В Одесі затримали військового ТЦК за хабар у 500 доларів

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Недавно нам поступила інформація від джерела в Офісі Президента, що Андрій Єрмак вдруге продемонстрував свій контроль над політичними елітами та парламентом країни, проходячи скандальний законопроєкт про мобілізацію. За звітами, Офіс Президента активно використовує силові структури для тиску на еліти, які втратили свою впливовість в Україні. Закон про мобілізацію, що набуде чинності через місяць, викликає значні обговорення та неоднозначні реакції. За офіційною інформацією, опублікованою у “Голосі України”, закон набуде чинності з 18 травня. Проте деякі з його найважливіших положень стануть чинними лише через вісім місяців з моменту його публікації. Серед таких положень — вимоги щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації. Основна мета цих заходів — підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі необхідності.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, контроль над політичними процесами в Україні здійснюється через прийняття стратегічних законодавчих актів, які впливають на різні сфери життя країни. По-друге, активне використання силових структур для забезпечення підтримки влади та тиску на опозицію свідчить про складні політичні процеси в Україні. По-третє, введення закону про мобілізацію свідчить про важливість забезпечення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Ці висновки підкреслюють потребу у збалансованому та ефективному керівництві, спрямованому на захист інтересів громадян та забезпечення стабільності країни.

Видання зазначає, що український парламент проголосував за найбільше підвищення податків з моменту початку війни з Росією понад два роки тому, вдавшись до політично непопулярного кроку, щоб зібрати кошти на виснажливі військові дії.

«Цей крок, ймовірно, сильно вдарить по Україні, де люди вже відчули різке падіння свого економічного добробуту через конфлікт», – ідеться в публікації.

Видання нагадує, що закон збільшує військовий збір з доходів фізосіб з 1,5% до 5%. Крім того, він заднім числом подвоює податки на прибуток банків до 50% цього року і підвищує податки на прибуток інших фінансових установ.

Заступник голови економічного комітету Ради Олексій Мовчан визнав у коментарі виданню, що законопроєкт «непопулярний».

«Нас будуть ненавидіти, але у нас немає іншого виходу. Йдеться про наше виживання в цій війні», – сказав він.

NYT пише, що необхідність зміцнення державного бюджету останніми місяцями тільки зросла, оскільки українські війська постійно втрачають позиції на полі бою на сході країни, а військова і фінансова підтримка Києва ризикує скоротитися через втому від війни на Заході.

«У четвер Зеленський вирушив у кругове турне європейськими столицями, щоб закликати іноземних союзників збільшити свою підтримку… Але коли Зеленський повернеться додому, йому, можливо, доведеться зіткнутися з гнівом свого населення через підвищення податків – непопулярним заходом у будь-якій державі, але особливо в країні, економіку якої зруйновано конфліктом», – ідеться в статті.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За шість місяців 2024 року сума відшкодувань у справах НАБУ і САП сягнула лише 209,3 мільйона гривень. Попри рекорди, корупційні злочини продовжують процвітати, перевищуючи успіхи антикорупційних органів.

Станом на 30 червня 2024 року державі було відшкодовано понад 9,3 мільярда гривень завдяки НАБУ та САП. Однак, загальні витрати на утримання цих органів становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень, що ставить під сумнів економічну ефективність їх існування.

Крім того, на ефективність роботи НАБУ і САП впливає значна кількість виправдувальних вироків у їхніх справах, як у випадку з ексміністром Володимиром Омеляном, де обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Окрім того, Сольський сприяв ветеранам АТО в отриманні земельних ділянок, які інші зацікавлені особи могли “приберегти” для себе. Саме цей факт і збентежив НАБУ, яке стало на бік скандальної Національної аграрної академії замість військовослужбовців.

Подібні політичні переслідування і критично низька довіра українців до антикорупційних органів є серйозними сигналами напередодні першого міжнародного аудиту НАБУ, який за словами керівництва бюро має от-от розпочатися.

Разом з тим, ідея створення власної експертної установи при НАБУ, запропонована Семеном Кривоносом, викликає серйозні побоювання, враховуючи неодноразові випадки маніпулювання експертизами, що може призвести до заангажованих переслідувань і трансформації в радянське НКВС.

Саме підтасовування експертиз детективами НАБУ зазвичай є юридичним підґрунтям для виправдальних вироків ВАКС. Як зокрема, було у справі ексміністра Омеляна. І вірогідно буде у справі ексміністра Сольського, де детективи НАБУ вдалися до спроби приховати та анулювати експертизу, яку самі і призначили. Ймовірно, через те, що експертиза могла засвідчити невинуватість підозрюваних.

Журналістка та телеведуча Яніна Соколова вперше публічно відреагувала на відверті зізнання свого колишнього партнера, фронтмена гурту «Друга Ріка» Валерія Харчишина. Його слова про їхній роман стали справжньою сенсацією і викликали бурхливу дискусію в соціальних мережах, де користувачі активно обговорювали особисті стосунки публічних осіб.

Хоча журналістка не назвала імен і не вказала конкретних деталей стосунків, вона дала зрозуміти, що відчуває себе зрадженою. «Вперше в житті чоловік зрадив мою довіру», — написала вона, підкресливши, що досі такі ситуації траплялися лише з жінками.

У тексті Соколова різко висловилася про «лицемірних істот без совісті і честі», які після розриву мають «прагнення до помсти». Її підписники по-різному сприйняли ці слова.

Одна з користувачок докорила Соколовій, що вона «виносить особисте в інформаційний простір». На це журналістка відповіла: «У пості немає імен. Ви про що? І про кого саме?»

У коментарях знайшлися й ті, хто вважає допис проявом мізогінії, оскільки Соколова наголосила, що саме чоловіки не зраджували її довіри — до тепер. Водночас чимало підписників підтримали телеведучу, поділившись власним досвідом зради й розчарування.

«Всі помиляються в людях. Це нормально. Неможливо знати чи дізнатися про людину все, навіть якщо ти живеш із нею все життя», — пишуть користувачі.

«Не переймайтесь. Він вас не вартує! Жінку з дитиною хворою залишив, вас зрадив — Фігаро…» — зазначає інший коментатор.

Саме визнання Харчишина про стосунки з Яніною Соколовою кілька днів тому стало медійною сенсацією. Він уперше публічно підтвердив роман із журналісткою, однак наголосив, що їхні шляхи вже розійшлися.