В Ковельському районі викрито підпільний цех з виробництва цигарок

У Києві зоозахисники спільно з відповідними службами вилучили вовка з квартири в Оболонському районі після того, як дика тварина напала на жінку, яка її утримувала. Про інцидент повідомили у Wild Animals Rescue Center, зазначивши, що сигнал надійшов через агресивну та небезпечну поведінку хижака.

За наданою інформацією, вовк тривалий час перебував у житловому приміщенні, яке не було пристосоване для утримання дикої тварини. Відсутність належних умов, фахового догляду та простору, ймовірно, призвела до стресу й неконтрольованої поведінки тварини. Під час нападу власниця зазнала тяжких тілесних ушкоджень: у неї серйозно травмована рука та численні укуси в ділянці стегна.

Під час слідчих дій у квартирі також виявили труп лисиці. Попередньо відомо, що обох хижаків жінка придбала через інтернет та утримувала у непридатних для диких тварин умовах.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини події. Крім того, поліція планує звернутися до відповідних служб для визначення подальшого утримання інших тварин, які перебувають у квартирі.

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За словами Шмигаля, ці кошти Україна почне отримувати за рахунок заморожених російських активів. Перші 1 мільярд доларів надасть Світовий банк у вигляді безповоротного гранту з фонду FIF, який сформовано за участю США в рамках ініціативи G7. Інші 1,05 мільярда доларів будуть надані у вигляді позики під гарантії урядів Японії та Великої Британії.

Прем’єр-міністр зазначив, що Україна виконала всі необхідні умови для отримання цих коштів. Він також подякував міжнародним партнерам за підтримку у процесі економічного розвитку та відновлення країни після війни.

Ці кошти є важливим етапом у фінансовій підтримці України, особливо в контексті економічних викликів, спричинених російською агресією. Підписання угод із Світовим банком стане важливим кроком на шляху до стабілізації фінансової ситуації в країні.

14 грудня в українській традиції має особливе, багатогранне значення. У народних віруваннях ця дата здавна вважалася непростою й навіть потенційно небезпечною, однак водночас вона поєднує в собі глибокий символізм і важливі події національного масштабу. Для сучасної України цей день насамперед пов’язаний із вшануванням героїв-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

На державному рівні 14 грудня відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У цей день згадують понад пів мільйона людей, які були залучені до подолання наслідків катастрофи 1986 року. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки, часто без належного захисту, ризикуючи здоров’ям і життям, аби зупинити подальше поширення радіації та запобігти ще масштабнішим трагедіям.

У церковному календарі на 14 грудня за новим стилем припадає згадування великомучеників Аполлонія та Филимона, а за старим — пророка Наума, якого в народі пов’язували з мудрістю та навчанням. Сьогоднішня дата також є святковою для єврейської громади, адже настає Ханука — свято світла, відновлення і дива, описаного в Торі. Цей день для багатьох родин стає нагодою для спільної молитви, теплих зустрічей і продовження багатовікових традицій.

14 грудня відзначають і низку міжнародних подій. У світі сьогодні говорять про День “Роби добро”, присвячений випадковим, але щирим виявам турботи; День смажених каштанів, що асоціюється з зимовою гастрономією; День мавп, який має радше жартівливий характер; День запалених свічок і День хорового співу. У різні роки цього дня народилися такі відомі постаті, як Нострадамус, астроном Тихо Браге, британський король Георг VI, співачка Ганна Йопек та акторка Ванесса Хадженс, що робить дату цікавою і з культурно-історичного погляду.

У народній традиції 14 грудня було пов’язане з численними пересторогами. Наші предки вважали, що цього дня нечиста сила може бути особливо активною, тому намагалися зайвий раз не виходити з дому. В оселі мали підтримувати чистоту, міняти постіль, провітрювати кімнати — вважалося, що зло не проникає туди, де лад і порядок. Народні прикмети допомагали передбачити і зимову погоду: великі зграйки синиць обіцяли сильні морози, лід на річках — тривалу холодну зиму, а сніг, що випав цього дня, зазвичай лежав до весни.

До заборон 14 грудня традиційно відносили заздрість, злість та будь-які прояви нещирості — вірили, що сказана сьогодні брехня неодмінно відкриється у майбутньому. Людей застерігали бути обережними з незнайомцями, особливо з тими, хто надто наполегливо розпитує або пропонує сумнівну “допомогу”. Усе це вважалося способом уникнути неприємностей, які асоціювали з містичною сутністю дня.

Попри те, що за народними віруваннями 14 грудня мало складну репутацію, сучасне наповнення цієї дати нагадує радше про світло, вдячність і добрі вчинки. Це день пам’яті, навчання, взаємної підтримки й турботи — як у сім’ї, так і в суспільстві.