В Одеській області затримали групу диверсантів, які планували теракт біля відділу поліції

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Берлінська підкреслила, що прогнози, які грають на емоціях і створюють ілюзії швидкої перемоги, завдають шкоди.

“Це велика неповага до людей. По-перше, такі заяви розслаблюють суспільство, по-друге, вони демонструють або нерозуміння ситуації, або свідоме маніпулювання. Коли людина каже подібні речі, вона або сама ідіот, або вважає людей ідіотами”, – різко зауважила волонтерка.

Коментуючи хід війни в 2024 році, Берлінська зазначила, що багато бійців воюють вже одинадцятий рік, і це не може не впливати на моральний стан.

“Щороку стає важче: менше сил, більше роботи. Але саме завдяки нашим воїнам ми живемо відносно звичайним життям, попри всі складнощі”, – підкреслила вона.

Берлінська також акцентувала на важливості реалістичного підходу до війни. Вона закликала не сподіватися на швидке повернення до кордонів 1991 року, а натомість запропонувала вибудувати ешелоновану, фортифіковану оборонну лінію.

“Україна має стати сильною, бо інакше нам доведеться здатися, і тоді вся країна перетвориться на братські могили”, – застерегла волонтерка.

Берлінська нагадала про небезпеку поширення популістичних наративів, зокрема заяв про “швидку смерть Путіна” або “розвал Росії завтра”. Вона наголосила, що подібні меседжі лише вводять людей в оману.

“Я завжди намагаюся відповідати за свої слова. Коли ти працюєш із такими серйозними темами, як війна, відповідальність за кожне сказане слово має бути абсолютною”, – підсумувала волонтерка.

Попри складність ситуації, Марія Берлінська наголошує на досягненнях України. Вона висловила подяку воїнам ЗСУ, які стримують російську агресію, і закликала суспільство до реалістичного мислення й відповідального підходу до війни.

У страховому секторі України виникла ситуація, що потребує ретельного розслідування та перевірки. За інформацією, яка наразі аналізується журналістами, існують підозри щодо можливої неправомірної діяльності деяких страхових компаній.

Редакція вживає заходів із перевірки цих копій та ідентифікації повного переліку росіян, яким були продані поліси. Згідно з наявними даними вбачається, що деякі українські страхові компанії працюють виключно через IN24, а також пов’язані з керівництвом польського візового центру у Львові – «ТЛС Контакт Україна» та компанією «Персонель Сервіс».

Першим керує сьогодні Дмитро Орленко, який раніше сам був страховим агентом, а нині має неформальні зв’язки з польським лобістом візових питань Войцехом Морою.

На зв’язок компаній у схемі обслуговування підсанкційних осіб також вказує той факт, що окрім як через IN24 польський візовий центр – «ТЛС Контакт Україна» не приймав жодних інших платежів зі страхування. Після завершення аналізу усіх наявних даних і документів, а також перевірки їх аутентичності за допомогою правоохоронних органів, редакція буде готова опублікувати більше деталей цього скандалу та прізвища росіян, яких обслуговують українські страховики, надаючи їм у такий спосіб право виїзду за кордон до Польщі та інших європейських країн.

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.