В.о. керівника Львівської митниці розкрив причини звільнення співробітниці Дриги за недопущення на роботу на $8 тисяч

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

“У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

“Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українки розпочали свій шлях із напруженої зустрічі в 1/8 фіналу, де лише на останніх секундах здолали команду Канади з мінімальною перевагою 33:32. У чвертьфіналі вони зустрілися з командою Італії — першою у світовому посіві. Завдяки злагодженій тактиці та холоднокровності наші шпажистки перемогли з рахунком 34:33.

Півфінал став ще одним тріумфом для українок: вони впевнено здолали віцечемпіонок Олімпійських ігор 2024 року, команду Франції, із рахунком 38:30. У фіналі наші спортсменки змагалися з потужною збірною Республіки Корея. Попри значні зусилля, результат зустрічі склав 34:45 на користь суперниць.

Для Олени Кривицької ця медаль стала вже 12-ю на Кубку світу, а Джоан Фейбі Бежура додала до своєї колекції шосту. Інна Бровко здобула четверту нагороду, а Анна Максименко дебютувала з першою медаллю у складі дорослої команди.

Це досягнення стало підтвердженням високого рівня української школи фехтування та командної згуртованості наших спортсменок. Минулого року українки вибороли бронзу у Ванкувері, а цьогоріч піднялися ще на одну сходинку вище.

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.