В Одесі судитимуть чоловіка за спробу нелегального переправлення ухилянта за кордон

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Українські командири зазначають, що новобранцям бракує базових бойових навичок і мотивації, і більшість із них піддаються паніці під час перших обстрілів. Середній вік українського солдата становить 45 років, що ускладнює виконання завдань піхоти, які вимагають витривалості та сили.

«Від 50 до 70 відсотків нових піхотинців були вбиті або поранені протягом кількох днів після початку першої ротації», – пише видання з посиланням на командирів ЗСУ.

Деякі командири Сил оборони заявляють, що з 30 бійців у підрозділі, тільки п’ятеро молодше 30 років. Відсутність досвіду та фізичної підготовки робить новобранців особливо вразливими, а через неефективну підготовку більшість навіть не знає, як правильно тримати зброю. Тренування досі проводяться в «радянському стилі», і інструктори самі часто не мають бойового досвіду. У результаті підрозділи ЗСУ стикаються зі швидкими втратами на фронті.

Командири також підкреслюють, що через постійні ротації та тиск з боку російських військ українські частини зазнають значних втрат і змушені відступати на деяких напрямках.

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

На початку 2024 року в Німеччині набув чинності новий закон про громадянство, що може відкрити нові можливості для українців, що проживають у цій країні. Згідно з інформацією, опублікованою DW, нові правила спрощують процес отримання німецького громадянства для українців. Це може бути особливо важливим для тих, хто вже довгий час мешкає і працює у Німеччині, але досі не мав можливості офіційно оформити своє громадянство.

Нові правила передбачають спрощені умови для отримання громадянства українцями, зокрема зменшення терміну проживання для отримання статусу постійного жителя, що є важливим кроком у полегшенні інтеграції іноземців у німецьке суспільство. Також відзначається можливість отримання громадянства для дітей українських громадян, які народилися в Німеччині і мають статус постійного жителя.

Новий закон відкриває двері для українців, що мріяли про стабільність і безпеку у новій країні, пропонуючи шляхи до офіційного визнання інтеграції у німецьке суспільство. Це може стати важливим кроком для багатьох українців, які прагнуть змінити своє життя та забезпечити майбутнє для себе та своїх сімей.

Діти іноземців отримуватимуть громадянство Німеччини без будь-яких додаткових умов, якщо хоча б один із батьків щонайменше п’ять років живе в країні. Це стосується лише дітей, які народяться після 27 червня 2024 року.

Претенденти на громадянство Німеччини мають, згідно з новим законом, забезпечувати себе та членів своєї сім’ї самостійно та не залежати від державних соціальних виплат. Винятки можуть бути зроблені для тих, хто нещодавно став безробітним, а попередні два роки працював щонайменше 20 місяців повний робочий день.

Ще одне обмеження стосується людей, які здійснюють “антисемітські, расистські або інші дії за мотивами, що зневажають людську гідність”. Їм відмовлять в отриманні паспорта. Також відмовлять тим, хто демонструє невизнання рівноправності чоловіків та жінок, а також багатоженцям.

Протягом десяти років після натуралізації громадянство може бути відкликане, якщо претендент обдурив у процесі отримання паспорта Німеччини або дозволив собі антисемітські дії чи заяви після натуралізації.

Понад 8 млн жителів Німеччини прожили щонайменше п’ять років у країні і, згідно з новим законом, тепер можуть претендувати на німецький паспорт, якщо відповідають усім умовам закону.

Також новий закон дозволяє отримати паспорт за прискореною процедурою лише після трьох років проживання у країні.

Умови: особливі успіхи в інтеграції чи визначні професійні досягнення. У цьому необхідно знати німецьку мову лише на рівні С1.

Також на отримання німецького паспорта через три роки можуть претендувати ті, хто одружився з громадянкою чи громадяниною Німеччини, для них додаткових умов не передбачено.

Таким чином, за новим законом перші українці, які виїхали через війну, можуть отримати німецьке громадянство вже в 2025 році.