Четвер, 16 Липня, 2026

Уряд спростив механізм компенсацій для бізнесу, постраждалого від війни

Важливі новини

Долар наближається до психологічної позначки у 45 гривень: українці занепокоєні

У суспільстві України знову загострилися розмови про можливе зростання...

Юнаки в 17 років зобов’язані ставати на військовий облік

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з текстом проєкту, з 1 січня до 31 липня громадяни, яким у рік взяття на облік виповнюється 17 років, мають пройти електронну ідентифікацію персональних даних в Електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Або особисто з’явитися до ТЦК з переліком документів, встановлених Міноборони.

Для неявки можливі лише такі причини: хвороба, перешкода стихійного характеру, проживання на тимчасово окупованих територіях або території бойових дій, а також «інші обставини» (перелік не уточнено).

Також у цьому проєкті йдеться про те, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, за їхньою заявою братимуться на військовий облік призовників. А після проходження базової військової служби їх братимуть на військовий облік військовозобов’язаних.

Атака безпілотника в Запоріжжі: жертви серед мирного населення

8 червня в Запоріжжі стався жахливий інцидент, коли російські...

На Полтавщині судитимуть жінку за жорстоку смерть немовляти

Полтавська обласна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у справі про умисне вбивство новонародженої дитини. Обвинувачуваною є 34-річна жителька Миргородського району, багатодітна мати, яка навмисно позбавила життя свого щойно народженого сина. Згідно з даними слідства, трагедія сталася 31 січня 2024 року. Жінка народила вдома, без будь-якої медичної допомоги. Після пологів вона самостійно розірвала пуповину, а […]

Службове житло, занижені оцінки майна та дорогоцінні придбання: що відомо про статки керівника житомирської поліції

Начальник поліції Житомирської області Олександр Ковтун опинився у центрі уваги через значні розбіжності між задекларованими доходами його родини та реальною вартістю їхнього майна. Аналіз даних з декларації посадовця та відкритих реєстрів свідчить про низку невідповідностей, які викликають запитання щодо прозорості походження активів.

Одним із ключових фактів є отримання Ковтуном службової квартири в Києві. У лютому 2024 року, коли він ще керував управлінням дізнання Національної поліції, йому було надано житло загальною площею 89,4 квадратного метра. Така нерухомість у столиці традиційно має високу ринкову вартість, однак у задекларованих документах оцінка цього об’єкта виглядає суттєво нижчою, ніж середні показники по ринку. Це вже спричинило дискусії про можливу занижену вартість, яка не відображає реальної ціни квартири такого класу та параметрів.

Другий син, Денис Ковтун, також прописаний у цьому столичному житлі. Торік він проживав у гуртожитку Національної академії внутрішніх справ у Віті-Поштовій, де навчається на другому курсі безплатно, як курсант державного закладу.

Після призначення начальником поліції Житомирської області у листопаді 2024 року, Ковтун почав орендувати окрему квартиру площею 58,9 квадратного метра в Оліївці, неподалік Житомира. Орендодавцем виступає місцевий підприємець Дмитро Герасимчук, який пов’язаний із низкою бізнесів у регіоні — від виробництва військової техніки до торгівлі будматеріалами та діяльності громадського формування “Корпус охорони Полісся”.

Декларація Ковтуна містить і корисну інформацію про рухоме майно. Ще у 2020 році він придбав Hyundai Avante 2017 року випуску за 210 тисяч гривень, хоча ринкова вартість аналогічної моделі нині становить щонайменше 400 тисяч. Його дружина минулого року стала власницею Toyota RAV-4 Hybrid 2021 року за 1,9 мільйона гривень. За офіційними доходами це майже сім її річних зарплат.

Фінансові надходження начальника поліції за 2024 рік склали понад 1,2 мільйона гривень зарплати, а також 7,2 тисячі гривень соціальної допомоги та 50 тисяч гривень від продажу мотоцикла BAJAJ BOXER BM 150. Дещо раніше сам Ковтун оцінював його значно дешевше — менше ніж у 30 тисяч гривень.

Його дружина, Людмила Ковтун, яка працює у столичній дитячій лікарні, отримала 292 тисячі гривень зарплати та 460 тисяч гривень від продажу автомобіля KIA CEED. Водночас у декларації Ковтун раніше вказував вартість цього авто на рівні 189 тисяч гривень — удвічі нижче фактичної суми продажу.

Готівкові заощадження подружжя задекларовані як спільна власність. Родина тримає вдома 175 тисяч гривень, 35 тисяч доларів і 15 тисяч євро. На банківських рахунках начальник поліції має 53 тисячі гривень та 1 250 доларів, його дружина — 90 тисяч гривень і близько 200 доларів. Син Денис задекларував 18 тисяч гривень на рахунках. Загальні заощадження родини сягають 2,6 мільйона гривень.

Дані викликають питання щодо способу придбання дорогих авто, співвідношення доходів і витрат, а також щодо заниження вартості майна, яке Ковтун і члени його родини продавали останніми роками. Усе це може свідчити про ухилення від оподаткування або приховування реальних фінансових потоків.

Кабінет Міністрів України ухвалив нові зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, які суттєво полегшать процес отримання компенсацій для підприємств, що зазнали збитків внаслідок агресії з боку Росії. Оновлені правила стосуються відшкодування шкоди за знищене чи пошкоджене майно, а також компенсацій страхових премій. Серед основних нововведень — можливість підтвердження завданих збитків на основі висновку судового експерта, ліквідація ряду бюрократичних процедур та продовження термінів подання заявок.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомило, що ці зміни спрямовані на підвищення доступності державної програми для підприємств, які продовжують діяльність в умовах війни. Очікується, що нові правила дозволять бізнесу швидше отримувати фінансову підтримку, відновлювати виробництво, зберігати робочі місця і підтримувати економічну активність, навіть у найбільш постраждалих регіонах.

Олексій Соболев, міністр економіки, зазначив, що метою змін є скорочення часу між отриманням збитків і отриманням державної допомоги. Він акцентував, що нововведення допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення своєї діяльності.

Зокрема, розширено перелік документів, які можна використовувати для підтвердження розміру збитків. Раніше компаніям доводилося замовляти окремий звіт незалежного оцінювача, навіть якщо результати судової експертизи були вже доступні. Тепер уряд дозволив враховувати висновки судових експертів, що суттєво спростить процес і усуне дублювання.

Також змінено порядок подання заявок для підприємств, що знаходяться у прифронтових зонах. Раніше бізнесмени мусили подавати окремі заяви на кожне пошкоджене майно, що призводило до значного навантаження. Тепер можна подати одну зведену заяву, що охоплює всі пошкодження.

Ще одним важливим нововведенням є зміна процедури подання документів на відшкодування. Тепер підприємства можуть звертатися за компенсацією відразу після збору необхідних документів, що пришвидшить процес. Крім того, були уточнені категорії майна, що підпадає під програму, зокрема транспортні засоби вже не належать до виробничого обладнання.

Система взаємодії державних компенсацій зі страховими виплатами також зазнала змін. Якщо підприємство отримало страхове відшкодування перед державною допомогою, сума останньої буде зменшена на відповідну суму. Це дозволить уникнути подвійної компенсації.

У Мінекономіки також повідомили про нові терміни для подачі заявок на компенсацію страхових премій. Відтепер підприємства можуть подати заявку на відшкодування через 31 день після укладення договору страхування і протягом 30 днів після його завершення.

Зміни також торкнулися вимог до майна: підприємства більше не повинні доводити, що застраховане майно використовується у їхній основній діяльності. Тепер достатньо підтвердити право власності.

Крім того, змінився порядок розрахунку граничної суми державної компенсації, яка тепер визначатиметься за датою укладення договору страхування.

Державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу була запроваджена 1 січня 2026 року з метою стимулювання підприємств до страхування своїх активів. На даний момент вже погоджено 139 заявок на компенсацію за пошкоджене або знищене майно на загальну суму 2,67 мільярда гривень.

Уряд продовжує вдосконалювати механізми підтримки бізнесу в умовах війни, особливо для компаній, які зазнають руйнувань, але продовжують працювати. Сподіваємося, що ухвалені зміни підвищать ефективність програми, спростять бюрократичні процедури та прискорять виплати, що допоможе українському бізнесу відновитися після наслідків війни.

Останні новини