В.о. керівника Львівської митниці розкрив причини звільнення співробітниці Дриги за недопущення на роботу на $8 тисяч

З 15 вересня по 1 листопада 2023 року в Україні відбулася масштабна спецоперація під назвою «Мігрант», ініційована Державною міграційною службою України. Її основною метою стало виявлення порушників міграційного законодавства та забезпечення дотримання правил перебування іноземців на території країни. Операція охопила всі регіони України, за винятком зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, де через безпекову ситуацію проведення таких заходів було неможливим.

Протягом цього періоду в рамках операції було виявлено понад 630 нелегальних мігрантів, багато з яких перебували в Україні без належних документів або з порушенням вимог міграційних норм. Це свідчить про важливість посилення контролю за міграційними потоками, особливо в умовах складної геополітичної ситуації. Окрім виявлення нелегальних мігрантів, операція мала за мету запобігти новим порушенням у сфері трудової міграції, а також зменшити ризики пов’язані з нелегальним працевлаштуванням та соціальними виплатами, які можуть бути спрямовані на осіб, що перебувають в Україні незаконно.

За даними ДМСУ:• 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;• 85 порушників примусово видворили за межі України;• 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;• 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.

Олена Тополя, відома співачка, недавно заявила, що нарешті почала жити відповідно до власних бажань і переконань, і це рішення позначило новий етап у її житті після розлучення з Тарасом Тополею. У нещодавньому інтерв’ю артистка вперше більш відверто торкнулася теми взаємин із колишнім чоловіком, хоча й підкреслила, що не планує детально обговорювати особисте життя перед публікою.

На запитання про нинішні стосунки з Тарасом Олена відповіла прямо і без прикрас, зазначивши, що не боїться виглядати “незручною” або різкою. Вона підкреслила, що більше не відчуває потреби пояснювати свої рішення стороннім людям і не вважає це обов’язковим для суспільного сприйняття. Цей підхід демонструє прагнення співачки до внутрішньої свободи й самостійності у виборах, які визначають її життя зараз.

Найбільш неочікуваною деталлю стало зізнання про спільний зимовий відпочинок. За словами співачки, вони разом планують поїздку до Карпат разом із дітьми. Олена наголосила, що, попри завершення подружніх стосунків, вони залишаються родиною для своїх дітей і намагаються підтримувати максимально спокійну та здорову комунікацію.

Вона також додала, що і вона, і Тарас докладають зусиль, аби діти якомога легше пережили розлучення батьків. Саме це, за її словами, є головним пріоритетом для обох. Співачка зізналася, що після завершення шлюбу не відчуває образ чи злості, а лише вдячність за спільний шлях.

Раніше Олена розповідала, що під час сімейних поїздок у Карпати вони з Тарасом розподіляють обов’язки: вона доглядає за одним сином, він — за іншим, а для третьої дитини родина залучає няню. Такий підхід, за словами артистки, дозволяє зберігати баланс і спокій під час спільного відпочинку.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За версією слідства, гроші він брав від керівника вугільного підприємства на Заході України за вивезення гірничодобувного обладнання з прифронтового району з можливістю його використання.

У справі також проходять голова енергетичної компанії з Миколаївської області та керівник державного вугільного підприємства Донецької області.

Заявлено, що сприяння його затриманню надавав сам міністр енергетики.

За версією слідства, представники вугільної галузі звернулися до заступника міністра для отримання дозволу на евакуацію унікального і дефіцитного устаткування з державної шахти на покровському напрямку, де йде активний наступ РФ.

Однак чиновник зажадав гроші, за які пообіцяв керівникам держпідприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну безперешкодно передати в користування дане гірничодобувне обладнання.

До схеми він залучив спільників, через яких передавалися гроші. Вирішується питання про обрання всім чотирьом запобіжних заходів.