають робити цю перевагу менш очевидною.

Експерти радять не приймати поспішних рішень, оскільки ринок електрокарів наразі перебуває у стані нестабільності. Ціни на авто можуть коливатися, а можливість вигідного перепродажу — бути обмеженою. За даними аналітичних агентств, частка електромобілів на українському авторинку становить приблизно 20–25%. Попри це, економічна привабливість, яка довгий час стимулювала попит, починає зменшуватися через збільшення витрат на зарядку.

Аналітик Інституту досліджень авторинку Остап Новицький зазначає, що масовий вихід власників електрокарів на вторинний ринок може мати зворотний ефект. На тлі загальної затовареності це створює ризик різкого падіння цін через надлишок пропозиції. Водночас скорочення попиту на зарядку може змусити операторів станцій переглянути тарифи в бік зниження, аби утримати клієнтів.

Окремою проблемою експерти називають можливе згортання інфраструктури. За оцінками Інституту досліджень авторинку, існує ризик скорочення кількості зарядних станцій, особливо на міжміських маршрутах, якщо нинішній рівень тарифів призведе до падіння споживання.

Президент Асоціації ринку електромобілів України Вадим Ігнатов вважає, що ситуація не є критичною і має тимчасовий характер. За його словами, навесні очікується покращення балансу на ринку електроенергії завдяки зростанню гідрогенерації та активнішій роботі сонячних електростанцій. Це може дати змогу операторам знизити темпи зростання тарифів.

На думку експерта, ціна на зарядку електрокарів зросте не вдвічі, а лише на кілька гривень за кіловат-годину, що збереже економічну доцільність експлуатації електротранспорту порівняно з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння.

В Інституті досліджень авторинку також наголошують, що нинішні труднощі не означають завершення епохи електромобілів. Український ринок уже переживав серйозні цінові та інфраструктурні шоки, пов’язані як із пальним, так і з електроенергією. За нинішніх умов продаж електрокара часто є складним і невигідним, адже попит сповільнився, а пропозиція значно перевищує його.

Ключовою перевагою для власників електромобілів залишаються можливості домашньої зарядки, а також використання швидкісних портів, які дозволяють повністю зарядити батарею за кілька годин. Саме ці фактори, на думку експертів, і надалі визначатимуть доцільність володіння електрокаром в умовах нестабільного тарифного середовища.

Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Європейської Комісії щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Мова йде про 172 мільярди євро, що зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, які стали частиною нових санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на її агресію. Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів.

Це заявлення стало суттєвим розворотом у політиці Німеччини, яка раніше активно блокувала будь-які спроби використовувати заморожені активи Росії на користь України. Відмова від такої політики відображає зміни у ставленні Берліна до конфлікту в Україні та підвищену готовність до активнішого залучення в міжнародні ініціативи для підтримки української економіки.

Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

«Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.