В Одесі за 12 тисяч доларів співробітники ТЦК допомагали “відкосити” від служби

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це повідомив Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні.

Ворог завдав 78 авіаударів по позиціях українських підрозділів і мирних населених пунктах, зокрема скинувши 134 керовані авіабомби. Крім цього, дві ракети вразили цілі на підконтрольних Україні територіях. Російські війська задіяли понад 1600 дронів-камікадзе для ураження об’єктів, а також провели 112 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.

Атаки завдали значної шкоди в Харківській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях. Найбільше постраждали населені пункти в районах Харкова, Куп’янська, Торецька та Покровська, де російські війська атакували як житлові квартали, так і позиції українських захисників.

Сили оборони відбили атаки російських військ на 12 напрямках. На Куп’янському напрямку противник двічі проводив наступальні дії в районі Вовчанська. Збройні сили України зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися в районах Кучерівки, Кругляківки та Лозового.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили 15 атак, зосереджених поблизу Греківки, Невського та Білогорівки. На Сіверському напрямку наші підрозділи успішно зупинили ворожу атаку біля Верхньокам’янського.

На Торецькому напрямку російські війська за підтримки бомбардувальної авіації дев’ять разів намагалися просунутися вперед у районах Торецька, Щербинівки та Неліпівки. Сили оборони на Покровському напрямку відбили 39 атак ворога, найбільше атак було зосереджено поблизу Променя, Лисівки та Григорівки.

На Курахівському напрямку ситуація залишалася вкрай напруженою: окупанти здійснили 40 спроб прорвати оборону України в районах Іллінки, Новоселидівки, Новодмитрівки та Антонівки.

На Времівському напрямку українські захисники відбили п’ять атак біля Богоявленки та Максимівки. На Оріхівському напрямку зафіксовано один штурм в напрямку Новоандріївки, а на Придніпровському напрямку противник тричі намагався прорвати позиції ЗСУ.

На північних кордонах, зокрема у Чернігівській області, російські війська зберігають присутність та ведуть розвідку, здійснюючи обстріли українських прикордонних позицій.

Ситуація на Волинському та Поліському напрямках залишається стабільною, без ознак формування ударних угруповань противника.

Авіація та ракетні війська ЗСУ продовжують завдавати ударів по ворогу. За минулу добу українські військові завдали п’ять ударів по місцях скупчення особового складу російських військ, а також уразили станцію радіоелектронної боротьби та інші об’єкти окупантів.

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.