В Офісі Президента розглядають можливість зміни наглядових рад держкомпаній

Президент України Володимир Зеленський неодноразово акцентує на важливості спільних зусиль для забезпечення міжнародного миру та стабільності. Телефонний звінок із колегою з Ліберії, Джозефом Ньюмом Боакаєм, став ще одним кроком у напрямку цієї співпраці. Обговорення, яке відбулося, не обмежилося лише підготовкою до Глобального саміту миру. Воно також охопило аналіз наслідків агресії Росії проти України та її вплив на стан продовольчої безпеки в Африці.

Зазначено, що Республіка Ліберія продовжує підтримувати Україну у важливих питаннях суверенітету та територіальної цілісності, що отримало відповідний вислів подяки від Президента Зеленського. Обговорення також охопило питання підготовки до майбутнього Саміту миру, який має відбутися в червні у Швейцарії, зі сприянням організаторів, якими виступають Україна та Швейцарія.

Реакція міжнародного співтовариства на організацію Глобального саміту миру виявляється дуже позитивною. Вже 50 країн підтвердили свою участь у цій історично важливій події, що свідчить про серйозний інтерес до спільної роботи над збереженням світового миру та безпеки. Підтримка канцлера Німеччини Олафа Шольца додатково надає ваги цьому заходу, вказуючи на його потенціал для створення нових можливостей у міжнародних відносинах.

Телефонні переговори з президентом Республіки Корея Юн Сок Йолем підтвердили зацікавленість ще однієї країни у участі у Саміті миру. Це свідчить про зростаючу увагу світових лідерів до спільних зусиль у забезпеченні міжнародної стабільності та миру.

Українська дипломатія продовжує активно працювати над зміцненням міжнародного партнерства та співпраці в контексті забезпечення миру та стабільності. Телефонні зв'язки президента України Володимира Зеленського з керівниками інших держав свідчать про високий рівень зацікавленості у спільних зусиллях для розв'язання глобальних проблем.

Обговорення з лідерами Ліберії та Республіки Корея, а також підтримка з боку канцлера Німеччини, підкреслюють важливість Глобального саміту миру, який вже здійснюється з активною підтримкою України та Швейцарії. Цей захід стає форумом для обговорення нагальних питань безпеки та миротворчості, а також сприяє утвердженню України як активного учасника міжнародного співтовариства.

Національний відбір на Євробачення-2026 переживатиме суттєві трансформації. Музична продюсерка конкурсу Джамала, яка взяла на себе роль координатора цього важливого етапу, налаштована підняти планку якості на новий рівень. Вона не має наміру йти на компроміси з учасниками та обіцяє суворі вимоги до пісень і їх виконання. Основною метою продюсерки є представлення України на міжнародній сцені на найвищому рівні, зберігаючи репутацію нашої країни як музичної сили на світовій арені.

Джамала активно ділиться своїми враженнями щодо першого етапу відбору. У своєму телеграм-каналі вона вже поділилася думками про демо-записи, які надіслали учасники. За її словами, більшість із отриманих матеріалів не відповідають необхідним технічним та змістовним вимогам. Музична продюсерка відзначила, що деякі пісні не лише не мають належної вокальної підготовки, а й містять слабкі тексти, які не відповідають високим стандартам Євробачення.

«Як можна прислати просто пісню, просто “ме-ме-ме”? Ну можна ж щось заспівати, щоб було видно, що це пісня на Євробачення. Жахлива якість, виконання, інтонування», — емоційно відреагувала Джамала, підкресливши необхідність серйозного підходу.

Вона вважає, що конкурс — це не просто платформа для самореклами, а відповідальність перед країною та аудиторією, яка сьогодні потребує глибоких сенсів, сили та автентичності. Попри критику, Джамала все ж відібрала кілька достойних робіт, але хоче бачити значно більше потужних заявок.

Нацвідбір-2026 обіцяє бути жорсткішим та вимогливішим, адже організатори прагнуть зберегти високий стандарт українського виступу на Євробаченні та не допустити посередності.

Воєнний стан в Україні продовжено до 4 травня 2026 року, а мобілізаційні заходи залишаються чинними на всій території держави. У цих умовах особливої актуальності набуває питання прав громадян, які відповідно до законодавства не підлягають призову або мають право на відстрочку. Основні положення закріплені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає чіткий перелік категорій осіб та обставин, що є підставою для звільнення від мобілізації.

Особи, які не підлягають призову

Не підлягають мобілізації громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби. Перелік захворювань визначено наказом Міністерства оборони №402. Також звільняються від призову особи з інвалідністю I, II або III групи.

Право на відстрочку мають батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, а також опікуни й піклувальники дітей, які залишилися без батьківського піклування. Не підлягають мобілізації батьки дитини з інвалідністю, а також громадяни, які здійснюють постійний догляд за родичами, що не можуть самостійно себе обслуговувати через стан здоров’я.

Закон також передбачає відстрочку для осіб, чиї батьки мають інвалідність I–II групи, а також для тих, у кого чоловік або дружина мають інвалідність будь-якої групи. Окремо визначено пільгу для громадян, чиї брати або сестри загинули чи зникли безвісти під час бойових дій проти Росії — вона поширюється як на повнорідних, так і на неповнорідних родичів.

Не підлягають повторній мобілізації особи, звільнені з полону. Вони можуть повернутися до служби лише добровільно.

Від призову звільняються також працівники підприємств та організацій, які мають офіційне бронювання. Йдеться про фахівців, чия діяльність є критично важливою для оборони, економіки та функціонування інфраструктури держави.

Студенти денної або дуальної форми навчання у закладах вищої освіти мають право на відстрочку за умови, що здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

Щодо вікових обмежень, не можуть бути мобілізовані громадяни віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус призовника, а також особи старше 60 років.

Окремі винятки стосуються осіб із судимістю. Не підлягають мобілізації засуджені за тяжкі злочини, зокрема проти національної безпеки, за умисне вбивство з особливою жорстокістю, корупційні правопорушення, тероризм, зґвалтування, розбій, незаконний обіг наркотиків та інші тяжкі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

Крім того, Верховна Рада ухвалила рішення про надання річної відстрочки для осіб, які проходили службу за контрактом «18–24» строком на один рік і були звільнені. Вони отримують законну відстрочку на 12 місяців після завершення служби.

Таким чином, попри дію воєнного стану та мобілізаційні заходи, закон визначає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку.