Вівторок, 1 Вересня, 2026

Уряд України зміцнює безпеку критичної інфраструктури

Важливі новини

Ексдепутат ОПЗЖ Рябко може очолити всю психіатричну систему Харківщини

У Харківській області розгортається процес централізації медичних установ, який може призвести до концентрації всієї психіатричної та наркологічної інфраструктури регіону в руках однієї особи — колишнього депутата від ОПЗЖ Володимира Рябка. Про це повідомив військовослужбовець і журналіст Павло Федосенко. Обласна рада формує ліквідаційні комісії для приєднання Обласної наркологічної лікарні та Обласного психоневрологічного диспансеру №3 до психіатричної […]

У Рівненській області зводять лікувально-реабілітаційний корпус для ветеранів та переселенців за рекордні терміни

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 4 грудня уклав договір із приватним підприємством «Модена» на завершення будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань. Вартість контракту становить 158,19 млн грн, а термін виконання робіт встановлено у рекордні 26 днів — до кінця грудня. Проєкт передбачає завершення корпусу для Комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» на вулиці Деражненській, 39, будівництво якого розпочалося ще у 2023 році.

За інформацією Департаменту, швидке зведення об’єкта забезпечить ветеранам війни та переселенцям доступ до сучасних медичних та реабілітаційних послуг уже на початку наступного року. Новий корпус буде обладнаний сучасним лікувальним обладнанням, кімнатами для фізичної терапії, зоной відновлення та іншими необхідними приміщеннями для комплексної реабілітації.

Загалом із ПП «Модена» на цьому об’єкті укладено вже чотири договори на суму 1,33 млрд грн. У 2023 році компанія отримала 434,65 млн грн, у 2024 році — 300,88 млн грн, на 2025 рік заплановано ще 437,18 млн грн, а нинішній договір становить 158,19 млн грн. За даними порталу Spending, станом на сьогодні за виконані роботи вже сплачено 913,75 млн грн.

Фінансування будівництва здійснюється коштом програми Ukraine Facility. Коригування проєктної документації виконувало ТОВ «Топ Гіп», а позитивний експертний висновок надало ТОВ «Проексп».

Водночас аналіз кошторису викликав запитання у аналітиків та експертів. Зокрема, електронні замки для шаф Mifare, DESfire Standart закупили по 12 076 грн за одиницю, хоча на ринку доступні аналоги, дешевші у 7–9 разів. Сендвіч-панелі невідомого виробника закладені по 6 480 грн за квадратний метр, тоді як продукція українських виробників коштує від 999 до 2 015 грн. Алюмінієві композитні панелі класу горючості НГ врахували по 7 507 грн за квадратний метр, попри те що імпортні аналоги продаються за 1 377–2 338 грн.

Окрему увагу привертає медичне обладнання. Наркозно-дихальний апарат для кабінету МРТ придбали за 3,48 млн грн, хоча аналогічне обладнання бельгійського виробництва коштує близько 2,29 млн грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати 12 млн грн.

Також у кошторисі середню зарплату робітника визначили на рівні 23 900 грн. Водночас середня заробітна плата у будівельній галузі Рівного, за ринковими оцінками, становить близько 28 000 грн, а оптимальний рівень сягає 40 000 грн. Експерти зазначають, що така різниця може створювати ризики виплати зарплат у тіні за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на матеріали.

Тендер відбувся без конкуренції. Для участі у закупівлі вимагалося мати щонайменше 40 працівників та досвід виконання аналогічних договорів протягом останніх трьох років.

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА очолює Андрій Ярусевич, уповноваженою особою з публічних закупівель є Вікторія Ковтунович, а головою Рівненської ОДА — Олександр Коваль. ПП «Модена» зареєстроване в селі Олександрія Рівненської області, власником і керівником компанії є Олександр Кучерук.

За даними публічних закупівель, з 2017 року «Модена» отримала державних підрядів на суму 2,22 млрд грн, причому найбільші контракти компанія укладала саме з нинішнім замовником.

Український суд вирішив: Успенський собор повертається державі

Український суд повернув Успенський собор державі: що це означає? Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Суд визнав передачу собору церкві незаконною через його статус пам’ятки культурної спадщини. Прокурори надали докази незаконності цього рішення та суд визнав його недійсним, а також скасував реєстрацію права власності на цю пам’ятку. Вартість собору становить понад 8,5 мільйонів гривень, і тепер він повертається у державну власність. Це рішення має велике значення для Української Православної Церкви та місцевої громади, адже собор є важливим культурним об'єктом і місцем богослужінь.

Український суд виніс рішення про повернення Успенського собору у Каневі у державну власність після того, як визнав передачу цієї пам'ятки Українській Православній Церкві Московського патріархату незаконною. Прокурори надали докази порушення законодавства, а суд скасував реєстрацію права власності на собор, визнавши рішення виконкому міської ради недійсним. Це рішення має важливе значення для збереження культурної спадщини та прав законних власників цієї пам'ятки, і воно підтверджує важливість дотримання закону в сфері охорони історичних об'єктів.

Україна планує перенести виробництво ракет “Фламінго” на територію ЄС

За інформацією джерел, після знищення цехів зі збору ракет “Фламінго” український Офіс Президента ухвалив рішення перенести виробництво на територію країн Європейського Союзу. Причиною стали постійні витоки інформації — у керівництві дійшли висновку, що в Україні всі кардинали, задіяні у процесі, швидко потрапляють у поле зору російських спецслужб. Саме ці контакти, за словами співрозмовників, неодноразово призводили […]

Керівнику департаменту КМДА повідомлено про підозру через збитки для бюджету Києва

Правоохоронці оголосили про підозру Володимиру Репіку, керівнику одного з департаментів Київської міської державної адміністрації, у завданні значних фінансових збитків столиці. Йому інкримінують причетність до випуску облігацій місцевої позики, які виявилися економічно необґрунтованими, що призвело до втрати понад 581 мільйона гривень із міського бюджету.

За інформацією Національної поліції, дії посадовця кваліфікуються як порушення фінансової дисципліни та зловживання службовим становищем, що завдало шкоди економічній стабільності Києва. Слідчі відзначають, що розслідування триває, а підозрюваний наразі співпрацює зі слідством.

За даними слідства, 53-річний посадовець протягом кількох років ініціював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій, попри те, що бюджет міста мав достатній обсяг власних коштів. У результаті Київ залучав кредитні ресурси та сплачував значні суми відсотків, що призвело до безпідставних витрат бюджету.

Слідство встановило, що у період з 2020 по 2023 роки департамент здійснив випуск облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Залучені кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

Водночас, за інформацією правоохоронців, у цей період бюджет Києва був профіцитним — доходи перевищували видатки, дефіциту не існувало, а реальної необхідності у додаткових фінансових ресурсах не було. Відсутність запозичень, як зазначають у поліції, не вплинула б на реалізацію міських програм, що фінансуються з бюджету розвитку.

Незважаючи на це, місто продовжувало сплачувати відсотки за облігаціями, що призвело до економічно необґрунтованих витрат. Згідно з висновками експертів, дії посадовця завдали територіальній громаді Києва збитків на суму понад 581 мільйон гривень.

Володимиру Репіку повідомлено про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також штраф до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Київській міській державній адміністрації повідомили, що зранку 23 січня правоохоронці проводять слідчі дії. Спочатку обшуки відбувалися за місцем проживання директора департаменту, після чого — у його службових кабінетах. За результатами дій складено процесуальні документи, а всі запитувані матеріали були надані слідству.

Водночас у департаменті заявили, що вважають кримінальне провадження безпідставним і політично вмотивованим. Там наголосили на готовності співпрацювати зі слідством і відстоювати правомірність своїх дій у правовому полі.

Кабінет Міністрів України ухвалив нову постанову, яка значно розширює повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) в контексті захисту критично важливих об'єктів. Це рішення передбачає внесення змін до експериментального проєкту, що стосується безпеки стратегічних об'єктів, які мають вирішальне значення для енергетичного сектору, транспорту і життєзабезпечення країни.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони, ДССТ тепер має статус замовника робіт, пов'язаних із будівництвом, реконструкцією, а також капітальним і поточним ремонтом. Це означає, що служба отримує розширені організаційні й управлінські функції у реалізації проєктів, спрямованих на захист ключових для держави об'єктів.

Постанова охоплює кілька важливих напрямів, зокрема паливно-енергетичний сектор, який залишається вразливим до атак у контексті повномасштабної війни, а також залізничний транспорт, що є частиною транспортної системи і системи життєзабезпечення. Ці об'єкти є критично важливими для стабільного функціонування міст і регіонів України.

Серед основних нововведень, які запроваджує постанова, є право ДССТ не лише координувати роботи, але й задіяти власні підрозділи для виконання будівельних і ремонтних робіт у різних регіонах. Таке залучення відбуватиметься за рішенням Міністерства оборони, що дозволить швидше реагувати на потреби в укріпленні та відновленні інфраструктурних об'єктів у умовах воєнних загроз.

Міністерство оборони наголошує, що ухвалене рішення спрямоване на підвищення ефективності та швидкості реалізації інженерних проєктів, що стосуються безпеки. Це охоплює як нове будівництво захисних споруд, так і модернізацію існуючих об'єктів. Центральзація функцій замовника в межах ДССТ має на меті зменшити бюрократію та пришвидшити процес прийняття рішень на місцях.

Ця ініціатива є частиною загальної стратегії держави щодо формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури, яка передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів для відновлення, зміцнення та оперативного захисту об'єктів, що є ключовими для енергетичної безпеки та транспортної системи України.

Державна спеціальна служба транспорту вже реалізує практичні заходи у сфері захисту інфраструктури. Наприклад, за дорученням Міністерства оборони, підрозділи ДССТ встановлюють понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на важливих транспортних маршрутах у Донецькій області, що є прикладом інженерного посилення безпеки логістичних шляхів.

Таким чином, нові повноваження ДССТ дозволять створити більш узгоджену модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, об'єднуючи планування, будівництво та виконання робіт в рамках однієї структури. Це, на думку уряду, має зміцнити енергетичні та транспортні системи України в умовах війни та зростаючих безпекових ризиків.

Останні новини