В ISW вважають, що відмова від Донеччини дозволить РФ уникнути важких боїв

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як Сформувалася Схема

В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

Процес Виведення Земель з Державного Обліку

В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

Кому Достались Ділянки?

Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

Що Чекати Далі?

Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зокрема, активіст Дмитро Карташов зазначив, що стаття на Вікіпедії про Максима Денщика та його вбивство, а також фрагмент з погрозами Денщику з боку голови ОДА Івана Федорова зазнала “насильницького редагування”. Також наразі статтю про Максима Денщика поставили на голосування до видалення.

В причетності до інциденту з видаленням сторінки Максима Денщика з Вікіпедії Дмитро Карташов звинуватив Ярослава Гришина та Івана Федорова.

Позицію Карташова підтримали інші активісти Запоріжжя. Зокрема, голова ГО “Роби своє”, що опікується ВПО Ганна Омельченко, зазначила наступне: “Те, що сталося з Максимом Денщиком, дійсно є трагедією не лише для його близьких, але й для всіх свідомих українців, які борються проти олігархічної системи та за справедливість у нашій країні. Коли людина наважується говорити правду і висвітлювати проблеми, навіть знаючи про небезпеку, вона заслуговує на те, щоб її голос не був забутий.”

Нагадуємо, юрист Запорізької міської ради Максим Денщик був застрелений кілером біля під’їзду свого дому у 11 червня 2024 року, а незадовго до смерті Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози “розправи”.

Після вбивства Максима Денщика в Запоріжжі не вводився план-перехоплення, також були зняті всі мобільні блокпости, що ускладнило пошук кілера. За інформацією наших джерел, таке розпорядження силовикам дав особисто Іван Федоров.

Пізніше Запорізькі силовики затримали перших підозрюваних у вбивстві Максима Денщика, всі вони вихідці із Мелітополя та пов’язані з Іваном Федоровим.

За інформацією наших джерел в ГУНП Запорізької області, був затриманий “водій” та встановлена особа “кілера”. Обоє вихідці з ОЗУ “Мелітопольські”, лідером якого є кримінальний авторитет Артур Горобець “Туча”.

В Мелітополі Артур Туча входив до так званого “силового блоку” нардепа Сергія Мінько та Івана Федорова. За повідомленнями ЗМІ, в Мелітополі Туча займався рекетом “під дахом” Івана Федорова, а після захоплення міста росіянами Артур Туча виїхав слідом за Федоровим до Запоріжжя.

Раніше співробітники ГУНП Запорізької області, в рамках кримінального провадження №12024080000000248 від 11 червня 2024 року, за фактом умисного вбивства Максима Денщика, провели обшуки у приміщенні ресторану “LiHoy”, в якому працював один із підозрюваних – В. Зуєв.

Ресторан “LiHoy”, згідно оперативних даних, вважався місцем постійного перебування бійців ОПГ “Мелітопольські” та “базою” Артура Тучі в Запоріжжі.

Кінцевими бенефіціарами ресторану “LiHoy” на 50% є Олександр Леховицер, в кримінальному світі більш відомий як “Ліхой”. Ще 25% належать іншому представнику кримінального світу – главі ОПГ “Арташі” Арташесу Саргсяну, та ще 25% Сапожнікову Едуарду. Юристом ОПГ “Арташі” є скандально відомий запорізький адвокат Ярослав Гришин, компанії якого регулярно виграють тендера на поставку дронів Запорізькій ОВА по завищеним цінам.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Операцію з підриву “Північних потоків” підготувала група високопоставлених українських офіцерів і бізнесменів під керівництвом Валерія Залужного. Володимир Зеленський спочатку схвалив план, але пізніше, коли ЦРУ дізналося про це і зажадало скасувати диверсію, він наказав екс-головкому припинити операцію – проте той не послухався його наказу. Таку інформацію наводить The Wall Street Journal, посилаючись на неназвані джерела.

За словами американських чиновників, з якими поспілкувався WSJ, “ЦРУ попередило офіс Зеленського про необхідність припинити операцію”. Українські джерела, зі свого боку, заявили виданню, що Зеленський дійсно “наказав Залужному припинити її – але генерал проігнорував наказ, а його команда лише підкоригувала первісний план”.

Видання поспілкувалося з чотирма високопоставленими українськими чиновниками у сфері оборони і безпеки, які або брали участь у змові, або були безпосередньо обізнані про неї. Усі вони заявили, що на той момент Київ вважав газопроводи “своєю законною метою”. Усі розпорядження щодо операції віддавалися в усній формі, щоб не залишати будь-яких доказів.

За інформацією видання, німецьке слідство тепер зосереджене на Залужному та його помічниках, а отримані результати розслідування можуть серйозно зіпсувати відносини між Києвом і Берліном. Деякі німецькі політичні лідери були готові ігнорувати докази, що вказують на Україну, побоюючись підірвати внутрішню підтримку її військових дій, однак за справу взялася політично незалежна німецька поліція.

“Атака такого масштабу – достатня причина, щоб задіяти положення НАТО про колективну оборону, але нашу критично важливу інфраструктуру знищила країна, яку ми підтримуємо масовими поставками зброї та мільярдами готівки”, – заявив виданню високопоставлений німецький чиновник, знайомий із перебігом розслідування.