П’ятниця, 16 Січня, 2026

В Одесі судитимуть чоловіка за спробу нелегального переправлення ухилянта за кордон

Важливі новини

В яких випадках студентів не випустять за кордон

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Право на перетин кордону під час війни мають лише студенти віком 18–22 років, які:

Для виїзду студентам необхідно мати:

З 14 вересня 2022 року введено додаткову заборону для чоловіків-студентів, які навчаються за кордоном. Їхнє право на виїзд було обмежене у рамках мобілізаційної політики, що посилило загальні обмеження на перетин кордону.

Юлія Романенко підкреслює, що порушення правил виїзду або спроба перетину кордону без відповідного пакету документів може спричинити серйозні правові наслідки. Студентам, які планують скористатися програмами академічної мобільності, важливо завчасно оформити всі документи та узгодити їх із українськими навчальними закладами та ТЦК.

Багато студентів і експертів висловлюють занепокоєння щодо обмеження прав на освіту за кордоном. Проте уряд аргументує такі заходи необхідністю підтримувати мобілізаційний резерв країни в умовах війни.

У Верховній Раді запропонували посилити покарання за ухилення від служби та незаконний перетин кордону

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 13014-1, який пропонує жорсткіші покарання для тих, хто ухиляється від мобілізації та незаконно перетинає державний кордон. Ініціатором законопроєкту виступив народний депутат Максим Павлюк, член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. За його словами, чинна судова практика, коли суди часто застосовують м’якіші покарання або звільняють від відбування покарання […]

The post У Верховній Раді запропонували посилити покарання за ухилення від служби та незаконний перетин кордону first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Масштабне перекидання російських сил через Маріуполь у напрямку Запорізької області

Через тимчасово окупований Маріуполь зафіксовано значне переміщення російської військової техніки та особового складу у бік Пологів і Гуляйполя, що свідчить про чергове посилення угруповання окупаційних військ на південному напрямку. Інформацію про це оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, який наголосив на безпрецедентних масштабах пересування техніки в межах міста.

За його даними, маріупольці помітили конвої, що рухалися чітко організованими колонами. Серед них — сім тягачів, навантажених броньованою технікою, у тому числі бойовими машинами, підготовленими до передислокації на передову. Крім того, через місто проїхали п’ятнадцять вантажівок із російськими військовими та боєкомплектом. Колону супроводжували автомобілі забезпечення та спостереження, які координували рух та контролювали його безпеку.

Андрющенко зазначив, що на техніці було помічено характерне російське маркування — «трикутник у трикутнику». Вантажівки та допоміжні автомобілі виглядали новими, не після ремонту. На його думку, це свідчить не про часткове латання втрат, а про повноцінне посилення ударного угруповання російської армії на цьому напрямку.

«Це не “латання дірок”, а повноцінне посилення. Тому говорити про “стабілізацію” під Гуляйполем поки що не варто», — наголосив він.

Аналітики DeepState підтверджують, що ситуація в Запорізькій області ускладнюється. За їхніми даними, райони Степногірська та Приморського фактично перетворюються на «сіру зону» через постійні маневри російських підрозділів та активні пошуки слабких місць в українській обороні. Окупанти намагаються обійти укріплення навколо Гуляйполя та продовжують тиск на цьому відтинку фронту.

За оцінками експертів, зафіксоване перекидання сил є найбільшою передислокацією російських військ через Маріуполь за останній рік.

Віктор Орбан виступив проти вступу України до ЄС і НАТО, запропонувавши лише “стратегічну угоду”

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

Протест у селі Іза: громада виступила проти карантину через спалах гепатиту А

Мешканці села Іза Хустського району на Закарпатті різко відреагували на рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС запровадити карантинні обмеження у зв’язку зі спалахом вірусного гепатиту А. Увечері 18 листопада місцеві жителі вийшли на акцію протесту, перекривши дорогу та вдавшись до радикальних дій — протестувальники підпалили металевий вагончик, у якому планувалося встановити карантинний блокпост.

Причиною обурення громади стало те, що обмежувальні заходи суттєво зачіпали повсякденне життя села. Зокрема, батьки школярів отримали повідомлення про переведення навчального процесу на дистанційну форму, а всі освітні заклади Ізи були тимчасово зачинені. Місцеві жителі вважали такі заходи надмірними та непродуманими, наголошуючи, що обласна влада не провела роз’яснювальної роботи та не забезпечила достатнього обговорення з громадою перед ухваленням рішення.

За словами місцевих жителів, рішення про карантин було несподіваним та не враховувало потреб громади. «Сьогодні в наше село приїхали чиновники і оголосили його непроїзним. Батькам дітей прийшли смс, що вони не мають права відвідувати школу та садочки Хуста», – повідомила учасниця протесту.

Вогонь знищив металевий вагончик та майно всередині. На місці працювали кілька екіпажів поліції та ДСНС. Водіїм радили обирати альтернативні маршрути руху.

19 листопада протест продовжився: люди знову перекрили дорогу на пішохідному переході, а школа залишалася закритою. Керівництво Хустської громади на ситуацію поки не відреагувало.

Нагадаємо, 16 листопада в Ізі зареєстрували сім підтверджених випадків гепатиту А. 17 листопада обласна комісія ухвалила низку протиепідемічних заходів, включно з дистанційним навчанням, забороною масових заходів та обмеженням в’їзду туристичних автобусів.

В Одесі перед судом постане 24-річний житель Житомира, якого обвинувачують у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаного чоловіка з України до невизнаного Придністровʼя. За даними поліції, чоловік діяв у змові з невстановленим співучасником і тепер може провести за ґратами до семи років.

Як повідомляє Нацполіція, схему спробували реалізувати через Одеську область. Усі дії координувалися за попереднім задумом. Невстановлений організатор знайшов “клієнта” в Одесі, а житомирянин — погодився стати перевізником.

Чоловік приїхав до Одеси, забрав військовозобов’язаного та повіз до прикордонного населеного пункту Подільського району. Його завданням було доправити ухилянта якомога ближче до кордону з невизнаним Придністров’ям, а також надати інструкції, як самостійно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, оминаючи прикордонників.

На під’їзді до місця призначення автомобіль зупинили поліцейські. Після затримання почалося досудове розслідування під процесуальним керівництвом Суворовської окружної прокуратури м. Одеси.

Наразі слідство завершено, а зібрані докази дозволили висунути обвинувачення за ч. 2 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон, організація та сприяння цьому за попередньою змовою.

Обвинувальний акт передано до суду. Якщо провину доведуть, чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі з додатковим покаранням — забороною обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю протягом трьох років.

Останні новини