USAID можливо фінансувало партію Путіна «Єдина Росія»

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. "Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій", — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.

Україна вивчає можливість активного втручання проти російських військ у 2025 році, але з важливими умовами. Згідно з даними французької газети Le Figaro, українська влада розглядає отримання зенітно-ракетних комплексів SAMPT, що є сучасними відносинами з Patriot, але мають обмежену кількість ракет Aster 30. Французькі військові експерти підкреслюють, що перемогу здобуде та сторона, яка зможе першою мобілізувати значні сили. Проте, обидві сторони утримуються від радикальних дій. Журналісти зауважують, що в Україні спостерігається втома суспільства від війни. Тим часом кремлівський режим уникає непопулярних рішень, щоб уникнути внутрішньої опозиції. Головнокомандувач Збройних Сил України, Олександр Сирський, заявив, що українські війська планують переходити до контрнаступу, коли російська військова кампанія стане неефективною. Проте основною метою залишається стримування російського наступу, запобігання втрат територій та завдання значних втрат противнику. За даними видання The Sunday Times, Велика Британія радить Україні перейти до оборони у 2024 році, зупинившись на деяких критичних позиціях на сході. Міністр оборони Великої Британії, Грант Шаппс, та головнокомандувач Збройних Сил, Ентоні Радакін, висловили таку рекомендацію під час зустрічі з президентом України, Володимиром Зеленським. Проте чи прийме Зеленський цю пропозицію, залишається невідомим.

Україна активно розглядає можливість контрнаступу проти російських військ у 2025 році, проте залежно від отримання важливого військового обладнання та з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів. Військові експерти вказують на необхідність мобілізації значних сил для досягнення перемоги в конфлікті. Однак спостерігається втома суспільства від війни та уникнення непопулярних рішень як з боку української, так і з боку російської сторін. Українські військові планують переходити до контрнаступу, якщо російська військова кампанія стане неефективною, але головною метою залишається запобігання втрат територій та завдання значних втрат противнику. Рекомендація Великої Британії про перехід до оборони підтримується в ряді міжнародних контактів, але остаточне рішення залишається на уряді та керівництві України.

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.