В Держрезерв зайшла чиновниця Наталія Кічук (Матусевич) з сумнівною репутацією

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Скандал навколо українських посадовців, які володіють нерухомістю в Дубаї, продовжує наростати. За даними міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, виявлено, що декілька високопосадовців, у тому числі представники Кабінету Міністрів, КМДА та оборонного підприємства, володіють розкішною власністю в цьому ексклюзивному місті. Щоб ухилитися від обов'язку зазначення цих активів у своїх деклараціях, вони передали право власності на ім'я своїх дружин. Проте, розслідування журналістів з проєкту “Схеми” розкрило цю схему, виявивши імена посадовців. Один з них — Віталій Коблош, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики уряду України, чиє ім'я пов'язане з готелем Wyndham Dubai Marina. Виявилося, що його дружина, Наталя, придбала один з великих номерів у цьому готелі у 2018 році за 331 тисячу доларів. Коблош стверджує, що не був проінформований про цю нерухомість. Ще один посадовець, Віктор Перепелиця, керівник бюро підприємства науково-виробничого комплексу “Іскра”, також має апартаменти в Дубаї, проте вони не згадані у його деклараціях за останні роки. Третій посадовець, Дмитро Рахматуллін, виконувач обов'язків очільника автотранспортного підприємства КМДА, придбав 16 квартир в Дубаї на суму 14,5 мільйона доларів, проте ця інформація також відсутня у його деклараціях. Ці дії посадовців є порушенням антикорупційного законодавства та можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність. Дружина Віктора Перепелиці володіє апартаментами у хмарочосі “Burj Vista Tower 1” в Дубаї від лютого 2014 року. Згідно з документами, ця нерухомість площею 84 квадратних метри оцінюється у 430 тисяч доларів. Проте у декларації посадовця вона не фігурує, так само як і дохід від оренди, який з 2018 року перевищив 154 тисячі доларів. У відповідь на запитання журналістів, Віктор Перепелиця стверджує, що не має поняття про наявність цієї нерухомості у своєї дружини. Його дружина, Ольга, також відкидає будь-який зв'язок із цією власністю. За словами їхньої дочки, вона придбала апартаменти в Дубаї за довіреністю від матері, вклавши власні кошти та не повідомивши батьків. “Моєї мами тут ніколи не було. Я купила це сама, без її знання. Я просто записала це на маму, оскільки у мене була повна довіреність на неї”, – розповіла Ольга Перепелиця.

Справа про володіння нерухомістю в Дубаї знову стала топ-темою в українському суспільстві. На цей раз у центрі уваги опинився голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії, Дмитро Рахматуллін. За даними, що надійшли від міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, він став власником нерухомості ще у 2009 році, коли придбав право власності на 16 квартир у хмарочосі “Ferretti Luxury Beach Residence” поруч з островом Джебель Алі. Однак ця будівля так і не була завершена, а Рахматуллін заперечує своє володіння цією нерухомістю, стверджуючи, що не має жодного майна, яке потребує декларування. Відповідно до його заяв, на момент придбання квартир він працював у приватній компанії в арабо-африканському регіоні, і лише з 2015 року обіймав посади у Києві, проте так і не зазначав цю власність у своїй декларації.

Нещодавно журналісти проєкту “Схеми” виявили, що нерухомість у житлових комплексах Дубая належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам. Зокрема, екс-міністр екології часів Януковича Микола Злочевський, екс-президент “Мотор Січі” В’ячеслав Богуслаєв, лобіст концерну “ЄДАПС” та екс-регіонал Василь Грицак, колишній суддя Артур Ємельянов та екс-заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов.

За дослідженням, голова Київського районного суду Одеси Сергій Чванкін, у своїй декларації не згадував про апартаменти у Маямі, що належать компанії його дружини у США, хоча нерухомість була придбана у березні 2023 року, а в декларації за 2022 рік зазначив лише 9,7 мільйонів гривень доходу.

• Українські посадовці, зокрема голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії Дмитро Рахматуллін, володіють нерухомістю в Дубаї, проте відмовляються визнавати своє володіння, наводячи різні аргументи для виправдання.

• Розслідування журналістів також виявило, що нерухомість в Дубаї належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам.

• Ці випадки підштовхують до серйозного обговорення щодо прозорості та етичності у діяльності українських чиновників, а також до посилення контролю за їх деклараціями та майновим станом.

• Недекларована нерухомість за кордоном може свідчити про можливі порушення антикорупційного законодавства та потребує детального розслідування та відповідальності перед законом.

Беатриса Греченюк: Принцеса Закарпаття, Що Підкорила Королівські Розкоші

Беатриса Миколаївна Греченюк, несучи у своїй ДНК гордість сім'ї і талант успішної дочки, стоїть на перехресті двох світів — світу простого селянина і світу королівських прикрас. Її життя — це витончене поєднання розкішної аристократичності та прозорої працьовитості, яка стала основою багатства її батька, Миколи Греченюка.

У своїх замислах та мріях Беатриса подібна на свою імпозантну родичку, принцесу Беатріс з Великої Британії. Вона перетворює село Підвиноградів у справжній королівський замок, який здатен зігріти серця своїми мармуровими стінами та арочними вікнами. Не оминула увагою і пафосну ромську частину міста, що збудована на рівні з найвидатнішими резиденціями світу. Велич та багатство Підвиноградіва порівнюють з київською Конча-Заспою та підмосковною Рубльовкою, а розкішність його образу здатна зачарувати кожного, хто ступить на його благородну територію.

Микола Греченюк, колишній сільський депутат, став втіленням успіху для селянського середовища, здійснивший неймовірний стрибок у світ королівських розкошей. Його перемоги в державних тендерах стали легендою, а фірма ФОП Греченюка перетворилася на символ благополуччя та успіху в Закарпатті. Він, подібно до казкового лицаря, виборов тендери на капітальний ремонт доріг та прибирання снігу, даруючи затишок та безпеку місцевому населенню.

Своєю трудовою працею та пильною увагою до деталей він здобув довіру та повагу, яка стала основою для його фінансових успіхів та відкриття дороги до королівських розкошей для його доньки. І хоча їхнє життя може здатися казковим, воно пронизане працьовитістю, вірою в себе та безмежними можливостями, які вони створюють для себе та свого оточення.

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. За даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є власником автобізнесу та, за словами, невдало спробував балотуватися від партії «Рідне Закарпаття» в Мукачевому. У червні 2022 року, коли загострення війни Росії проти України драматично посилилося, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для сина Андрія перепустку на виїзд за кордон на термін трьох місяців. Згадувалося, що Андрій Петьовка, схоже, був волонтером від Благодійного фонду «Наша паляниця». У списку осіб, для яких Василь Петьовка просив дозвіл, також фігурував його сват Микола Греченюк. З приводу цього Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після завірень, що як син, так і сват повернулися в Україну з волонтерською місією, НАЗК припинило переслідування щодо нього. У липні 2022 року, коли були дійсні вищезазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку, і, можливо, саме тоді батько та чоловік просили дозвіл на виїзд за кордон, можливо, для закупівлі подарунків на родинне свято. Однак у вересні 2023 року, як свідчать її пости в Instagram, Беатриса відправилася в Італію. І не просто в якийсь готель, а в справжній палац. Представники Закарпаття завжди вражали своїм бажанням до розкішів, позолоти та інших примх. Але те, що можна побачити на її сторінках у соціальних мережах, навряд чи залишить байдужими найвідоміших світських левиць світу. Варто задуматися, чи все це багатство не набуте за рахунок контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область. Відомо, що саме Закарпаття є лідером серед областей України за поставками незадекларованих товарів.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків.

По-перше, стаття розкриває складну мережу зв'язків та впливів в Закарпатській області, де особи з політично-бізнесових сімей володіють значними ресурсами та впливом.

По-друге, вона відображає проблему корупції та використання політичного впливу для особистих цілей, як це було з намаганням отримати перепустки за кордон для членів впливових родин за підтримки влади.

По-третє, стаття ставить під сумнів джерела походження розкішних майнових активів та подорожей осіб, що показують їх у соціальних мережах, інсинуючи можливе зв'язок з контрабандою та іншими сумнівними діями.

Отже, стаття свідчить про необхідність підвищення рівня прозорості та боротьби з корупцією в українському суспільстві, а також про важливість створення ефективних механізмів контролю за діяльністю владних осіб та їхніх родин.