В Полтаві замість пам’ятника Пушкіну встановилу ракету

Сергій Тюрін, новообраний голова Хмельницької облдержадміністрації, відзначив важливість співпраці між регіонами, оголошуючи про спільне будівництво фортифікаційних споруд на території Донеччини. Це стратегічне партнерство між Хмельниччиною та областями Івано-Франківською, Чернівецькою, Черкаською та Полтавською не лише підсилює обороноздатність регіону, а й сприяє зміцненню дружби та взаєморозуміння між народами. Цей інноваційний підхід до забезпечення безпеки відображає високий рівень відповідальності перед національними інтересами та добробутом громадян. Активізація спільних зусиль у будівництві фортифікаційних споруд є важливим кроком у напрямку забезпечення стабільності та безпеки не лише на регіональному, але й на національному рівні.

“Скільки туди завезено робітників та техніки з області, сказати не можу зі зрозумілих причин”, – зауважив Тюрін.

Він підкреслив, що будівельні роботи проводяться швидко та якісно, відповідно до проєктної документації, і розпочалися вже у 2024 році. Тюрін також наголосив, що робітники перебувають на безпечній відстані від лінії бойових дій, тому для їхнього життя немає загрози.

За словами голови облдержадміністрації, на Хмельниччині функціонує понад 3 тисячі укриттів, включаючи навчальні заклади. Також, протягом війни введено в експлуатацію 2 тисячі додаткових укриттів.

Тюрін підкреслив, що в Хмельниччині діє робоча група, яка контролює ефективне використання бюджетних коштів. Пройшов аналіз близько 300 закупівель, і виявлено порушення у 32 з них на суму 138 мільйонів гривень.

“Інвестиції у будівництво шкільних укриттів є виправданими, оскільки навчальні заклади є місцями масового скупчення людей, які потребують належного рівня захисту. Крім того, ракети та «Шахеди» не завжди керуються великими містами, і ці небезпеки можуть стати для сіл”, – додав він.

Тимчасова слідча комісія щодо фортифікацій та закупівлі дронів була створена Верховною Радою. Очолив комісію нардеп від “Слуги народу” Микола Задорожній.

13 лютого в Україні не є офіційним святом, однак ця дата має значення для багатьох сфер життя, поєднуючи в собі міжнародні події, церковні обряди та народні звичаї. В Україні цей день зазвичай проходить як звичайний робочий, проте він насичений подіями та спостереженнями. Відзначається важлива роль радіо у глобальному спілкуванні, особливо в умовах об'єднання людей через медіа. Окрім того, віряни у цей день звертаються до святого палестинського чудотворця, молячись за благополуччя та здоров'я.

У народі 13 лютого збереглись прикмети, що вказують на зміни погоди, і це своєрідний момент для прогнозів про наближення потепління. У селах традиційно звертали увагу на поведінку тварин та характер неба, що могло підказати, чи буде весна тепла й рання. Тому для багатьох це також символічний день, що передвіщає наступ сезонних змін.

У світі сьогодні відзначають Міжнародний день радіо. Ініціатива належить Організації Об’єднаних Націй, яка запропонувала нагадати про важливість радіомовлення як засобу швидкого поширення інформації, зміцнення співпраці між державами та підтримки свободи слова. Радіо й досі залишається одним із найдоступніших джерел новин у багатьох країнах світу.

Також 13 лютого у різних державах неформально відзначають День шаурми, День холостяків, День прийняття себе, День інтернет-друзів та акцію «На роботу на велосипеді».

У церковному календарі цього дня вшановують Мартиніана Кесарійського — святого з Давньої Палестини, відомого як чудотворець і подвижник. Віряни моляться йому про зцілення, особливо від очних хвороб, про зміцнення віри та подолання шкідливих звичок. Також 13 лютого згадують князя Костянтина Острозького, якого шанують як оборонця православної віри та мецената освіти.

За старим стилем раніше цього дня вшановували Микиту Києво-Печерського, затворника Києво-Печерської лаври.

У народному календарі 13 лютого пов’язували з прикметами на погоду та майбутній урожай. Якщо дме сильний вітер — чекали хуртовини. Відсутність снігу вночі вважали ознакою швидкої відлиги. Танення льоду на річках пророкувало ранню весну, а іній на гілках — щедрий врожай фруктів і ягід.

Наші предки вірили, що цього дня не можна сидіти без діла. Радили прибирати в оселі, готувати дрова, чистити піч та приводити до ладу садові інструменти — це мало принести добробут і удачу в господарстві.

Водночас у слов’янській традиції 13 лютого вважали не надто вдалим днем для жінок. Їм не радили займатися рукоділлям, мити волосся або з’ясовувати стосунки, щоб не накликати біду. Також не рекомендували здійснювати дорогі покупки.

Таким чином, 13 лютого поєднує сучасні міжнародні ініціативи, церковні вшанування та давні народні вірування, які й сьогодні залишаються частиною культурної традиції.