В Офісі Президента розглядають можливість зміни наглядових рад держкомпаній

Осмислене формування міського середовища дедалі частіше стає ключовою умовою для гармонійного розвитку громад. Сучасні міста стикаються з численними викликами — від зростання населення та транспортного навантаження до необхідності збереження історичної спадщини й адаптації до кліматичних змін. У таких умовах важливо створювати простір, у якому поєднуються комфорт, екологічність, урбаністична логіка й повага до потреб мешканців. Саме якість підходів до планування визначає, чи стане місто зручним для життя сьогодні й стійким до викликів завтра.

Системне оновлення територій потребує комплексного бачення, у якому враховано інтереси різних груп. Добре спроєктований міський простір передбачає продуману інфраструктуру, збалансовану забудову та можливості для соціальної взаємодії. Важливу роль відіграє також доступність зелених зон, адже вони не лише зменшують рівень забруднення повітря, а й покращують психологічний стан містян. Інвестиції в озеленення, водні об’єкти та рекреаційні зони є інвестиціями у здоров’я й добробут.

«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.

За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.

«Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.

Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.

Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.

Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.

На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.

У Харкові розгортається гучна історія навколо використання коштів, виділених на капітальний ремонт 4-го поверху терапевтичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17». За інформацією з неофіційних джерел, правоохоронні органи перевіряють можливе існування схеми зловживань під час освоєння бюджетних грошей, спрямованих на відновлення медичного закладу.

У фокусі слідства опинилися рішення, ухвалені в межах міської управлінської вертикалі, а також дії посадовців, відповідальних за розподіл фінансування, організацію тендерних процедур і контроль за виконанням робіт. За попередніми даними, йдеться про можливе завищення вартості будівельних матеріалів, подвійне фінансування окремих етапів ремонту та використання підрядних організацій із ознаками фіктивності або пов’язаності між собою.

Ключовим елементом схеми став тендер UA-2025-09-17-014181-a на 17 811 000 грн. Замовник — КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» — свідомо встановив дискримінаційну вимогу: розрахунок договірної ціни виключно в програмному комплексі АВК-5. Це штучно обмежило конкуренцію та забезпечило перемогу єдиному учаснику — ФОП Костюку.

Аналіз укладеного договору №535 від 13 жовтня 2025 року виявив значні завищення вартості будматеріалів. Окремі позиції були переплачені у 2–6 разів і більше.

Зокрема:• вологостійкий гіпсокартон — 298 грн/м² при ринковій ціні 146 грн;• звичайний гіпсокартон — 270 грн/м² при ринку 110 грн;• кабель ВВГнг 3×2,5 мм² — 79,3 грн/м при реальних до 50 грн;• суміш Ceresit CM 117 — 45,28 грн/кг проти ринкових 21,6 грн;• алюмінієві перегородки — 20 000 грн/м², що в рази перевищує реальну вартість.

Ці та інші позиції свідчать про масштабне завищення кошторису та цілеспрямований розподіл бюджетних грошей між задіяними особами.

Після направлення скарг до ключових контролюючих та правоохоронних органів Харкова та України процес зрушив з місця. Харківська обласна прокуратура вже внесла відомості до ЄРДР за №42025220000000264 за ч. 4 ст. 191 КК України — розтрата та заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Розслідування триває, і, за даними наших джерел, отримані матеріали — лише верхівка айсберга. З огляду на масштаби завищення бюджету та участь високопосадовців, справа може розширитися до повноцінного кримінального провадження з новими підозрами та фігурантами.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Два дні тому на Південноукраїнській АЕС, судячи з усього від спеки, фізично згоріло два трансформатори струму. Це призвело до відключення одного з реакторів,” — розповів Харченко.

Аварія на Південноукраїнській АЕС призвела до відключення високовольтних ліній в мережі “Укренерго”, що, за словами Харченка, викликало серйозні перебої в постачанні електрики на лівому березі України.

“Через цю абсолютно технічну аварію лівий берег України – включно з Дніпром, Сумами й далі по переліку – останні два дні вкрай жорстко обмежений в постачанні електрики,” — пояснив він.

Однак, Міністр енергетики України Герман Галущенко спростував цю інформацію, назвавши її “фейком” і російським наративом.

“Центр протидії дезінформації вже висловив позицію, що це все є фейк, і найцікавіше, знаєте, що спочатку ця інформація з’явилася на російських каналах,” — заявив Галущенко у Верховній Раді.

Галущенко також зазначив, що ситуація з Південноукраїнською АЕС нібито є частиною російської інформаційної кампанії, і запевнив, що блок мережі продовжує працювати. “Питання в тому, для чого це робиться,” — додав він.

Ці заяви стали пусковим важілем для подальшого розслідування. Нардеп Ярослав Железняк відреагував на слова Галущенка, зловивши міністра на відвертій брехні. Железняк підкреслив, що інформація про технічні проблеми на Південноукраїнській АЕС підтверджується офіційними даними, отриманими після запиту.

“15 липня 2024 року на Південно-Українській атомній електростанції відбулася позаштатна подія в результаті якої були пошкоджені трансформатори струму, що призвело до руйнувань на ВРП 330. В результаті відключився перший енергоблок з навантаженням 1000 МВт, а також три лінії електропередач,” — йдеться у відповіді, отриманій від енергетичних служб. Ці події, за словами Железняка, також призвели до введення графіків аварійних відключень у Південно-Східному регіоні та збільшення часу відключення споживачів у центральних регіонах, включаючи Київ.

Железняк зазначив, що ситуація з відключеннями світла в столиці та інших містах підтверджує серйозність проблеми.

“Всі, хто був в Києві в ці дні, могли помітити, що електропостачання було обмежене навіть вночі,” — додав він.

Він також висловив сумнів у діях міністра Галущенка, ставлячи під питання його правдивість.

“Чому Галущенко публічно заперечив інформацію про аварії і звинуватив у цьому російське ІПСО?” — запитує Железняк, вказуючи на можливі корупційні або управлінські проблеми.

“Сподіваюся, що така брехня ще більше зменшить шанси на ухвалення корупційних законів у сфері атомної енергетики,” — підсумував він.