Усик та Ф’юрі зустрілися перед реваншем

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це свідчать дані моніторингу ринку, опубліковані delo.ua.

За прогнозами експертів, впродовж тижня, що завершується 24 листопада, ціни на бензин в Україні не зазнають значних змін.

Зазначається, що зазвичай попит на пальне перед святами зростає на 5-10% порівняно з попередніми місяцями, однак цього року споживчий попит буде нижчим, тому зростання ціни на 10% очікується тільки в разі непередбачених факторів. Водночас водії можуть скористатися знижками, що пропонують деякі мережі АЗС, оскільки акційні пропозиції у вихідні стали регулярною практикою для паливного ритейлу.

Попри це, ця ситуація може стати проблемою для операторів АЗС, оскільки звичка заправлятися в вихідні дні може призвести до відсутності клієнтів у будні.

За даними Консалтингової групи “А-95”, 18 листопада українські АЗС продавали бензин А-95 у середньому по 55,66 грн/л, що на 1 коп. нижче за попередній показник (15 листопада). Втім, востаннє вартість ресурсу виходила за межі 55,75 грн/л 24 жовтня, а тому такі зміни можна назвати не більш ніж незначними коливаннями.

Найдешевші ціни на бензин А-95 спостерігаються на таких АЗС, як “Маркет” (52,99 грн/л), “Чинник” (53 грн/л) і “Укр-Петроль” (53,03 грн/л).

Перша леді України Олена Зеленська в своєму інтерв’ю британському виданню The Times поділилася глибокими роздумами про важкі реалії життя українців в умовах війни. Вона звернула увагу на те, як значущі звичайні аспекти життя, які тривають попри все — навчання дітей, боротьба за їхнє безпечне майбутнє і незламне прагнення до нормальності. Важливою темою інтерв’ю стала і тема освіти. Олена Зеленська підкреслила, що діти продовжують навчатися навіть під час обстрілів, і їхнє право на освіту не можна позбавити, навіть коли ворог намагається знищити інфраструктуру країни.

На сторінці Instagram першої леді з’явились фото, зроблені під час цієї важливої бесіди, на яких відображено її звичайний день, наповнений відданістю і мужністю. Вона зауважила, що для іноземців, які відвідують Україну, контраст між щоденними обстрілами і звичним міським життям завжди стає шоком. Однак саме така є реальність українців — війна продовжується, але вони вірять у перемогу і намагаються жити звичним життям, незважаючи на всі труднощі.

«Контраст між обстрілами та життям великого міста завжди вражає іноземних журналістів. Але українське життя в умовах оборони країни має обидва ці боки, і лише той, хто розділив цей досвід з українцями, може хоч трохи зрозуміти, як це — після чергової російської атаки йти на роботу», — написала перша леді.

Журналістка The Times відвідала 5-й Саміт перших леді та джентльменів, який нещодавно відбувся у Києві. Попри загрозу обстрілів і повітряні тривоги, захід відвідали представники з багатьох країн. Олена Зеленська зазначила, що така підтримка є надзвичайно важливою. Під час інтерв’ю Зеленська розповіла, яким є сьогодні навчальний процес в українських школах. У деяких регіонах діти навчаються дистанційно, а в інших — у підземних укриттях. Особливу увагу вона приділила питанню незаконно вивезених Росією українських дітей, за повернення яких Україна продовжує активну боротьбу.

На інтерв’ю Олена Зеленська з’явилася у стриманому діловому образі. Вона була одягнена в чорний костюм, що складався зі штанів і жакета на запах, доповнений чорним поясом-шнурком. Образ завершували чорні туфлі, золота брошка у формі тризуба на лацкані та лаконічні сережки. Волосся було укладене з боковим проділом, а макіяж виконано в ніжних натуральних відтінках.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.